Критерії діагнозу:
дебют захворювання у віці 4-18 років;
мозочковий синдром з інтенційним тремором;
зниження інтелекту;
прогресуюча зовнішня офтальмоплегія;
пігментний ретиніт, іноді діплопія;
АВ-блокада серця;
білок у лікворі більше 1 г/л ;
ЕЕГ: неспецифічні зміни;
ЕНМГ: первинно м'язовий тип порушення;
КТ: атрофія кори мозку, лейкоенцефалопатія, кальцифікати базальних гангліїв;
в крові: підвищення аланіну, зниження загального карнітину, фолієвої кислоти, лактату, пирувату;
“рвані червоні волокна” в біоптатах м'язової тканини.
Диференційний діагноз: необхідно проводити з іншими формами прогресуючих міопатій (окулофарінгодістальною міопатією, супрануклеарним латеральним паралічем погляду зі сколіозом та ін.), а також із захворюваннями, що супроводжуються птозом (міастенія, діабетична поліневропатія, синдром Толоза-Ханта, офтальмоплегічна мігрень).
Лікування
Гіповуглеводна дієта, убіхінон до 120 мг/день (2мг/кг), терміном на 3-6 місяців; тіамін до 900 мг/день; L-карнітин по 100 мг/кг/день; фолієва кислота по 1 мг/день; вітамін С по 2-4 г/день; рибофлавін по 50-60 мг/день; вітамін Е до 300-500 мг/день. У випадку повної АВ-блокади рекомендується штучний водій ритму.
Власне спостереження 1:
Дитина Ж., 10 років, направлена в Харківський спеціалізований медико-генетичний Центр (ХСМГЦ) з діагнозом рецидивуючий нейропаралітичний кератит обох очей, атаксія.
З 3-х років відмічається світлобоязнь, з 5-ти років - двобічний птоз, оперативне лікування якого не дало ефекту. В 6 років з’явився нейропаралітичний кератит, відсталість у рості, слабкість в кінцівках, хитка хода.
У фенотипі: низький ріст, недостатній розвиток підшкірно-жирового шару, ділянки мозаїчної депігментації і гіперпігментації на шкірі верхніх кінцівок, субмікроцефалія, скошений лоб, плоска потилиця, дизморфічні вушні раковини, птоз обох вік, сплющене перенісся, відсутність верхніх різців, високе піднебіння, ангулярна деформація нижньої третини грудини, асиметрія грудної клітини, кіфосколіоз грудного відділу хребта, гірсутизм, гіпермобільність суглобів, вальгусна деформація гомілки.
В неврологічному статусі: двобічний птоз, зовнішня офтальмоплегія, світлобоязнь, асиметрія носо-губних складок, зниження м’язової сили і тонусу, рефлекси орального автоматизму, зниження сухожильних рефлексів, позитивні симптоми Бабинського, Пуссепа, Оппенгейма, відвисання витягнутих кистів рук і стоп при ході, атаксія в позі Ромберга, зниження больової чутливості в дистальних відділах рук і ніг. Дитина загальмована, замкнута.
При обстеженні виявлено:
При ЕНМГ визначалось зниження швидкості проведення по малоберцовому і ліктьовому нервам, зниження амплітуди М-відповіді.
При краніографії визначено зменшення розмірів турецького сідла інфантильного типу.
При біохімічному дослідженню:
Виявлено генералізовану аміноацидурію, галактозурію при нормальних показниках хроматограм амінокислот і вуглеводів крові.
На ЕКГ: блокада правої ніжки пучку Гіса, виражені порушення процесів реполяризації міокарду.
Після проведеного синдромологічного аналізу встановлено синдром Кернса-Сейра. Назначене у відповідності з приведеною схемою лікування привело до покращення стану.
Власне спостереження 2:
Пробанд К., 1998 р. народження, спостерігається в Харківському спеціалізованому медико-генетичному центрі (ХСМГЦ) з моменту народження. При надходженні були скарги на ін'єкції кон’юнктиви, зв'язані зі зміною погоди, стабільне прогресуюче зниження зору, біль в очних яблуках, різке обмеження рухів очних яблук, вроджений прогресуючий птоз, підвищену стомлюваність, дефіцит уваги, нестійкість стільця (схильність до диарее).
Анамнез: птоз відзначає з народження, підвищені ін'єкції кон’юнктиви - з 4-5 років. Вагітність у матері пробанда протікала на тлі погрози переривання, токсикозу і перенесеної інфекції в ранній термін, обтяженого акушерського анамнезу (попередня вагітність закінчилася мимовільним абортом у ранній термін).
У фенотипі: звертали увагу затримка росту, помірна м'язова гіпотонія, виражений птоз, доліхоцефалія.
У неврологічному статусі: дифузійна симптоматика (відзначалися елементи атаксії, тремору).
При огляді членів родини пробанда й оцінці генеалогічного статусу були виявлені подібні фенотипові зміни в матері пробанда і її бабусі, що вказувало на наявність материнського спадкування захворювання в родині (рис.5-7).
Рис. 5-7. Синдром Кернса-Сейра (KKS)
Молекулярний аналіз - в роботі.
Результати додаткових методів дослідження:
· скринінг - тести сечі: помірне підвищення рівня хлоридів;
· біохімічний аналіз крові: помірне збільшення загального холестерину, АСТ, кальцію, альбуміну;
· ТСХ амінокислот сечі: помірна гіпераміноацидурія; помірне зниження креатинину;
· лактат крові: 2,86 (норма 0,2-2,2 ммоль/л).
· УЗД органів черевної порожнини: помірне підвищення ехогенності паренхіми печінки; периваскулярна інфільтрація, венозне повнокрів'я в селезінці; S-образна деформація жовчного міхура.
· УЗД нирок: ознаки хронічного запального процесу; виражені метаболічні зміни; ознаки сольового діатезу; паренхіматозна киста у верхньому сегменті лівої нирки.
· Ехокардіографія серця: ехоознаки диспластичної кардіопатії.
· ЕКГ: порушення процесів реполяризації.
На підставі фенотипу, клінічної картини, родоводу, даних додаткових і лабораторних методів дослідження в дитини запідозрено мітохондриальну хворобу - синдром Кернса-Сейра з вторинним порушенням обміну речовин. Молекулярний аналіз - у роботі.
Таким чином, подібність фенотипу і клінічної картини у жінок по материнській лінії свідчить про материнський, цитоплазматичний тип успадкування Присутній ефект антиципації збільшив клінічні прояви у пробанда. Подібна картина клінічних проявів доводить необхідність обстеження всієї родини.