- •1. Предмет, основні завдання рпс, зв’язок з іншими науками
- •2. Регіональна економіка, її суть і предмет дослідження.
- •3. Загальні закономірності розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •4. Основні критерії рпс.
- •5.Вплив глобалізації і регіоналізації економіки на рпс.
- •6. Основні принципи розміщення продуктивних сил, їх суть та значення.
- •7. Основні фактори розміщення продуктивних сил, їх суть.
- •8. Поняття економічний р-он, його суть. Об’єктивний ха-рактер формування економ р-ів, типи ек р-нів.
- •9. Структура економіки регіону і особливості її трансформації в умовах ринкових відносин.
- •10. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- •11. Спеціалізація і комплексний розвиток економ районів.
- •12.Державне регулювання та прогнозування розвитку економіки регіонів.
- •13.Територіальна організація продуктивних сил і територіальна структура господарства, їх суть.
- •14. Наукові методи аналізу рощміщення та територіальної організації продуктивних сил, їх суть.
- •16. Населення України, його динаміка, структура та особливості розміщення.
- •17. Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування і розселення. Урбанізація.
- •18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональ-ні особливості.
- •19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості
- •20. Ринок праці та забезпечення продуктивної зайнятосьі населення України, регіональні особливості безробіття.
- •21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- •23.Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподрське значення.
- •24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- •25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- •27.Рекреаційні ресурси України, їх структура та особливості розміщення.
- •28.Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- •29. Господарський комплекс Укр, його суть, галузева структура і трансформація в ринкових умовах.
- •30.Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.
- •31. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.
- •32. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарске значення.
- •33. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- •34. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- •35. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •36. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- •37. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра в-ва та споживання електроенергії.
- •38. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- •39. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- •40. Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- •42. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- •43. Природно-ресурсні передумови розвитку чорної і кольорової металургії України.
- •44. Типи металургійних заводів України, їх суть та принципи розміщення.
- •45.Природні передумови розвитку чорної металургії України та основні металургійні центри.
- •46.Кольорова металургія України, її значення,
- •47.Машинобудівельний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення .
- •48. Основні принципи і фактри розвитку і розміщення галузей машинобудування.
- •49. Сучасний стан розвитку та особливості розміщення машинобудування в Україні.
- •50. Сільськогосподарське машинобудування України, галузева структура і особливості роз-міщення.
- •51. Транспортне машинобудування України, його значен-ня, галузева структура і особливості розміщення.
- •52. Верстато- та приладобудування України, його значення, принципи розміщення, основні центри.
- •53. Важке та енергетичне машинобудування України, його значення, принципи розміщення та основні центри.
- •54.Сировинна база хімічної промисловості України, її регіональні особливості.
- •56. Особливості розвитку і розм-ня галузей основної хімії Укр.
- •57.Лісова промисловість України : її значення, райони розміщення і проблеми раціонального використання і охорони лісів .
- •58. Деревообробна промисловість України, принципи розміщення, основні центри.
- •59. Целюлозно-паперова та лісопильна промисловість України, її значен-ня, принципи розміщення та основні центри.
54.Сировинна база хімічної промисловості України, її регіональні особливості.
Україна має потужну сировинну базу для хімічної промисловості, тобто запаси майже всіх видів мінеральної хімічної сировини: вугілля, природного газу, нафти, сірки, кухонної і калійної солі, титанових руд.
Запаси вугілля на тер Укр зосереджені в основному в трьох басейнах: Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. Крім того, запаси вугілля є на тер Харківської і Полтавської областей та Закарпатської вугленосної площі. Найбільше зниження обсягів видобутку відублося за цей час у Дніпровському буровугільному басейні – на 84,8%, тоді як у Донецькому – на 51,1%, а Львівсько-Волинському – на 65,7%. Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, на Лівобережжі та в Причорноморському нафтогазоносному регіоні. Провідне місце належить Лівобережжю. Тут, у Чернігівській, Сумській та Полтавській обл. є родовища високоякісної нафти. Значні родовища газу зосереджені в Харківській обл., серед яких особливо відоме Шебелинське. Україна має практично невичерпні запаси кухонної солі, більше ніж половина яких припадає на Артемівсько-Слов’янське родовище Донбасу. У Прикарпатті є ряд родовищ калійних солей: великі родовища в Івано-Франківській(Калуш) і Львівській(Стебник)обл.. Найбільше родовище фосфоритів – Кролевецьке в Сумській обл.. Основні родовища титанових руд є в Житомирській і Дніпропетровській обл.
