2) Вода

3) етиленгліколь

4) повітря

5) газ

6) водяна пара

305. Основні чинники під час визначення тепловтрат будівлі:

1. обєм будівлі;

2. вид системи опалення;

3. температура внутрішнього і зовнішнього повітря;

4. матеріал і товщина зовнішніх стін будівлі;

5. наявність джерела теплопостачання.

306. Найгігієнічною є система опалення приміщення житлових будівель:

1. парова

2. повітряна

3. водяна

4. газова (конвекторна)

307. Тепловіддачу нагрівальних приладів можна регулювати:

1. способом розподілення теплоносія в опалювальній системі;

2. збільшенням діаметра подавального теплопроводу;

3. способом приєднання нагрівальних приладів до стояків;

4. величиною площі поверхні нагрівального приладу.

308. Коефіцієнт теплопередачі нагрівального приладу залежить від:

1. температури теплоносія;

2. швидкості руху теплоносія в приладі;

3. гідравлічних втрат у приладі;

4. значень коефіцієнтів тепловіддачі, теплопровідності і товщини стінки нагрівального приладу;

5. в’язкості теплоносія

309. Термічний опір теплопередачі зовнішньої стінки житлової будівлі залежить від:

1. матеріалу і товщини стіни;

2. потужності загального теплового потоку;

3. типу системи опалення;

4. температури теплоносія в системі опалення.

310. Розширювальний резервуар в системі опалення з природною циркуляцією теплоносія служить для:

1. підвищення тиску в системі опалення;

2. очищення системи опалення від механічних домішків;

3. видалення повітря із системи опалення і компенсації невеликих втрат води;

4. регулювання температури теплоносія.

311. Нагрівний прилад (радіатор) системи опалення – це апарат:

1. регенеративний;

2. рекуперативний;

3. струминний;

4. змішувальний

312. Витрату теплоти для опалення будівлі можна визначити за формулою:

1.

2. .

3.

4.

313. Витрату теплоти для гарячого водопостачання житлового будинку можна визначити за формулою:

1.

2.

3.

4.

314. Площу поверхні нагріву нагрівальних приладів можна знайти за формулою:

1.

2.

3.

4.

315. Критичним діаметром теплової ізоляції трубопроводу називають діаметр, за якого:

1. тепловий потік максимальний;

2. тепловий потік мінімальний;

3. термічний опір максимальний;

4. термічний опір мінімальний.

316. У відкритих системах теплопостачання вода, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

317. У закритих системах теплопостачання вода або пара, що циркулює у тепловій мережі:

1. служить теплоносієм для підігріву води у теплообміннику.

2 відбирається для гарячого водопостачання;

3. відбирається для холодного водопостачання;

4. служить для інфільтрації зовнішнього повітря.

318. Систему теплопроводів, за допомогою яких теплота теплоносієм передається від джерел теплоти до теплових споживачів називають:

1. водопроводом.

2. тепловою мережею.

3. трубопроводом;

4. електрофільтром.

323. У разі безканального підземного прокладання теплових мереж ізоляційна конструкція трубопроводів ___________ навантаження ґрунту.

1. зазнає.

2. не зазнає.

324. У разі підземного канального прокладання ізоляційна конструкція трубопроводів ______________від зовнішніх завантажень ґрунту.

1. навантажена.

2. розвантажена.

325. Теплове розширення (стискання) трубопроводів забезпечується:

1. лінійними компенсаторами.

2. осьовими компенсаторами;

3.опорою;

4. компресором.

326. Під час гідравлічного розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

327. Під час теплового розрахунку теплових мереж визначають:

1. пропускну здатність.

2. теплові втрати.

3. падіння температури теплоносія.

4. падіння тиску.

5. вибір конструкції і товщини теплової ізоляції.

6. діаметр труб.

328. Вимоги до теплоізоляційних конструкцій теплових мереж:

1. висока теплопровідність.

2. висока корозійна активність.

3 низька теплопровідність.

4. мале водопоглинання.

5. висока теплоємність

329. Значення коефіцієнта ефективності ізоляції теплопроводів залежить від:

1. способу прокладання теплопроводів;

2. пористості матеріалу ізоляції і її товщини;

3. діаметрів теплопроводів;

4. температури теплоносія;

330. Найбільш екологічно безпечним є виробництво енергії на:

1. теплових електростанціях

2. гідроелектростанціях

3. атомних електростанціях

4. геліостанціях

331. Для опалення індивідуальних житлових будівель найбільш доцільно використовувати опалення:

1. пічне

2. повітряне

3. водяне

4. парове

332. Найсуттєвіше впливають на тепловіддачу нагрівального приладу:

1. розміщення приладу відносно конструкцій будівлі

2. площа поверхні нагрівання

3. спосіб під’єднання приладу до теплопроводу

4. швидкість руху повітря у приміщенні

333. Сільськогосподарські теплогенератори призначені для:

1. нагрівання повітря;

2. нагрівання води;

3. акумулювання теплоти;

4. одержання водяної пари.

334. Основним контрольним параметром під час сушіння насіннєвого зерна є:

1. відносна вологість повітря;

2. вологість зерна;

3. температура зовнішнього повітря;

4. температура нагрівання зерна.

