- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 12).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 14).
- •1. Фармакогностичний аналіз лрс. Класифікація і характеристика методів контролю лрс.
- •2. Характеризувати полівітамінну лрс. Фітопрепарати, застосування.
- •3. Лр та лрс, що містять тритерпенові сапоніни. Застосування в медицині.
- •1. Макроскопічний аналіз лрс (листя, квітів, трави, плодів, підземних органів).
- •2. Визначення поняття «Глікозиди». Типи класифікації. Фізико–хімічні властивості глікозидів, методи дослідження. Заготівля лрс, що містить глікозиди (збирання, сушіння та зберігання).
- •3. Лр та лрс, що містять стероїдні сапоніни. Шляхи використання.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 16).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 17).
- •1. Товарознавчий аналіз лрс.
- •2. Фенольні сполуки, їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
- •3. Стандартизація лрс, що містять кардіостероїди. Методи дослідження. Мікроскопічний аналіз. Зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною дією.
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 18).
- •1. Приймання лрс, відбір проб для аналізу. Що таке партія сировини?
- •2. Прості феноли, фенологлікозиди лр і лрс, методи виділення та аналізу. Фітопрепарати, застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять кардіостероїди. Застосування в медицині. Техніка безпеки під час роботи з лр та лрс, які містять кардіостероїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 19).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 19).
- •1. Встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини.
- •2. Визначити поняття «Ксантони». Класифікація. Лр і лрс, що містять ксантони. Фітопрепарати. Застосування в медицині.
- •3. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова, шляхи біосинтезу. Фізико–хімічні властивості алкалоїдів. Методи виділення і дослідження.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 20).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 20).
- •1. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення лр. Методи вивчення нових лр, роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Антраценпохідні. Класифікація, фізико–хімічні властивості, виділення з лрс, методи дослідження. Зв’язок хімічної будови з фармакологічною дією.
- •3. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Правила техніки безпеки під час роботи з лр і лрс, які містять алкалоїди.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 21).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 21).
- •1.Основна законодавча документація, яка регламентує доброякісність лрс.
- •2. Розповсюдження антраценпохідних у природі. Лр та лрс, що містять похідні антрахінонів. Фітопрепарати та застосування в медицині.
- •3. Лр і лрс, які містять тропанові алкалоїди. Лікарські засоби. Застосування в медицині.
- •4. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Гербарій № 22).
- •5. Визначити лр і лрс. Назвати українською та латинською мовами. Поширення, сировинна база, хімічний склад, переробка сировини, лікарські форми і препарати (Подрібнена сировина № 22).
- •Встановлення вмісту подрібнених часток сировини
- •Визначення домішок
- •Визначення ступеня ураженості сировини амбарними шкідниками
- •1. Макроскопічний метод аналізу лрс.
- •2. Загальна характеристика лігнанів. Сировина та препарати, в яких містяться лігнани. Застосування в медицині.
- •1. Принципи сушіння лрс у природних та штучних умовах. Особливості сушіння лрс, що містить кардіоглікозиди.
- •2. Аурони, халкони, ізофлавоноїди. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять аурони, халкони, ізофлавоноїди.
- •3. Визначення поняття «Сапоніни». Класифікація сапонінів в залежності від структури аглікону. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів.
- •3. Складові ефірних олій – сполуки ароматичного ряду. Основні представники, біологічна дія. Ефіроолійні лр та лрс, які містять сполуки ароматичного ряду.
- •2. Катехіни, антоціанідини, лейкоантоціанідини. Основні представники, біологічна дія. Лр і лрс, які містять катехіни, антоціанідини.
- •3. Сесквітерпеноїди – складові ефірних олій. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, які містять сесквітерпени. Зберігання лрс, яка містить ефірні олії.
- •3. Типи жирних олій. До яких типів жирних олій належать: кукурудзяна, , маслинова, соєва, рицинова, лляна олії?
- •2. Конденсовані та ті, що гідролізують, дубильні речовини. Основні якісні реакції на дубильні речовини – спільні для обох груп дубильних речовин та розрізнювальні.
- •3. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова, аналіз. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?
- •1. Охарактеризувати мікроскопічний аналіз лрс «Листя», «Трава». Навести етапи мікроскопічного аналізу листя та трави.
- •1. Збирання та первинна обробка лрс. Навести основні терміни збирання лрс «Кора», «Трава», «Листя», «Плоди», «Насіння», «Підземні органи».
- •2. Флавоноли. Основні представники, біологічна дія. Лр та лрс, що містять флавоноли. Фітопрепарати та їх застосування.
- •3. Моноциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять моноциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •2. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність ефірних олій.
- •3. Кумарини. Класифікація. Основні представники, біологічна дія. Які якісні реакції дозволяють відрізнити кумарини від хромонів, від флавоноїдів? лр та лрс, що містить кумарини.
- •1. Зберігання лрс. Основні правила. Групи зберігання лрс. Терміни зберігання та періодичність аналізу лрс.
- •3. Біциклічні монотерпеноїди. Основні представники. Лр та лрс, які містять біциклічні монотерпеноїди. Застосування в медицині.
- •1. Методи виявлення та вивчення нових лр. Роль наукових досліджень, вчених і навчальних закладів.
