4.2. Визначення чисел зубців всіх передач коробки швидкостей

Визначаємо числа зубців коробки швидкостей за групами:

1 група ;

;

;

За умови паралельності валів І-ІІ можна записати:

Задаємось значенням числа зубців ведучого мінімального колеса, у нашому випадку це z₁=18 і розв’язуючи систему п’яти рівнянь з п’ятьма невідомими знаходимо невідомі.

2 група

За умови паралельності валів ІІ-ІІІ можна записати:

Задаємось значенням числа зубців ведучого мінімального колеса, у нашому випадку це z₇=20 і розв’язуючи систему п’яти рівнянь з п’ятьма невідомими знаходимо невідомі.

Отримані значення заносимо у таблицю (4.1):

Таблиця 4.1 Число зубців зубчастих коліс коробки швидкостей

18	50	23	45	28	40	20	79	41	58	66	33

4.3. Розрахунок параметрів усіх передач приводу головного руху

Визначаємо параметри постійної передачі . Для цього складаємо рівняння кінематичного балансу для першої ступені ряду частот і розв’язуємо рівняння відносно постійної передачі:

Приймаємо та розраховуємо:

;

; .

4. Визначення розрахункового ряду|лава,низка| частот

обертання шпинделя

Визначивши параметри усіх передач в ланцюгу приводу головного руху визначаємо розрахунковий ряд частот обертання шпинделя та порівнюємо їх зі стандартними.

Для цього складаймо та розв’язуємо рівняння кінематичного балансу для всіх ступенів частот обертання шпинделя:

Відхилення розрахункового значення від стандартногоповинно бути не більш ніж

Визначаємо відхилення кожного розрахункового значення :

та порівняймо з допустимим :

;

;

;

;

;

.

За результатами перевірки бачимо, що кінематичний розрахунок приводу головного руху зроблено вірно.

5. Керування приводом головного руху

Механізми керування приводом головного руху призначенні для забезпечення керування циклом роботи верстату. Це пуск, зупинка, зміна напрямку обертання, ввімкнення необхідних ступенів і таке інше.

Ці механізми дуже різноманітні та їх можна розділити на механізми автоматичного та ручного керування. В свою чергу механізми автоматичного керування поділяються на системи керування без зворотнього зв’язку та системи керування з зворотнім зв’язком, а механізми ручного керування – на багаторукояточне та однорукояточне керування.

Механізми керування повинні відповідати наступним основнм вимогам:

1. Швидкодія

2. Безпека керування

3. Легкість керування

4. Нескладність керування

До автоматичного керування входить кнопочне керування. Кнопочне керування передбачає вплив на стан електричних ланцюгів та їх зміна відповідно з заданим циклом керування.

1. Розробка механізму керування приводом

головного руху

В якості механізму керування використовуємо командоапарат. Командоапарат (рис. 5.1) складається з барабану 1, який жорстко встановлений на валу – 2 та який може бути повернутий у потрібну позицію за допомогою рукоятки – 3.

Поворот на потрібну позицію за вказівником частот – 4. Барабан має ряд доріжок, кількість яких звичайно визначається кількістю електромагнітних муфт. На цих доріжках встановлені кулачки – 5 у місцях відповідних прийнятому варіантові порядку переключення передач. Кожен кулачок діє на кінцеві вимикачі – 6 (ВК1 – ВК6), включаючи відповідну комбінацію електромагнітних муфт (ЕМ1 – ЕМ6).

Зробимо розгортку 7 барабана та покажемо розташування кулачків у місцях, які відповідають прийнятому варіантові вмикання ступенів коробки швидкостей. На перетині рядка з відповідною доріжкою встановлюються кулачки у місцях відповідно до прийнятого варіанту порядку переключення передач. Кожен контакт панелі діє через електричне коло керування, забезпечуючи вмикання відповідних комбінацій електромагнітних муфт для вмикання відповідних передач.

1 – барабан

2 – вал;

3 – рукоятка;

4 – вказівник частот;

5 – кулачок;

6 – кінцевий вимикач;

7 – розгортка.

2. Розробка електросхеми керування приводом