- •Питання 1 Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
- •Питання 2 Предмет і метод економічної теорії
- •Питання 3
- •Питання 5 Еволюція економічної науки
- •Питання 6 Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей
- •Питання 7 Сутність і структура економічної системи
- •Питання 8 Типи економічних систем
- •Питання 9 Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •Питання 10 Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Питання 11
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15 Види ринків
- •Питання 16
- •Питання 17 попит
- •Питання 18 пропозийія
- •Питання 19 Еластичність попиту
- •Питання 21 Ринкова рівновага попиту та пропозиції
- •Питання 22,23,24,25 Теорія поведінки споживача
- •Питання 26 Виробництво та виробнича функція
- •Питання 28,29,30
- •Питання 31
- •Питання 32 Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 34 Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 35
- •Питання 36 Ринок чистої монополії
- •Питання 37 Ринок монополістичної конкуренції
- •Питання 38
- •Питання 40
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45 Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів
- •Питання 46
- •Питання 47
- •Питання 48 Сукупний попит
- •Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
- •Питання 49
- •Питання 50
- •Питання 51
- •Питання 53
- •Питання 58
- •Питання 59
- •Питання 61
- •Питання 60-65 Сутність, принципи та форми кредиту
- •Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •Грошово-кредитна політика
- •Питання 66 Сутність та функції фінансів
- •Питання 68
- •Питання 69 Податки
- •Питання 70
- •Питання 78-80 Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики
- •Питання 81-83 Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки
- •Питання 85-87 Світове господарство: його суть та структура
- •Питання 90
- •Питання 91 Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Питання 92
- •Питання 93 Переміщення факторів виробництва
- •Питання 94
- •Питання 95 Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Питання 96
- •Питання 97 Проблеми інтеграції України у світове господарство
Питання 51
Головним компонентом сукупних витрат виступають витрати на споживання. Відповідно до теорії Д.Кейнса, витрати на споживання (С) є функцією доходу споживачів. Збільшення доходу приводить до збільшення споживання. Графічно цей взаємозв'язок представлений на рис. 14.9. На осі абсцис відкладені величини доходу споживачів після сплати податків, на осі ординат – величина споживання. Лінія С виражає залежність між величинами доходу і споживання. Як відомо, на споживання витрачається не весь дохід споживачів, а лише його частина. Інша частина зберігається. Для того, щоб простежити яка частина доходу споживачів витрачається на споживання, а яка на заощадження з точки початку координат проводиться лінія бісектриси, у кожній точці якої величина доходу споживачів дорівнює величині їх споживчих витрат (заощадження, відповідно, дорівнюють нулю). Якщо крива споживання розташовується вище бісектриси, це свідчить про те, що суми, що витрачаються на споживання перевищують величину доходу споживачів. У цей час для того щоб покрити поточні витрати, вони можуть витрачати свої заощадження чи жити в борг. Коли крива доход – споживання пролягає нижче бісектриси (доход споживачів стає вище 150 млрд. гривень на графіку), їх витрати стають менше, ніж дохід. Різниця у величини доходу і витратах на споживання складе величину заощаджень споживачів.
Графік заощаджень споживачів представлений на рис.14.10. Як і у випадку зі споживанням, на осі абсцис відкладені величини доходу споживачів після сплати податків. На осі ординат величина заощаджень, яку можна одержати шляхом віднімання величини споживання з величини доходу. Необхідно підкреслити, що збільшення споживання при незмінному доході буде завжди означати скорочення заощаджень і навпаки. Тому вплив будь-якого фактора, що не пов'язаний зі зміною доходу, призводять до протилежних ефектів у зміні споживання і заощаджень.
Рисунок 14.9 – График споживання
Рисунок 14.10 – Графік заощаджень
Для того, щоб дослідження поведінки споживачів було повним необхідно знати, яка саме частина доходу буде споживатися, яка – зберігатися, і яким чином зміни доходу будуть відбиватися на зміні в споживанні і заощадженнях. Тобто, чи буде частка доходу на споживання збільшуватися, чи зменшуватися зі збільшенням доходу споживачів. Для розгляду цих питань у кейнсіанській теорії використовуються наступні величини: середня схильність до споживання, середня схильність до заощадження, гранична схильність до споживання, гранична схильність до заощадження. Розглянемо їх більш докладно.
Під середньою схильністю до споживання (АРC) мається на увазі виражена у відсотках частка загального доходу, що витрачається на споживання. Відповідно, та частка доходу, що витрачається на заощадження, називається середньою схильністю до заощадження (APS).
Для визначення співвідношення в змінах величин доходу і споживання використовується показник граничної схильності до споживання (МРС), що показує приріст споживання, викликаний приростом доходу на одну грошову одиницю. Наприклад, якщо дохід споживача збільшився на 10 гривень, і 5 гривень з них було витрачено на придбання товарів і послуг, а 5 – збережені як заощадження, то гранична схильність до споживання буде дорівнює 0,5. Якщо МРС дорівнює 1, то увесь додатковий дохід буде витрачений на споживання, а якщо МРС дорівнює нулю, то весь додатковий дохід буде зберігатися. Аналогічним чином обчислюється величина граничної схильності до заощадження (МРS).
Оскільки кожна додаткова одиниця доходу може бути витрачена або на споживання, або на заощадження, то МРС +МРS = 1
Відносна частка доходів, що витрачаються на споживання (заощадження) може змінюватися під впливом таких факторів: плани споживачів із приводу здійснення великих покупок, прагнення мати запас грошей, схильність зберігати, щоб використовувати заощадження в наступних періодах. Тобто, в теорії Дж.-М. Кейнса велика увага приділяється неекономічним за своєю природою факторам. Поведінка індивідуума розглядається з погляду впливу на нього цілого комплексу економічних, соціальних і психологічних факторів. Так, скажемо, за Кейнсом, величина процентної ставки не є єдиним і основним фактором, що визначає рішення споживачів щодо відношення розміру збережень і споживання. У цьому проявляється ключова відмінність у кейнсіанських і класичних поглядах на поведінку споживачів.