- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 12).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 14).
- •1. Фармакогностичний аналіз лрс. Класифікація і характеристика методів контролю лрс.
- •2. Характеризувати полівітамінну лрс. Фітопрепарати, застосування.
- •3. Лр та лрс, що містять тритерпенові сапоніни. Застосування в медицині.
- •1. Макроскопічний аналіз лрс (листя, квітів, трави, плодів, підземних органів).
- •2. Визначення поняття «Глікозиди». Типи класифікації. Фізико–хімічні властивості глікозидів, методи дослідження. Заготівля лрс, що містить глікозиди (збирання, сушіння та зберігання).
- •3. Лр та лрс, що містять стероїдні сапоніни. Шляхи використання.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 17).
- •1. Товарознавчий аналіз лрс.
- •2. Фенольні сполуки, їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
- •3. Стандартизація лрс, що містять кардіостероїди. Методи дослідження. Мікроскопічний аналіз. Зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною дією.
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 18).
- •1. Приймання лрс, відбір проб для аналізу. Що таке партія сировини?
- •2. Прості феноли, фенологлікозиди лр і лрс, методи виділення та аналізу. Фітопрепарати, застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять кардіостероїди. Застосування в медицині. Техніка безпеки під час роботи з лр та лрс, які містять кардіостероїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 19).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 19).
- •1. Встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини.
- •2. Визначити поняття «Ксантони». Класифікація. Лр і лрс, що містять ксантони. Фітопрепарати. Застосування в медицині.
- •3. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова, шляхи біосинтезу. Фізико–хімічні властивості алкалоїдів. Методи виділення і дослідження.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 20).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 20).
- •1. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення лр. Методи вивчення нових лр, роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Антраценпохідні. Класифікація, фізико–хімічні властивості, виділення з лрс, методи дослідження. Зв’язок хімічної будови з фармакологічною дією.
- •3. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Правила техніки безпеки під час роботи з лр і лрс, які містять алкалоїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 21).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 21).
- •1.Основна законодавча документація, яка регламентує доброякісність лрс.
- •2. Розповсюдження антраценпохідних у природі. Лр та лрс, що містять похідні антрахінонів. Фітопрепарати та застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять тропанові алкалоїди. Лікарські засоби. Застосування в медицині.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 22).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 22).
- •Встановлення вмісту подрібнених часток сировини
- •Визначення домішок
- •Визначення ступеня ураженості сировини амбарними шкідниками
- •1. Макроскопічний метод аналізу лрс.
- •2. Загальна характеристика лігнанів. Сировина та препарати, в яких містяться лігнани. Застосування в медицині.
- •1. Принципи сушіння лрс у природних та штучних умовах. Особливості сушіння лрс, що містить кардіоглікозиди.
- •2. Аурони, халкони, ізофлавоноїди. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять аурони, халкони, ізофлавоноїди.
- •3. Визначення поняття «Сапоніни». Класифікація сапонінів в залежності від структури аглікону. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів.
- •3. Складові ефірних олій – сполуки ароматичного ряду. Основні представники, біологічна дія. Ефіроолійні лр та лрс, які містять сполуки ароматичного ряду.
- •2. Катехіни, антоціанідини, лейкоантоціанідини. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять катехіни, антоціанідини.
- •3. Сесквітерпеноїди – складові ефірних олій. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, які містять сесквітерпени. Зберігання лрс, яка містить ефірні олії.
- •3. Типи жирних олій. До яких типів жирних олій належать: кукурудзяна, , маслинова, соєва, рицинова, лляна олії?
- •2. Конденсовані та ті, що гідролізують, дубильні речовини. Основні якісні реакції на дубильні речовини – спільні для обох груп дубильних речовин та розрізнювальні.
- •3. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова, аналіз. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?
- •1. Охарактеризувати мікроскопічний аналіз лрс «Листя», «Трава». Навести етапи мікроскопічного аналізу листя та трави.
- •1. Збирання та первинна обробка лрс. Навести основні терміни збирання лрс «Кора», «Трава», «Листя», «Плоди», «Насіння», «Підземні органи».
- •2. Флавоноли. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, що містять флавоноли. Фітопрепарати та їх застосування.
- •3. Моноциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять моноциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •2. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність ефірних олій.
- •3. Кумарини. Класифікація. Основні представники, біологічна дія. Які якісні реакції дозволяють відрізнити кумарини від хромонів, від флавоноїдів? лр та лрс, що містить кумарини.
- •1. Зберігання лрс. Основні правила. Групи зберігання лрс. Терміни зберігання та періодичність аналізу лрс.
- •3. Біциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять біциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •1. Методи виявлення та вивчення нових лр. Роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Фізичні та хімічні властивості жирних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність жирних олій.
- •3. Моносахариди. Класифікація. Основні представники. Які моносахариди входять до складу пектину, інуліну, крохмалю, кардіоглікозидів?
3. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова, шляхи біосинтезу. Фізико–хімічні властивості алкалоїдів. Методи виділення і дослідження.
Алкало́їди— складніорганічніазотовміснісполуки лужної реакції переважно рослинного походження, також є продуктом життєдіяльностігрибівта деяких нижчих тварин (молюски,жаби).
Класифікація
Найбільш прийнятна класифікація алкалоїдів базується на будові вуглецево-азотногоскелета молекули, наприклад: ізохінолінові А., тропанові, індольні,хінолінові,пуринові,імідазольні,піридинові,піперидинові,хінолінові,піролідинові.
З точки зору біосинтезу алкалоїди розподіляють на 3 групи:
•справжні— мають гетероцикли і біосинтетично походять замінокислот, або з кислотнікотиновоїчи антранілової;
•протоалкалоїди (біогенніаміни)— містять азот поза циклом, але утворюються з амінокислот;
•псевдоалкалоїди (ізопреноїдні)— утворюються без участі амінокислоти, але за участюмевалонової кислотиі об'єднуються в групу незалежно від наявності гетероциклу, тобто вони маютьтерпеноїднепоходження.
Виділяють основні типи алкалоїдів, що містять азот за межами кільця або у складі гетероциклу: 1) піролідину; 2) піперидину; 3) піридину; 4) піролізидину; 5) хінолізидину; 6) хіноліну; 7) ізохіноліну; 8) хіназоліну; 9) індолу; 10) дигідроіндолу, або беталаїну; 11) імідазолу; 12) акридину; 13) пурину; 14) ізопреноїдні алкалоїди, або псевдоалкалоїди; 15) екзоциклічні алкалоїди, або протоалкалоїди.
Біосинтез
Алкалоїди є продуктами азотистого обміну у рослинах і згруповані за формальним хімічним принципом — наявності в молекулі атома азоту. Попередниками істинних алкалоїдів і протоалкалоїдів є амінокислоти. У ролі прекурсорів виступають також антранілова та нікотинова кислоти, мультикарбонові одиниці (наприклад, ацетат) тощо. Вивчені шляхи біосинтезу протеїногенних амінокислот із пірувату СН3—CО—СООН (лізин,
аланін), оксалоацетату (аспарагінова кислота), 2-оксоглутамінату (орнітин). Амінокислоти також утворюються у циклі Кальвіна або з шикімової кислоти. Між цими групами існують обмінні зв’язки.
Загальним для більшості алкалоїдів є наявність гетероциклів (піролідин, піперидин, піридин) чи поєднання цих простих гетероциклів з карбо- або іншими гетероциклами з утворенням складніших поліциклічних структур. Таким чином, основу будови алкалоїдів складає відносно невелика кількість структурних елементів, що синтезуються із загальних первинних прекурсорів.
Походження алкалоїдів має деякі універсальні риси, що експериментально доведено за допомогою специфічних мічених попередників, які вводили безпосередньо у рослину. Початковими реакціями біосинтезу у більшості випадків є декарбоксилювання, окислювальне дезамінування або переамінування амінокислот чи відповідних їм амінів. Далі звичайно йде пряме трансметилювання отриманих проміжних сполук, після чого відбувається циклізація аліфатичних ланцюгів попередників у різні гетеро- і карбоциклічні структури.
Кількісне визначення.Для кожної сировини розробляють індивідуальну методику визначення вмісту алкалоїдів. Усі вони багатоетапні внаслідок тривалого очищення.
Довгий час кількісне визначення алкалоїдів проводили ваговим або об’ємним способом, тепер кількість алкалоїдів у сировині визначають фізичними, фізико-хімічними та об’ємними методами.
Найбільш поширена титрометрія:
1) пряме титрування алкалоїдів розчином кислоти;
2) зворотне титрування надлишку кислоти розчином лугу;
3) пряме титрування алкалоїдів розчином йоду або іншого комплексоутворюючого реактиву, при взаємодії з яким алкалоїди утворюють нерозчинні сполуки.
Більшість алкалоїдів визначають титруванням у неводних розчинниках (пахікарпін, тропанові алкалоїди, кокаїн, платифілін, сальсолін, морфін, резерпін, сферофізин, ефедрин та ін.). Титрантом є розчин хлорної кислоти в оцтовій кислоті. Солі алкалоїдів титрують хлористоводневою, йодистоводневою та бромистоводневою кислотами в присутності ацетату ртуті.
Деякі алкалоїди (кофеїн та його солі) кількісно можна визначити за утворенням нерозчинних солей, наприклад, полійодидів. Надлишок йоду у фільтратах визначають титруванням тіосульфатом натрію. Алкалоїди пуринового ряду (теобромін, теофілін) утворюють солі з нітратами. Еквівалентну кількість азотної кислоти, що утворилася, визначають титруванням.
Багато алкалоїдів визначають методами фотометрії, спектрофотометрії, фотонефелометрії, полярографії, поляриметрії та іншими фізико-хімічними способами.