“Статті конфедерації” (1781 р.) – перша Конституція сша. Визначила республіканську форму державного ладу колишніх колоній.

Сегрегація – політика насильницького відокремлення однієї нації від іншої. Расова сегрегація мала місце у США. Громадянська війна середини ХІХ ст. не вирішила цю проблему.

“Чорні кодекси” – особливі кримінально – правові та цивільні закони Північних штатів, які мали на меті реальне збереження рабства.

Хронологія подій

1774 р. – скликання колоністами першого Континентального конгресу, який поклав початок створенню загального представницького органу для всіх колоній.

4 липня 1776 р. – прийнята Декларація незалежності.

1861 – 1865 рр. – громадянська війна в США між Півднем та Північчю з питання відміни рабства.

1862 р. – прокламація “Про звільнення рабів”.

Тема 11. Росія в умовах абсолютної монархії та буржуазних перетворень (середина хіх – поч. Хх ст.)

Передмови (правові, суспільно-економічні, політичні) проведення буржуазних реформ в Росії у середині ХІХ століття.

Реформи 60 – 70 рр. ХІХ ст.: їх суть та наслідки.

Контреформи 80 – 90 рр.

Буржуазно-демократична революція 1905 – 1907 рр. та її наслідки.

Політичні партії Росії на початку ХХ ст.

Терміни та історичні особи

Олександр ІІ – російський імператор, який у 60 – 70 рр. ХІХ ст. провів низку реформ (відміна кріпацтва,створення місцевого самоврядування, тощо), що сприяло розвитку капіталізму в Росії.

Державна Дума – російський парламент,створений в ході революції 1905 – 1907 рр. Було чотири скликання. Проіснувала до лютого 1917 р.

Монархісти – суспільно – політичний рух на підтримку самодержавства в Росії. Самодержавство, православ’є, народність – їх гасло.

Соціал-демократи – політична партія Росії, яка виникла у 1903 р. Мета партії – “Влада народу!” Розкололася на більшовиків, які виступали за диктатуру пролетаріату, та меншовиків,які наполягали на буржуазних перетвореннях.

Микола ІІ – останній російський імператор розстріляний з родиною в Єкатеринбурзі у липні 1918 р.

Столипін – російський прем’єр – міністр в роки першої буржуазної революції (1905 – 1907 рр.), автор аграрної реформи, наслідком якої мала бути зруйнована община та створення фермерського капіталістичного господарства на селі. Пропонував боротися перш за все не з наслідками революції, а з причинами, що призвели до неї.

С. Вітте – міністр закордонних справ Росії на початку ХХ століття. Наполягав на необхідності широкомасштабних реформ в Росії, як єдиний можливий захист від можливої революції.

Ради – органи влади народу (робітників, селян, солдатів, матросів), які виникли в ході революції 1905 – 1907 рр.

Л. Троцький – соратник В. Леніна, очолив Реввоєнраду Радянської республіки. Вважається фундатором Червоної Армії.

Хронологія подій

1861 р. – ліквідація кріпацтва.

1864 р. – судова та земська реформа.

Серпень 1905 р. – проголошується Маніфест про скликання Державної Думи.

17 жовтня 1905 р. – Маніфест про вдосконалення державного порядку, що обіцяв дати населенню недоторканість особи, свободу слова, совісті, зібрань, розширював права Думи.

1905 – 1907 рр. – перша буржуазна революція в Росії.

1906 р. – створюються військові польові суди.