24. Тнк як суб’єкт міжнародного торговельного обороту.

8.1. Тнк як головний суб'єкт світогосподарських відносин

http://b-ko.com/book_128_glava_40_8.1._%D0%A2%D0%9D%D0%9A_%D1%8F%D0%BA_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%C3%90.html

Транснаціональні корпорації (ТНК) є головним суб'єктом світогосподарських відносин і формою, що втілює в собі, як правило, всі види сучасного міжнародного бізнесу.

Для визначення ТНК важливі кількісні і якісні критерії. ТНК — це в основному великі за обсягом виробництва та величиною доданої вартості, виключно ефективні з точки зору виробництва і прибутку фірми. Вони мають величезний економічний потенціал.

Середньорічний обсяг продажів ТНК становить кілька сотень мільйонів доларів, понад 500 ТНК мають річний обсяг збуту понад 18 млрд дол., а найбільші — сотні мільярдів доларів США (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

ПРОВІДНІ ТНК ЗА ОБСЯГАМИ ПРОДАЖУ ТА ПРИБУТКІВ У 2008 р.

тнк	Обсяг продажу, млрд дол.	Прибуток млрд дол.	Частка прибутку в продажу, %
Royal Dutch Shell	458,361	26,277	5,7
Exxon Mobil	442,851	45,22	10,2
Wal-Mart Stores	405,607	13,4	3,3
BP	367,053	21,157	5,8
Chevron	263,159	23,931	9,1

Джерело: [116]

До 10 найпрестижніших компаній світу за такими показниками, як капіталізація, розмір прибутків, рівень соціального захисту своїх робітників, ділова репутація, ефективність корпоративного керівництва (включаючи структуру правління компанії, а також політику, яка проводилася щодо заробітної плати головних керівників ТНК), належать, за даними газети «Financial Times», такі, як показано в табл. 8.2.

Таблиця 8.2

ПРОВІДНІ ТНК СВІТУ ЗА РОЗМІРОМ КАПІТАЛІЗАЦІЇ КОМПАНІЇ

	Капіталізація, млрд дол.	Кількість працівників, тис. чол.	Місце в рейтингу 2009 р.
Exxon Mobile	336,525	79,900	1
Petro China	287,185	477,780	2
Wal-Mart Stores	204,365	2100,000	3
Indl & Coml	187,885	385,609	4
China Mobile	174,673	138,368	5
Microsoft	163,319	91,000	6
AT&T	148,511	302,660	7
Johnson&Johnson	145,481	118,700	8
Royal Dutch Shell	138,999	102,000	9
Procter&Gamble	138,012	138,000	10

Джерело: [ 110 ]

Серед факторів, які сприяли високому рейтингу цих компаній, слід назвати такі:

^ проведення гнучкої політики та стабільної діяльності в умовах економічної кризи;

^ активне розширення виробництва на території інших країн;

^ великі масштаби діяльності та опора на інформаційні технології. Так цей фактор сприяв компанії з роздрібної торгівлі «Wal-Mart», яка перемістилася з 17 місця в 1998 р. на 3-є місце в 2009 р. (загальний обсяг продажу становив близько 400 млрд дол.). Компанія витратила 11 млрд дол. на розширення своїх площ на 48 млн кв. фут. Нині на частку цієї ТНК припадає близько 8% загального обсягу роздрібних продажів споживчих товарів (крім автомобілів) у США. У мережі «Wal-Mart» продається 120 тис. найменувань товарів;

^ установлення цін не просто трохи нижче, ніж у конкурентів, а на такому низькому рівні, який тільки може дозволити собі компанія.

Фінансово-економічна криза 2007—2009 pp. серйозно вплинула на рівні як цілих галузей, так і окремих компаній. Це знайшло відбиття в скороченні прибутків, збільшенні масштабів вилучення інвестицій і звільнень, а також у змушеній реструктуризації. За попередніми оцінками ЮНКТАД, темпи інтернаціоналізації найбільших ТНК в 2008 р. істотно сповільнилися, а їхні загальні прибутки впали на 27%.

