Лекція 26-27 (11-12)
Тема: Предмет соціології науки, функції науки. Предмет соціології культури,
Функції культури. Предмет соціології освіти. Система освіти як соціальний інститут
Мета:
1. Забезпечити у студентів знання з даної теми. Закласти основи для подальшого вивчення суспільства, його структури, змісту і функцій науки, культури та освіти як соціального інституту.
2. Продовжити роботу над поняттями "наука", "культура", "освіта". Сформувати у студентів вміння визначати ознаки, структуру та типи культури.
3. Продовжити формувати у студентів навичок аналізу навчального матеріалу та вміння порівнювати різні типи культур, складати порівняльні таблиці, використовувати їх під час відповіді; застосовувати отриманні знання на практиці та при вивченні інших тем та предметів суспільного циклу.
4. Сформувати у студентів розуміння про важливість соціальних інститутів освіти, науки і культури для подальшого розвитку сучасного українського суспільства.
5. Навчити визначати цінність і значення професії вчителя для нормального функціонування суспільства.
План
1. Соціологія науки як галузь соціологічного знання. Функції науки.
2. Соціологія культури. Функції культури.
З. Соціологія освіти.
Література:
Черниш Н. Соціологія (курс лекцій). - Львів, - 1996.
Словарь-справочнк по социологии и политологии / под. ред. З.В.Тадевосяна. – М., - 1995.
Якуба 0.0. Соціологія. - Харків. - 1996.
Знати:
основні концепції, що висвітлюють появу науки та культури як соціальних інститутів;
зміст понять "наука", "культура", "освіта";
місце і функції науки, культури та освіти, які ті виконують у сучасному суспільстві;
типологію культур та значення кожного типу культури, їх місце в сучасному суспільстві;
основні складові культури та типологію цінностей;
основні напрямки в дослідженні проблем освіти (внутриінституціональний та позаінституціональний) та їх зміст;
терміни і поняття: наука, культура, освіта, соціальний інститут, соціальні цінності, загальнолюдська культура, суперкультура, контркультура, девіантна культура, особистісна культура.
Вміти:
розкривати сутність понять "наука", "культура", "освіта";
визначати місце соціальних інститутів науки, культури та освіти в сучасному українському суспільстві;
розкривати та пояснювати соціальні функції науки, культури та освіти;
аналізувати типологію культури та соціальних цінностей
пояснювати зміст основних напрямків в дослідженні проблем освіти (внутриінституціонального та позаінституціонального) та їх зміст.
розкривати зміст основних термінів і понять теми.
1) Соціологія науки - це нова галузь, яка виникла в зв'язку з бурхливим розвитком НТР.
Соціологія науки - це галузь соціологічного знання, предметом якої є взаємовідносини науки і суспільства, закономірності розвитку і функціонування науки як соціального інституту.
Дослідження в цій галузі почалися в 60-х рр. ХХ ст., коли в рамках Міжнародної соціологічної асоціації була створена дослідницька група що займалася дослідженням соціальної організацій науки і форми взаємодії між вченими.
Наука - це багатомірне суспільне явище під яким розуміють:
сукупність знань про світ,
основа світогляду,
елемент духовної культури,
форма суспільної свідомості,
засіб суспільно-політичного перетворення світу,
соціальний інститут, що забезпечує виробництво, накопичення знань, а також їх використання в практичній діяльності.
Вважається, що наука виникла в ХV - ХVІІ ст., коли виникає природознавство, що починає служити виробництву.
Найбільше проблеми соціології науки розроблялися Р.Мартоном, який видалив основні норми, які повинен приймати працівник науки як обов'язкові:
1. Організований скептицизм - в науці немає непогрішних авторів, рівно як і стверджень, що знаходяться поза критикою.
2. Універсалізм - істинність знань не залежить від того де і ким воно отримано.
3. Загальність (комуналізм) - знання є загальною власністю і не підлягає відчуженню на користь окремої особи чи групи.
4. Безкорисливість - займатися наукою заради самої науки, а основною винагородою буде визнання колег.
Додаткові принципи:
Раціоналізм - намагання зрозуміти все узагальнено і абстрактно.
Емоційна нейтральність вимога тверезо ставитися до будь-яких стверджень.
В СРСР цю проблему досліджували мало, час від часу, В 70-х рр. з'явилися праці, присвячені соціальним наслідкам НТР.