Згідно з думкою Попова с.А основними областями стратегічних змін прийнято вважати:

1. Інформування і мотивація персоналу.

Мало пояснити кожному співробітникові, наскільки важливе виконання стратегії, потрібно розробити і використовувати ефективну систему заохочень, яка повинна включати такі елементи:

- Ув'язування займаної посади з досягнутими результатами;

- Матеріальне заохочення за досягнення цілей (воно має становити 20 і більше% загальних виплат, які повинні поширюватися на всіх);

- Похвала і загальне визнання.

2. Лідерство і стиль менеджменту.

При реалізації стратегії лідер повинен виконувати наступні функції:

- Бути в курсі всього, що відбувається;

- Підтримувати корпоративну культуру;

- Підтримувати організацію відкритою для нових можливостей;

- Уникати протиборства інтересів;

- Підтримувати етичні норми;

- Проводити коригувальні дії.

3. Базові цінності та організаційна культура.

Сильна організаційна культура і її тісний зв'язок зі стратегією фірми є потужними важелями управління персоналом, оскільки:

- Організаційна культура забезпечує співробітників системою правил, чітких установок;

- Високоорганізована культура перетворює роботу в спосіб життя, виховує і мотивує працівників.

4. Організаційна та інші структури.

Щоб привести оргструктуру у відповідність зі стратегією, необхідно:

- Визначити стратегічно важливі види діяльності, які дають конкурентні переваги. Вони розглядаються в якості основних блоків при побудові оргструктури;

- Встановити систему зв'язку та між функціональних координації (найбільш тісно пов'язані організаційні одиниці повинні бути підзвітні одній особі, якщо це неможливо, можна підсилити систему зв'язків та звітності, створити групу з виконання між функціональних завдань);

- Визначити обсяг влади для кожного менеджера і ступінь незалежності кожного підрозділу;

- Визначити, чи можна не основні види діяльності більш успішно здійснити поза компанією.

5. Фінансування та інше ресурсне забезпечення.

6. Компетенції та навички персоналу компанії.

Оскільки організаційна структура є найбільш видимим організаційним чинником, то частіше за все зміни починаються саме з неї. Часто обрана стратегія вимагає створення відповідних підрозділів, які здійснюють функцію розвитку організації або об'єкта управління.

2.

Однією з найбільш поширених стратегічних змін є зміна організаційної структури, тому що вона існує не самостійно і не незалежно від стратегії та цілей підприємства, а є одним із найважливіших заходів реалізації стратегії, тобто організаційна структура сприяє досягненню цілей підприємства.

В той же час вона відбиває прийнятий порядок організації управління, досягнутий на певний відрізок часу. Стратегічне управління допомагає підприємству змінити себе та оточення, в якому воно функціонує, тому що підприємство, яке не вносить в свою діяльність змін, не може розраховувати на майбутній успіх.

Вчені А. Чандлер і Г. Мінцберг довели, що між стратегією, що застосовується, та організаційною структурою, тобто певною впорядкованістю завдань, посад, повноважень і відповідальності, на основі яких підприємство здійснює свою виробничу й управлінську діяльність, існує тісний зв'язок. Як стратегія, так і організаційна структура може сприяти стратегічному розвитку підприємства або гальмувати його. У зв'язку з цим великого значення набуває визначення порядку проведення змін.