- •Питання 1 Суспільство і економіка. Економіка як об'єкт вивчення і об'єкт управління
- •Питання 2 Предмет і метод економічної теорії
- •Питання 3
- •Питання 5 Еволюція економічної науки
- •Питання 6 Основні економічні проблеми. Крива виробничих можливостей
- •Питання 7 Сутність і структура економічної системи
- •Питання 8 Типи економічних систем
- •Питання 9 Економічний зміст власності, її місце і роль в економічній системі
- •Питання 10 Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Питання 11
- •Питання 13
- •Питання 14
- •Питання 15 Види ринків
- •Питання 16
- •Питання 17 попит
- •Питання 18 пропозийія
- •Питання 19 Еластичність попиту
- •Питання 21 Ринкова рівновага попиту та пропозиції
- •Питання 22,23,24,25 Теорія поведінки споживача
- •Питання 26 Виробництво та виробнича функція
- •Питання 28,29,30
- •Питання 31
- •Питання 32 Витрати фірми в довгостроковому періоді
- •Питання 34 Ринок досконалої конкуренції
- •Питання 35
- •Питання 36 Ринок чистої монополії
- •Питання 37 Ринок монополістичної конкуренції
- •Питання 38
- •Питання 40
- •Питання 41
- •Питання 42
- •Питання 43
- •Питання 44
- •Питання 45 Теоретичні концепції джерел і розподілу доходів
- •Питання 46
- •Питання 47
- •Питання 48 Сукупний попит
- •Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
- •Питання 49
- •Питання 50
- •Питання 51
- •Питання 53
- •Питання 58
- •Питання 59
- •Питання 61
- •Питання 60-65 Сутність, принципи та форми кредиту
- •Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
- •Грошово-кредитна політика
- •Питання 66 Сутність та функції фінансів
- •Питання 68
- •Питання 69 Податки
- •Питання 70
- •Питання 78-80 Інфляція: причини, види та основні напрямки антиінфляційної політики
- •Питання 81-83 Рівень безробіття та його соціально-економічні наслідки
- •Питання 85-87 Світове господарство: його суть та структура
- •Питання 90
- •Питання 91 Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Питання 92
- •Питання 93 Переміщення факторів виробництва
- •Питання 94
- •Питання 95 Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Питання 96
- •Питання 97 Проблеми інтеграції України у світове господарство
Сучасна кредитно-банківська система. Створення грошей банківською системою
Сучасна кредитна система держави складається з банківської системи і сукупності спеціалізованих небанківських кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють тимчасово вільні кошти і розміщують їх за допомогою кредиту.
Банківська система має два рівня: Центральний банк і мережу комерційних банків. Перший рівень системи займає Національний банк України (НБУ) – державна установа, основною метою якої є регулювання грошової маси, підтримка купівельної спроможності грошей, забезпечення стабільності кредитно-банківської системи.
До функцій центрального банку належить:
емісія національної грошової одиниці, організація її обігу, регулювання пропозиції грошей;
загальний контроль за діяльністю фінансово-кредитних установ країни, виконання фінансового законодавства;
надання кредитів комерційним банкам під облікову ставку;
випуск і погашення державних цінних паперів;
регламентування валютного обігу в країні.
Другий рівень банківської системи – мережа комерційних банків, які функціонують на основі ліцензій , наданих Центральним банком.
Комерційні банки надають широкий вибір кредитно-фінансових послуг, серед яких:
кредитно-розрахункове обслуговування господарюючих суб’єктів;
приймання вкладів і надання кредитів;
посередництво в платежах;
купівля-продаж цінних паперів;
розміщення державних позик;
управління майном клієнтів за дорученням;
консультації по фінансово-кредитним питанням.
Банки здійснюють активні і пасивні операції. За допомогою пасивних операцій банк мобілізує ресурси, формуючи їх за рахунок як власних, так і запозичених коштів, а за допомогою активних – здійснює їх розміщення.
Елементом кредитної системи є також спеціалізовані кредитно-фінансові інститути: ощадний, інвестиційний, іпотечний зовнішньоторговельний банки.
До складу небанківських кредитно-фінансових інститутів належать страхові компанії, пенсійні фонди, фонди сприяння зайнятості, ломбарди тощо.
Банківська система має властивість збільшувати пропозицію грошей. В основі цієї властивості лежать їх надлишкові резерви і принцип мультиплікатора. Центральний банк встановлює певний відсоток коштів від загальної величини депозитів, які обов’язково зберігаються комерційними банками в Центральному банку у вигляді безвідсоткових резервних внесків. Сума депозитів, які не надаються у виді кредитів та існують для забезпечення вимог вкладників в будь-який період часу, і становлять обов’язкові резерви.
Величина обов’язкових резервів (R) = Обсяг депозитів (D) × Норма обов’язкових резервів (r). Звідси норма обов’язкового резервування або резервні вимоги є відношення суми обов’язкових резервів до суми залучених депозитів:
r =
Кредитні ресурси комерційного банку визначаються величиною його надлишкових резервів, які представляють собою різницю між загальною величиною резервів і обов’язковими резервами.
Банки здатні створювати гроші, надаючи позики, які перевищують надлишкові резерви, завдяки депозитному мультиплікатору. Депозитний мультиплікатор (µ) – величина, обернена нормі обов’язкових резервів, яка показує максимальну кількість грошей, що може бути створена однією грошовою одиницею надлишкових резервів за даної норми обов’язкових резервів:
µ=.
Таким чином, максимальна кількість грошей, яку може створити банківська система, визначається за формулою:
SM = µ × D, або SM = × D.
Банківська діяльність націлена на отримання прибутку. Банківський прибуток – це різниця між сумою відсотків, які стягаються з позичальників, і сумою відсотків, які сплачуються вкладникам. Окрім банківського прибутку до складу доходу банку входять прибутки від біржових операцій, доходи від інвестицій, комісійна винагорода тощо.