Незважаючи на це, сотня найбільших ТНК світу, як і раніше, забезпечує значну частину сукупного міжнародного виробництва всіх ТНК. Протягом трьох років, з 2006 по 2008 p., частки цих 100 компаній у сукупних закордонних активах, обсягах продажу і загальної чисельності зайнятих у всіх ТНК, відповідно до оцінок, становили в середньому відповідно 9, 16 і 11%. А частка створюваної ними сукупної доданої вартості склала майже 4% світового ВВП, і при цьому вона залишалася стабільною з 2000 р.

Що стосується секторальної належності сотні найбільших корпорацій у 2007 p., то більшість із них як і раніше діють у галузях обробної промисловості. До найбільших виробників цих галузей входили «Дже- нерал електрик», «Тойота мотор корпорейшн» і «Форд мотор компані». Разом з тим неухильно збільшують свою частку в сотні найбільших корпорацій ТНК із сектора послуг. Якщо в 1993 р. в цьому списку налічувалося 14 таких компаній, то в 2008 р. вже 26, і найбільшими з них були, зокрема, «Водафон груп» і «Електрисите де Франс». Високі позиції в цьому списку у зв'язку зі значним обсягом закордонних активів займали ТНК первинного сектора, такі як «Роял датч/Шелл груп», «Брітиш пет- ролеум компані» і «Екссонмобил корпорейшн». Що стосується ТНК із країн, що розвиваються, то в цей список потрапили сім компаній, у тому числі такі великі диверсифіковані компанії, як «Хатчінсон вампоа» і «СИТИК груп», і такі великі виробники електронної продукції, як «ЛГ корпорейшн» і «Самсунг електронік».

Географія операцій 50 найбільших фінансових ТНК в 2008 р. була, як ніколи, широкою; проте не до кінця ясно, якими будуть остаточні наслідки потрясінь кінця 2008 — початку 2009 р. У результаті масового державного втручання в секторах банківських і фінансових послуг уряди деяких розвинутих країн стали найбільшими або єдиними акціонерами ряду найбільших фінансових ТНК. Це радикальна зміна поряд із крахом деяких провідних фінансових ТНК серйозно вплине на ПЗІ у фінансовій сфері в майбутні роки.

У цілому ТНК контролюють 70—90% ринків товарів, послуг і технологій. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших з них уже становить понад 30% світового валового внутрішнього продукту.

Разом з тим слід відзначити, що велетенські розміри не є обов'язковими для ТНК. Часто ТНК бувають порівняно невеликими за масштабами операцій, але незвичайно гнучкими, виключно ефективними з точки зору виробництва і прибутку (особливо у сфері наукомісткої технології, обслуговування та ін.).

Головними критеріями транснаціональності фірми є три моменти:

-система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах;

-проникнення в передові галузі виробництва, швидкий розвиток яких передбачає наявність величезних капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників;

-поведінка фірми.

Транснаціональність капіталу і діяльності є основною рисою ТНК. Вирішальним у визначенні ТНК є не стільки те, з яких країн надходить капітал, скільки те, куди він прямує, де оперує, звідки здобуває прибутки. Більшість сучасних ТНК становить один національний, а не багатонаціональний капітал.

За визначенням ООН, ТНК — це «підприємства, що є власниками, або такими, що контролюють виробництво товарів і послуг за межами країни, в якій вони базуються» [77, с. 10 ].

Інакше кажучи, ТНК — це міжнародні концерни, тобто групи підприємств (дочірніх фірм) навколо іншого підприємства (материнської компанії), яка тримає акції цих підприємств. Для того щоб контролювати дочірні підприємства, головному підприємству в багатьох західних країнах достатньо мати від 20 до 40% акцій. У США, де акції багатьох підприємств належать сотням і тисячам акціонерів, для ефективного контролю досить оволодіти 10—15% акцій. У рамках концернів часто дочірні підприємства є тримачами акцій інших дочірніх підприємств в інших країнах, економічним механізмом їх формування є ПІІ. Саме тому колосальна фінансова і промислова могутність ТНК має наднаціональний характер.

Характерною особливістю ТНК є:

1) географічна диверсифікація виробництва на світовому рівні;

диверсифікація діяльності;

участь у міжнародній спеціалізації виробництва.