- •2. Фізичні та хімічні властивості жирних олій. Основні фізико-хімічні константи, що дозволяють визначити доброякісність жирних олій.
- •3. Моносахариди. Класифікація. Основні представники. Які моносахариди входять до складу пектину, інуліну, крохмалю, кардіоглікозидів?
2. Конденсовані та ті, що гідролізують, дубильні речовини. Основні якісні реакції на дубильні речовини – спільні для обох груп дубильних речовин та розрізнювальні.
Дубильні речовини – це рослинні високомолекулярні фенольні сполуки, які здатні осаджувати білки, алкалоїди і мають в'яжучий смак.
Вони широко зустрічаються у представників покритонасінних та голонасінних, водоростей, грибів, лишайників, плавунів та папоротевидих.
Гідролізовані Д.р. розщеплюються під дією кислот, лугів або ферменту танази на фенольні (похідні галової, гексагідроксидифенової кислот тощо) і нефенольні (D-глюкоза, гамамелоза, сорбіт, хінна кислота тощо) фрагменти.
Залежно від структури фенолів, які утворюються при гідролізі, гідролізовані Д.р. поділяють на три класи: галотаніни — складні ефіри галової кислоти з нефенольним компонентом; елаготаніни — складні ефіри похідних гексагідроксидифенової кислоти з нефенольним компонентом; змішані — зазвичай гідролізовані Д.р. містять як галову, так і похідні гексагідроксидифенової кислоти.
Галотаніни. У рослинних об’єктах виявляють моно- (Radix Rhei), ди- (Radix Hamamelis), три-, тетра-, пента- та полігалоїльні ефіри з фрагментами нефенольної структури. Діефіри галової кислоти з D-глюкозою виділені також із кори Quercus robur, із плодів Castanea sativa, Acer gunkala, Terminala chebula, з листя Arctostaphylоs uva-ursi виділено тригалоїльний ефір D-глюкози, а із галів Rhus semialata, Rh. typhina, Rh. coriaria — тетра- і пентагалоїльні ефіри D-глюкози.
Конденсовані Д.р. з рослинної сировини рідко відмічають в мономерній формі, оскільки вони легко окиснюються й конденсуються один з одним С-С-зв’язками під дією різних факторів (О2 і температури повітря, ферментів рослин тощо), внаслідок чого утворюються протоантоціанідини. В одній ЛРС можуть бути наявні оліго- та полімерні протоантоціанідини. Прикладом тримірного протоантоціанідину є лейкофізетинідин.
Більшість протоантоціанідинів мають складну будову, а деякі й велику мол. м. Із коренів тарану (Polygonum coriarium) виділено полімерні протоантоціанідини, в гідролізаті яких виявлено (–)-епігалокатехінгалат, (–)-епігалокатехін, (±)-галокатехін, (–)-епікатехін, дельфінідин, ціанідин.
Специфічною реакцією на Д.р. є взаємодія з желатиною і солями алкалоїдів. Якщо до водного розчину Д.р. додавати по краплинах 1% розчин желатину, то з’являється каламуть, яка зникає при додаванні надлишку реактиву. При взаємодії водного розчину Д.р. з розчином солі алкалоїду з’являється аморфний, в більшості випадків забарвлений осад. При додаванні до екстракту Д.р. декількох крапель розчину залізоамонієвих галунів розчин може забарвитися в темно-синій (гідролізовані Д.р.) або в темно-зелений (конденсовані Д.р.) колір. Ця реакція частіше за інші використовується при попередьому вивченні Д.р., хоча слід зазначити, що всі сполуки з вільною фенольною групою дають подібне забарвлення з солями Fe3+. Існує декілька реакцій відмінностей гідролізованих Д.р. від конденсованих. Якщо екстракт з Д.р. підкислити оцтовою кислотою, а потім додати середню сіль свинцю ацетату, то в осад випадуть гідролізовані Д.р. Осад відфільтровують, а до фільтрату додають 1% розчин залізоамонієвих галунів та кристалічний натрію ацетат. Забарвлення фільтрату в темно-зелений колір свідчить про наявність в екстракті, що вивчається, конденсованих Д.р. Розчин ваніліну (1%) в концентрованій хлоридній або 70% сульфатній кислоті дає жовто-червоне, малинове, рожеве забарвлення з мономерними (катехіни, лейкоантоціанідини) й олігомерними конденсованими Д.р. Конденсовані Д.р. випадають в осад при кип’ятінні екстракту з формаліном у середовищі хлоридної кислоти, гідролізовані Д.р. у цих умовах реакції залишаються в розчині.
Для визначення низькомолекулярних Д.р. часто застосовують паперову хроматографію та хроматографію в тонкому шарі сорбенту. При виділенні Д.р. із ЛРС користуються фракційною екстракцією. Спочатку сировину екстрагують петролейним ефіром, гексаном, хлороформом або бензолом для видалення хлорофілів, ліпідів, терпеноїдів та інших ліпофільних сполук. Подальша екстракція тієї самої наважки ЛРС діетиловим ефіром вилучає катехіни та інші фенольні сполуки, а екстрагування етилацетатом забере лейкоантоціанідини, низькомолекулярні олігомерні протоантоціанідини, оксикоричні кислоти тощо. Метиловим або етиловим спиртом екстрагуються Д.р. та інші рослинні сполуки, які не розчинилися в попередніх розчинниках