Клініка і діагностика.

У перші часи після травми при опіках відзначається рефлекторна блювота, порушення ковтання, підвищена салівація, занепокоєння, порушення, підвищення температури тіла. У гострому періоді в дітей відзначаються дихальні розлади, обумовлені набряком гортані і підзв'язкового простору. Може бути осиплість голосу, цианоз. Хімічна речовина уражає слизувату ротової порожнини, губів, потрапляє на шкіру. При ковтанні великої кількості хімічної речовини вага стана збільшується отруєнням.

Звичайно з 3-4 дня гострі запальні процеси зменшуються, діти починають ковтати спочатку рідку, а потім і звичайну їжу.

При опіках першого ступеня до кінця тижня настає видужання.

При другому і третьому ступені з другого тижня (період виразки)характеризується мнимим благополуччям. Симптомів порушення прохідності їжі немає. Часто це розцінюють як видужання. При опіках другого ступеня до третього тижня відбувається епітелизація.

При опіках третього ступеня наступає стадія гранулювання, що виявляється дисфагіею при ковтанні рідкої та грубої їжі.

З 4-5 тижні наступає стадія рубцювання. Клінічно це виражається в погіршенні прохідності спочатку густої, а потім і рідкої їжі. Може наступити повна непрохідність. Виходом є повна рубцева непрохідність.

Діагноз цього стравоходу можна поставити або виключити тільки на підставі езофагоскопії. Фиброезофагоскпія повинна виконуватися з 3-4 доби після опіку, вона дозволяє визначити ступінь опіку, що визначає подальшу лікарську тактику.

При опіках першого ступеня діти не потребувають у лікуванні.

Т.як при другому і третьому ступені езофагоскопічна картина в ці терміни однакова, відрізнити їх неможливо. Тільки через 3 тижні після опіку можна відрізнити другий ступінь від третьої. У цей час при другому ступені наступає епітелизація, при третьої - виявляються виразкові опікові поверхні , що гранулюють , із ділянками фібрину.

Лікування

Лікування дітей починається відразу після опіку. Перша поміч надається на місці події і полягає в промиванні ротової порожнини шляхом рясного пиття води, молока, промивають шлунок через зонд, призначають інгаляції, антибактериальну терапію, гормони. Ефективно вдихання геліо-кислородної суміші і гипербарічна оксигенація, засоби що знеболюють і седативні засоби обов'язкові. Контроль за КЛС і газами крові і їхньої корекції, інфузійна терапія під контролем діуреза.

Місцево застосовують риб'ячий жир, рослинна олія.

Найбільше важливим методом профілактики звужень стравоходу після хімічних опіків є раннє бужування еластичними бужами 3 рази в тиждень, що відповідає віку дитини, номера.

Після повторної езофагографії (через 3 тижні після опіку) у дітей із другим ступенем опіку бужуванне припиняють, через один місяць можна виконати езофагографію для контролю. При третьому ступені опіку бужування продовжують до одного року, поступово збільшуючи інтервали між бужуваннями до 1 місяця.