Деякі ТНК функціонують більше ніж у 100 країнах. Наприклад, фірма «Інтернешнл Бізнес Мешінз» (виробництво електронно-обчислювальної техніки та оргтехнічного устаткування) має філії більше ніж у 80 країнах, «Сіменс» — у 52, концерну «Дженерал Моторе» належить 209 заводів у США, 12 — у Канаді і 32 — в інших країнах. При цьому обсяг виробництва закордонних філій ТНК перевищує обсяг експорту країн їхнього походження (за даними на 1999 p., майже в чотири рази для США і більш ніж у два рази для Великої Британії та Швейцарії).

У багатьох ТНК досить висока частка зайнятих на підприємствах, розташованих за межами країн їхнього походження. Назвемо деяких лідерів: «Нестле» (Швейцарія) — 96%, ІТТ (США) — 72, «Юнілевер» (Великобританія—Нідерланди) — 70, «Зінгер» (США) — 60%.

А ось дані дещо іншого характеру по деяких країнах:

по Швейцарії — на 100 працюючих на підприємствах у країні припадає 79 робітників і службовців, зайнятих на швейцарських підприємствах за кордоном;

по Швеції — відповідно 20 чоловік;

по Фінляндії — 17;

по Німеччині — 12.

Могутні ТНК шляхом диверсифікації своєї діяльності стають конгломератами на зразок американської «Інтернешнл Телефон енд Телеграф». ІТТ, зберігаючи монополію в галузі засобів зв'язку, має підприємства фармацевтичної та харчової промисловості, підприємства сфери послуг (прокат автомобілів, готелі тощо). Італійський концерн «де Бенедетті» включає в себе компанію «Оліветті» (виробництво друкарських машинок, канцелярського обладнання, комп'ютерної техніки), підприємства в галузі харчової промисловості, міжнародний концерн у галузі виробництва деталей для автомобілів, видавництво, газети тощо (табл. 8.3).

Таблиця 8.3

ПОКАЗНИКИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ТИК

	1990 р.	2007 р.	2008 р.
Міжнародні злиття та поглинання (млрд дол.)	151	1031	673
Активи зарубіжних філій ТНК (млрд дол.)	5744	73457	69771
Обсяг продажу зарубіжних філій ТНК (млрд дол.)	5467	31764	30311
Обсяг експорту зарубіжних філій ТНК (млрд дол.)	1166	5775	6664
Число зайнятих у зарубіжних філіях ТНК (млн чол.)	23,7	80,4	77,4

Джерело: [77]

ТНК є домінуючим чинником внутрішньофірмової міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва, що визначає структуру та географічний напрям світової торгівлі.

Внутрішньофірмова спеціалізація виражається у виробництві різних товарів різними філіями ТНК. Так, англійська філія «Дженерал Моторе» («Воксхолл») спеціалізована на виробництві вантажівок, західнонімецька («Опель») — на виробництві легкових автомобілів. Подібним же чином голландський трест «Філіпс» сконцентрував виробництво прасок та міксерів у Нідерландах, радіаторів — у Шотландії, касетних магнітофонів — в Австрії. Спеціалізація торкається і виробництва складових елементів готової продукції. Наприклад, компанія «Форд» має три великих тракторних заводи, розташованих у Бельгії, Англії і США. Перший виготовляє всі види трансмісій, другий — усю гідравліку, а третій — автоматичні коробки швидкостей.

Спеціалізація розповсюджується і на науково-технічні дослідження. Американська корпорація ІБМ, лабораторії якої розкидані по всьому світу, доручила кожній з них певний напрям розробок. ЕОМ 360/40 була винайдена у Франції, а виготовлена у Франції і США. Її запам'ятовуючий пристрій був виготовлений в Шотландії, тверді логічні компоненти — в Парижі, а інша арматура — в Нідерландах, Швеції та Італії.

Спеціалізація і кооперування між підприємствами однієї й тієї ж ТНК, розташованими в різних країнах, приводить до розвитку внутрішньокорпоративного обміну, який нині досягає 1/3 міжнародного торговельного обігу[17]. Двосторонні поставки філій однієї лише фірми «Форд» у Бельгії та ФРН досягають 1/6 всього обсягу бельгійської зовнішньої торгівлі. Проведене в 1996 р. англійським управлінням торгівлі обстеження показало, що 22% вартості британського експорту становили внутрішньофірмові операції, такі як поставки філії «Форда» в Англії іншій філії тієї самої фірми в Бельгії або філії «Імперіел Кемікл Індастріз» в Англії — її ж філії в ФРН. В обробній промисловості ТНК, як правило, створюють вузькоспеціалізовані підприємства, що виготовляють деталі та вузли в країнах, які розвиваються, або в НІК (де вартість робочої сили нижча), а кінцеве складання здійснюють у промислово розвинутих країнах. Внаслідок цього значна частина експорту продукції обробної промисловості країн, що розвиваються, становить внутрішньофірмову торгівлю ТНК.

Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї і тієї ж корпорації, а також значна частка внутрішньофірмового товарообігу є якісними критеріями транснаціональної фірми.

Важливим якісним критерієм транснаціональної є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК визначальним вважається подвійна орієнтація їхньої діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стандарти якості, витрат виробництва, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за кордоном національне життєве середовище і повинна функціонувати згідно з її законами і правилами. ТНК повинні приймати оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точки зору одного або більше національних ринків, на яких вони здійснюють свою діяльність, залежно від того значення, яке для даної корпорації має той чи інший вид ринку. В цілому частка зарубіжних продажів велетенських промислових корпорацій світу в загальному обсязі продажів досягає 1/4. Однак вона коливається залежно від галузі (наприклад, для нафтових компаній вона становить понад половину) і від конкретної країни. Для багатьох компаній європейського походження внутрішні продажі становлять менше 10% загальних продажів. У таких умовах наукові методи управління повинні застосовуватися не лише на внутрішньофірмовому, а й на регіональному та світовому рівнях.

Як тільки фірма стає транснаціональною, вона зразу ж поширює прогнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світовий рівень.

І, нарешті, характерною рисою ТНК є особливий підхід до відносин зі своїми клієнтами і конкурентами. Вважається, що ТНК повинні проводити пристосовницьку політику. Ця політика має такі риси:

1) відкритість діяльності корпорації з акцентом на те, яким чином ця діяльність сприяє соціальним та економічним змінам;

2) готовність використати величезну міць корпорації в гідному напрямі (наприклад, технологічний трансферт і адаптація технології до місцевих умов);

3) чесність, яка дуже часто означає, що продавець повинен не лише уникати шахрайства, а й не допустити можливості його виникнення;

4) ясність, тому що вона допомагає пом'якшити ворожість, якщо використати спільну мову з тими, хто негативно налаштований проти корпорації.

ТНК формує новий принцип взаємовідносин з партнерами.

Принцип «конкуренція зі всіма, а співробітництво з обраними» замінено іншим — «конкуренція з обраними, а співробітництво з рештою». Цей принцип реалізується у створенні виробничо-комерційних агломерацій (ВКА). ВКА — це тимчасові, відносно усталені об'єднання, зі спільною виробничою базою, технологічною та науково- технічною єдністю (наприклад, в автомобільній, авіаційній та космічній промисловості).

Деякі дані про науково-виробничу кооперацію провідних західних фірм подано в табл. 8.4.

Таблиця 8.4

НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КООПЕРАЦІЯ ТИК

«Сіменс» — «Інтел» (ФРН) — (США)	Розробка та виробництво мікропроцесорів
«Сіменс»—»Тошіба» (ФРН) (Японія)	Створення компонентів напівзамінних типів
«Тошіба» — «ЛСІ ЛОДЖІК» (Японія) (США)	Створення нового покоління електронних компонентів
«Тошіба» — «Моторола» (Японія) (США)	Розробка прецизійної технології
«Тошіба» — «Камінз Енджін» (Японія) (США)	Розроблення дизельного двигуна з тонкої кераміки
«Дженерал Електрик» — «Філіпс» (США) (Голандія)	Виробництво електронних приладів для медицини
«Еріксон» — «Матра» (Швеція) (Франція)	Виробництво телекомунікаційної техніки
«СГС» — «Томпсон» (Італія) (Франція)	Виробництво електронних компонентів
«Фудзітсу» — «Вектор Дженерал» (Японія) (США)	Розроблення підсистем побудови графіків
«Міцубіші Хеві» — «Вестінгауз» (Японія) (США)	Розроблення ядерних реакторів
«Міцубіші» — «Боїнг» (Японія) (США)	Розроблення авіалайнера на 150 місць

Джерело: [41, с. 138]