55 Особливості розвитку і розм-ня галузей хімії органічного синтезу Укр.До хімії органічнго синтезу належать вир-ва синтетичних смол, пластмас і хімічних волокон. Сировинною базою є нафта, газ, кам‘яне вугілля, а також кухонна сіль. Хіиічні підпр-ва роміщ-ся в р-нах видобутку цієї сировини або в місцях споживання готової продукції.синтетичні смоли і пластмаси виготавл-ся в р-ні знаходження сировини в Донбасі (Горлівка, Сєвєродонецьк, Донецьк, Рубіжне), у Придніпров‘ї ( Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, в Черкасах, Одесі тощо. Хімічні волокна викотовляють в Києві, Чернігові, Черкасах, Житомирі, Сокалі (Львівська обл). більша частка хімічних волокон є синтетичними. Лакофарбова промисловість – галузь хімії органічного синтезу. Вона випускає лаки, фарби , оліфу, емалі, розчинники, шпаклювальні і шліфувальні суміші тощо. Основну частину цієї продукції виготовляють у Донбасі (Луганськ, Донецьк) і Придніпров‘ї (Дніпропетровськ, Кривий Ріг) Вир-во лаків і фарб є також у Києві, Харкові, Кременчуці, Львові, Бориславі, Івано-Франківську, Одесі, Сімферополі. На відходах коксохімічного вир-ва розвив-ся велика анілінофарбна промисловість, що виготовляє барвники для текстильної, взуттєвої, поліграфічної промисловості. Її головний центр – Рубіжне ( Луганська обл).
56. Особливості розвитку і розм-ня галузей основної хімії Укр.
Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кис-ту й мінеральні добрива.Содове вир-вопереважно сконцентроване у Донбасі (Лисичанськ і Слов‘янськ),який має великі запаси кухонної солі. Необхідні для вир-ва соди вапняки виготовлюють безпосередньо поблизу содових заводів. Крупне вир-во соди є і на Кримському содорвому заводі в місті Червоноперекопському, що працює на солях Сивашських озер. Вир-во сірчаної кис-ти зосереджено переважно у цнтрах переробки фосфатів – у Сумах, Костянтинівці, Вінниці і Одесі. Крім того, її виробляють у Горлівці (“Стирол”), Дніпродзержинську (“Азот”), коксохімічних заводах Донбасу і Придніпров‘я. Виробництво мінеральних добрив є провідною галуззю хімі-чної промисловості України, яка виробляє азотні, калійні, фо-сфорні і комбіновані гранульовані добрива з домішками мік-роелементів. У структурі виробництва мінеральних добрив пе-реважає випуск азотних добрив, що наближений до центрів коксу та переробки природного газу.Фосфорні добрива на базі привізних апатитів Кольського півострова виробляють на Він-ницькому й Костянтинівському хімічних заводах, Сумському ВО “Хімпром” та Одеському суперфосфатному заводі. Певну роль у цьому відіграють руди Кролевецько-го (Сумська обл.), Ізюмського (Харківська обл.) та Придністровських родовищ фосфоритів.Азотно-тукова промисловість виникла поблизу коксохімічних підприємств, використовує коксовий газ для одержання аміаку. Кардинальні зміни в географії цієї промис-ловості відбулися внаслідок переходу на економічнішу сиро-вину — природний газ. Розгалужена система газопроводів ум-ожливила наближення її підприємств до районів споживання. Азотно-тукова промисловість України випускає азотні добри-ва: сульфат амонію, аміачну селітру, карбамід тощо. Основні центри — Дніпродзержинськ, Горлів-ка, Лисичанськ, Алчев-ськ, Сєверодонецьк, Запоріжжя, Черкаси, Рівне.Калійні добри-ва виробляють у Калуші на ВО “Оріана” і Стеб-никівському калійному заводі, тобто в районі залягання калійних солей. Виробництво фосфатних добрив налагоджено на основі при-візних (кольських) апатитів і північно-африканських фосфор-итів у Вінниці, Одесі, Сумах, Костянтинівці.