Календарі та їх типи.

Сонячний календар. Календар – це певна система лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди: роки, місяці, тижні, дні.

В основу сонячного календаря покладено період обертання Землі навколо Сонця – 1 рік та час обертання Землі навколо власної осі – 1 доба. Першим сонячним календарем був Юліанський календар, запроваджений Юлієм Цезарем. Оскільки рік містив не цілу кількість діб (365 діб, 5 годин, 49 хвилин і 46 секунд), то було запропоновано встановити тривалість звичайного року у 365 діб, а кожен четвертий рік вважати високосним тривалістю 366 діб (додається одна доба у лютому місяці). Але і така корекція не точно відповідала астрономічній тривалості року, астрономічний рік був дещо тривалішим. За кілька століть різниця у часі склала вже близько двох тижнів і фактично день весняного рівнодення, від якого відлічувалися основні християнські свята, перемістився майже у лютий місяць.

Саме тому у 1582 році римський папа Григорій ХІІІ запровадив реформу календаря шляхом вилучення кількох діб і запропонував в подальшому робити певну корекцію. Новий сонячний календар отримав назву Григоріанського календаря або календаря нового стилю. Саме за цим календарем і живуть усі держави, які використовують сонячний календар – усі християнські країни. Сучасний новий стиль відрізняється від юліанського календаря на 14 діб. Відлік років в цьому календарі прийнято вести від «Різдва Христового».

Але православні священики східного обряду, до яких належить і українська православна церква, не визнали календар, запропонований римським папою. Тому релігійні свята в Україні, Росії, Білорусі відзначаються згідно юліанського календаря, тобто за старим стилем.

Місячний календар. В основу місячного календаря покладено інтервал часу між однойменними фазами Місяця. Цей інтервал становить приблизно 29 діб – 1 місяць календаря. Рік за місячним календарем, як і за Сонячним триває 12 місяців, але тривалість самого року дещо менша – 354 доби. Місячний календар використовується в ісламських країнах.

Місячно-сонячний календар. В цьому календарі тривалість місяця визначається за зміною фаз Місяця (як у місячному календарі), а тривалість року відповідає періоду обертання Землі навколо Сонця (як у сонячному календарі). Зрозуміло, що рік за сонячним календарем більший місячного року на 11 діб; за три роки така різниця становить вже 33 доби. Для узгодження було запропоновано через певну кількість років вводити додатковий 13-тий місяць (аналог додаткової доби у високосному році сонячного календаря). Введення такого складного відліку часу пов’язано з історичними та релігійними традиціями. Якщо сонячний календар використовується у християн, місячний у мусульман, то місячно-сонячний в єдиній країні світу – Ізраїлі, де знаходиться колиска обох релігій.