335. Визначальними параметрами під час зберігання коренебульбоплодів є:

1. вологість коренебульбоплодів і вологість повітря;

2. вологість коренебульбоплодів і температура повітря;

3. температура коренебульбоплодів і температура повітря;

4. температура повітря і його вологість.

336. Сушіння зернобобових у сушарнях здійснюється шляхом руйнування зв’язку вологи із зерном:

1. хімічним;

2. механічним

3. фізико-механічним;

4. фізико-хімічним.

337. Найміцніший зв’язок вологи із матеріалом, що підлягає сушінню, це:

1. механічний;

2. хімічний;

3. фізико-хімічний;

4. фізико-механічний.

338. Центрифугування – це спосіб видалення вологи із матеріалу під час його суміші:

1. хімічний;

2. фізико-хімічний;

3. фізико-механічний;

4. механічний.

339. Спосіб, за якого вологий матеріал під час сушіння знаходиться в безпосередньому контакті з гігроскопічною речовиною:

1. тепловий;

2. механічний;

3. сорбційний;

4. радіаційному

340. Активне вентилювання – це спосіб сушіння зерна:

1. кондуктивний;

2. радіаційний;

3. сублімаційний;

4. конвективний.

341. Найпрогресивніший спосіб зберігання с.-г. продукції, це:

1. у буртах;

2. у капітальних сховищах;

3. у газовому середовищі;

4. у сховищах з активним вентилюванням.

342. За вологісним режимом тваринницькі ферми належать до категорії приміщень:

1. мокрих

2. вологих

3. нормальних

4. сухих

343. До малогабаритних надземних культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття для вирощування ранніх овочів і розсади

2. частково заглиблені споруди для вирощування розсади (парники)

3. теплиці

4. оранжереї

344. Весняними називають культиваційні споруди (теплиці), які використовують:

1. на протязі всього несезонного періоду;

2. цілорічні;

3. зимою;

4. весною;

5. літом.

345. Спеціалізованими називають теплиці для вирощування:

1. різних овочів тільки навесні і восени;

2. різних овочів і розсади на протязі року;

3. тільки однієї культури;

4. різних овочів тільки зимою.

346. Парове опалення культиваційних споруд має переваги застосування у разі обігріву:

1. повітряного;

2. цокольного;

3. грунтового;

4. газового.

347. Використовують пальники інфрачервоного випромінювання у разі способу обігріву споруд захищеного грунту:

1. повітряного;

2. парового;

3. водяного;

4. газового.

348. Під час аеродинамічного розрахунку вентиляційних каналів необхідно визначити:

1. місцеві втрати напору;

2. лінійні втрати напору;

3. температуру повітря;

4. вологість повітря.

349. До устаткування для нагрівання повітря повітряних систем опалення відносять:

1. бойлери;

2. калорифери;

3. пальник інфрачервоного випромінювання;

4. скрубери;

5. електродні котли.

350. При формуванні мікроклімату приміщень потрібно враховувати наступні фактори:

1.густину повітря;

2. вологість повітря;

3. концентрацію азоту;

4. концентрацію вуглекислого газу;

5. температуру.

351. До зменшення значення коефіцієнта теплопровідності будівельних матеріалів призводить:

1. збільшення пористості матеріалу;

2. зменшення пористості матеріалу;

3. збільшення вологості матеріалу;

4. зменшення вологості матеріалу.

352. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у зимовий період ведуть за:

1. надлишками шкідливих газів;

2. надлишками вологи;

3. надлишками теплоти;

4. надлишками вологи і шкідливих газів;

5. надлишками теплоти і шкідливих газів.

353. Розрахунок повітрообміну тваринницьких і птахівничих приміщень у теплий і перехідні періоди ведуть за:

1. надлишками теплоти і шкідливих газів;

2. надлишками теплоти і вологи;

3. надлишками вологи і шкідливих газів;

4. надлишками вологи;

5. надлишками теплоти.

354. Розрахунок повітрообміну в приміщенні для курчат віком від одного до чотирьох днів ведуть за:

1. надлишком вологи;

2. надлишком теплоти;

3. надлишком теплоти і шкідливих газів;

4. надлишком теплоти і вологи;

5. надлишками вологи і шкідливих газів.

355. Необхідний повітрообмін за умови видалення надлишків теплоти і вологи визначають, користуючись:

1. h-S діаграмою;

2. P-υ діаграмою;

3. h-d діаграмою;

4. S-T діаграмою.

356. Тільки витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю.

357. Припливно-витяжну вентиляцію приміщення передбачають, коли кратність повітрообміну:

1. більша одиниці;

2. дорівнює одиниці;

3. менша одиниці;

4. дорівнює нулю

358. До малогабаритних заглиблених культиваційних споруд належать:

1. сезонні укриття (утеплений ґрунт)

2. теплиці;

3. парники;

4. оранжереї.

359. Як самостійну систему опалення повітряний обігрів використовують:

1. у зимових теплицях;

2. у сезонних теплицях;

3. у оранжереях;

3. у парниках.

360. Температура кипіння холодильного агента аміаку у межах:

1. +90…+100 ºС;

2. +10…+20 ºС;

3. - 5…-35 ºС;

4. 0…+10.

77