Карта епідеміологічного обстеження № ________ осередку інфекційної хвороби

I. Дані про хворого

1. Заключний діагноз 2. Вид, тип збудника 3. Хворий місцевий (1), приїжджий (2)

4. Прізвище, ім’я, по батькові 5. Стать 6. Дата народження 7. Домашня адреса

8. Місце роботи, навчання, відвідування дитячого закладу

9. Дата останнього відвідування місця роботи, навчання, дитячого закладу

10. Лікувальний заклад за місцем проживання 11. Повідомлення про хворого одержано (дата, час)

12. Ким направлено (заклад) 13. Діагноз у терміновому повідомленні

14. Основні симптоми в перші дні хвороби 15. Хворий виявлений при: профогляді (1), обстеженні за епідпоказаннями (2), звернувся за медичною допомогою (3).

16. Дата і година епідобстеження Дата закінчення спостереження

17. Дата захворювання 18. Дата звертання 19. Дата встановлення діагнозу 20. Дата госпіталізації

21. Дата останнього діагнозу 22. Місце госпіталізації, транспорт 23. Залишений вдома (причина)

24. Причина пізньої госпіталізації 25. Лабораторні дослідження проводились чи ні

26. Діагноз підтверджений (клінічно, лабораторно, іншими методами; дата; результат обстеження)

27. Дані про останню імунізацію (вакцинація, ревакцинація, не щеплений)

II. Пошук джерела і фактора передачі збудника

28. Орієнтовні строки зараження 29. Незвичайні обставини й умови, в яких перебував хворий у межах терміну зараження 30. Особи, які могли стати джерелом збудника

31. Дані про харчові продукти, воду, в результаті споживання яких могло виникнути це захворювання

III. Заходи для ліквідації осередку

32. Спостереження за особами, які спілкувалися з хворими або мали можливість заразитися в тих же умовах 33. Заходи специфічної профілактики та обстеження осіб в організованих колективах

Санітарно-гігієнічна характеристика локальних осередків, пов’язаних з конкретним хворим

А. ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

34. Житлові умови 35. Щільність заселення 36. Водопостачання 37. Вид збору і знищення нечистот 38. Збір сміття 39. Санітарне утримання квартири, території, туалету 40. Наявність педикульозу, інших комах, гризунів 41. Інші фактори, важливі для виникнення захворювання.

Б. ЗА МІСЦЕМ РОБОТИ, НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ, ЛІКУВАННЯ

41. Назва об’єкту, його структурного підрозділу, в якому перебував хворий

42. Відповідність санітарно-гігієнічним протиепідемічним вимогам у щільності розміщення, ізольованості, водозабезпеченні, каналізації, санітарному утриманні, зберіганні харчової продукції, приготуванні їжі 43. Фактори, які сприяли виникненню захворювання

44. Лабораторне дослідження матеріалу з довкілля (включаючи членистоногих)

45. Заходи для розриву механізму передачі в осередках (карантин, поточна дезінфекція, госпіталізація хворого тощо)

IV. Висновки епідеміологічного обстеження

1. Зараження відбулося на території (область, район, місто, село)

2. Найбільш можливе місце зараження (невідомо, за місцем проживання, за місцем роботи, в дитячому дошкільному закладі, школі, дитячому оздоровчому закладі, стаціонарі, пунктах громадського харчування, в дорозі, у природних умовах тощо)

3. Можливе джерело збудника (людина, тварина, не вдалося встановити)

4. Можливий основний фактор передачі збудника (вода, напої, молоко, молокопродукти, м’ясні, рибні продукти, салати, готові гарячі страви, фрукти, овочі; контактний крапельний шляхи передачі, кров і її препарати, тваринна сировина, тварини-переносники тощо)

5. Умови, які сприяють зараженню (несвоєчасне виявлення й ізоляція джерела, скупченість, недотримання дезінфекційного режиму, несвоєчасна імунізація, інші порушення протиепідемічних правил, вихід в природний осередок, порушення санітарних правил, аварії на водогонах чи каналізації, недотримання правил особистої гігієни тощо)

6. Захворювання в осередку (за місцем проживання, роботи, навчання, відпочинку, лікування)

Лікар-епідеміолог Помічник епідеміолога Інші спеціалісти

До методів, спрямованих на знешкодження джерела збудника, належать такі лікувальні заходи, що призводять до звільнення організму від нього. Це, наприклад, застосування антибіотиків при бактерійних чи противірусних препаратів при вірусних інфекціях.

Особливу небезпеку становлять здорові заразоносії, адже виявити їх можна лише за допомогою лабораторних досліджень. Так, при поліомієліті та менінгококовій інфекції на один випадок захворювання з клінічними ознаками припадають сотні здорових носіїв, котрих частіше виявляють серед осіб, що спілкувалися з хворим (контактне носійство). У разі виявлення заразоносіїв здійснюють їх ізоляцію, медикаментозну санацію (іноді без ізоляції) і повторне обстеження, щоб підтвердити звільнення організму від збудника. Якщо особа належить до так званої декретованої групи, її на період заразоносійства не допускають до роботи.

У разі розповсюдження особливо небезпечних інфекційних хвороб (чума, холера, деякі геморагічні гарячки) вдаються до карантину  жорстких заходів, які забезпечують повну ізоляцію епідемічного осередку і дотримання у ньому суворого протиепідемічного режиму. Карантин супроводжується воєнізованою охороною території осередку із забороною виїзду з нього без попереднього обстеження.

Шляхи знешкодження джерел при зоонозних інфекціях бувають різними. Зокрема, при лептоспірозі, кримській геморагічній гарячці, лістеріозі вдаються до знищення шкідливих гризунів. Особливо цінних домашніх тварин ветеринарна служба може ізолювати і лікувати. Усіх інших – знищують. У господарстві, де виявлені хворі тварини, встановлюють карантин, здійснюють поточну дезінфекцію. М’ясо, органи забитих сільськогосподарських тварин за певних умов (наприклад, після проварювання в казанах під тиском) можуть бути допущені до реалізації.

При кожній хворобі джерело збудника має свої епідеміологічні особливості. Знання їх суттєво допомагає визначити обсяг і характер протиепідемічних заходів.