МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВАУКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

Кафедра ботаніки та захисту рослин

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

З ФІТОФАРМАКОЛОГІЇ

на тему:

“Обґрунтування хімічного захисту кукурудзи від шкідників, хвороб і бур’янів”

Виконав: студент 1 групи 3курсу

агрономічного факультету

Корсун Ігор Ігорович

Дата здачі на кафедру: ___________

Захистив на оцінку: _____________

Перевірив: _____________________

(підпис викладача)

Херсон - 2011 індивідуальне завдання для виконання розрахунково-графічної роботи

Назва сільськогосподарської культури, яку необхідно захистити: кукурудза.

Площа: 100 га

Видовий склад шкідливих організмів:

1. Хвороби:

• Пухирчаста сажка.

2. Бур’яни:

• Плоскуха звичайна;

• Нетреба звичайна.

3. Шкідники:

• Степовий мідляк;

• Степовий метелик.

Видав викладач:

Урсал В’ячеслав Валентинович ________________________________________

Одержав:

студент 1 групи 3 курсу агрономічного факультету

Корсун Ігор Ігорович ________________________________

ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………………………… 4

Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів та

графічне зображення їх розвитку ………………………………….. 6

Розділ 2. Методика обстеження культури та економічний

поріг шкодочинності (ЕПШ) ……………………………………… 10

Розділ 3. Строки хімічних обробок ……………………………………………. 13

Розділ 4. План хімічного захисту і вибір фітофармзасобів ………………… 15

4.1. Обґрунтування вибору пестицидів ……………………………. 15

4.2. Заходи по захисту культури від шкідників,

хвороб та бур’янів …. ………………………………………….. 18

4.3. Виробнича характеристика вибраних пестицидів ………………19

Розділ 5. Розрахунок потреби пестицидів, машин і апаратури ……………... 21

Розділ 6. Техніка безпеки при проведенні робіт з

хімічного захисту рослин ………………........................................... 23

Розділ 7. Економічна ефективність хімічного захисту

рослин від шкідників, хвороб та бур'янів…………………………… 25

Висновки ………………………………………………………………………… 27

Список використаної літератури ……………………………………………… 28

ВСТУП

Велику шкоду здатні спричинити шкідники, хвороби та бур'яни сільськогосподарським культурам; втрати врожаю від них досягають 30-50%, а іноді спостерігається повна загибель посіву. З шкідливими організмами боротьба здійснюється агротехнічним, імунологічним, біологічним та іншими методами. У роки, коли спостерігається масове розмноження та шкодочинна дія від шкідників та збудників хвороб (інвазія й епіфітотія), а також на полях з високою щільністю бур'янів доводиться застосовувати фітофармзасоби (хімічний спосіб).

Також слід відзначити, що поряд з багатьма позитивними сторонами хімічний метод має низку суттєвих недоліків: фітофармзасоби токсичні не лише для шкідливих організмів, а й для людини, сільськогосподарських тварин, вони можуть забруднювати навколишнє середовище, накопичуватись в ґрунті, воді, рослинах тощо. Тому майбутній агроном, якому доведеться у виробничих умовах застосовувати комплекс захисних заходів, повинен добре засвоїти особливості використання пестицидів і вміти правильно розраховувати їх потребу.

Готуючись до фітофармзахисту культури, агроном повинен систематично, у строки, передбачені відповідними методиками, проводити обстеження для виявлення видового складу шкідників, хвороб і бур'янів, а також визначити ступінь їх щільності та рівня загроз від них. У відповідності з результатами обстежень, коли ступінь заселеності тим або іншим видом шкідливого організму буде вище показників економічного порогу шкідливості (ЕПШ) необхідно планувати та здійснювати хімічну боротьбу. Графічне зображення фенології шкідливих організмів та пристосованість їх до стадій розвитку рослин допоможе вирішити, скільки необхідно застосовувати обробок фітофармзасобами і в які календарні та фенологічні строки їх проводити.

Кукурудза – одна з найцінніших кормових культур. За врожайністю зерна вона перевищує всі зернові культури. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід у суміші з високо протеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8% рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько 2% клітковини. Містяться вітаміни А, В₁, В₂, В₆, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи.

Велика енергоємність зерна (361 ккал у 100 г) робить його важливим компонентом комбікормів. Так, у комбікормах для свиней частка кукурудзи становить 70-80%, кормів – 55-60%, телят до 20% і для птиці – до 60-70%.

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур’янів з розпушеним грунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Важливим елементом біологізації рослинництва є заорювання листостеблової маси при збиранні і вивезенні з поля лише зерна кукурудзи. На кожну тонну приораної кукурудзи в грунт повертається N_16-17P_4-7K_30-37Mg₄. Приорювання 7 т (N₁₁₂P₄₉K₂₁₀) листостеблової маси рівноцінно за надходженням елементів живлення внесенню 20-25 т гною.

Кукурудза – добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур; гірший для озимих зернових, оскільки після неї важче якісно підготувати грунт до сівби.