- •1.Культура, її сутність і зміст.Матеріальна і духовна культура.
- •2.Категорії культури та методи дослідження.
- •3. Функції культури, їх зміст.
- •4.Цінності, їх походження, зміст і типологія.
- •7.Основні концепції походження стародавніх слов’ян.
- •8.Камяний вік на території України. Трипільська культура.
- •10. Античні колонії Північного Причорноморя, їх впли на формування ку-ри корінного населення.
- •12. Світоглядні уявлення словян.
- •13.Християнство як чинник нових культурних процесів у Київській державі.
- •14. Особливості архітектури Київської Русі.
- •15. Християнство і розвиток літератури в Київській Русі.
- •17. Специфіка художньої культури Київської Русі.
- •18.Соціально – політична та культурна ситуація на укр..Землях 13-14 ст. Культура Галицько – Волинського князівства.
- •22. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
- •19. Особливості української культури в литовсько-польську добу.
- •20. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.
- •25. Українське козацтво як носій особливих форм культури.
- •26. Специфіка національного варіанту барокко.
- •27. Києво – Могилянсьва академія.
- •30. Іконопис і монументальний живопис 17-18 ст.
- •30. Іконопис та монументальний живопис 17-18 ст.?
- •31.Усна народна творчість другої половини 17 ст.?
- •32.Вертеп і вертепна драма в українській культурі?
- •33.Творчість а. Веделя і д. Бортянського в контексті культурного життя України 18 ст.?
- •34.Нові явища в освіті Гетьманщини і Слобожанщини. Харківський колегіум?
- •35.Кирило-Мефодіївське товариство. Перші кроки політизації культурного відродження?
- •36. «Руська трійця» та ії діяльність на ниві української культури?
- •37. Романтизм у літературі та мистецтві. Роль Харківського університету в його розвиткові?
- •38.Т.Г.Шевченко-геніальний український мислитель і митець?
- •39.М.В.Лисенко і с.С.Гулак-Артемлвський-класики української музики?
- •53. Досягнення і втрати української культури 30р хХст.
- •54.Православна церква Укр. У 1917-1921 р.
- •55.Українізація 20 р.. Як соціокультурний процес
- •58.Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
- •60.Проблеми культурного відродження в умовах державної незалежності
- •61. Традиції і новаторство в українській художній культурі 20 ст.
- •62. Культурний доробок українців діаспори 19-20 ст.
- •64. Реформи Володимира Великого,їх соціально – політичне, військове і культурне значення
- •65. Освіта в Київській Русі : здобутки, проблеми
- •66. «Руська правда» - видатний документ правової культури часів Київської Русі.
- •70.Люблінська унія як чинник посилення соціально-економічного та духовного гніту населення укр..Земель.
- •71.Освіта в у.16-17 ст. Українські полемісти 16-17 ст. Вплив їхніх ідей на розбудову духовного життя суспільства
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •88 Внесок українських митців у перемогу у ввв(1941-1945рр)
- •77.Типологія культур,основні критерії її класифікації.
- •76.Портретне малярство часів козаччини.
22. Братський рух та його роль у розвитку української культури.
Велику роль у розповсюдженні культури на укр..землях, а також освіти і знань в цілому відіграли братства. Так називали релігійні організації православної спрямованості , які спочатку надавали допомогу обездоленим, бідним, і соціальні роботи серед православного населення . При них створювалися брацькі школи для навчання дітей з православних родин.Першою братською школою була школа при Львівському успенському братстві (1588). Її засновниками були міщани Юрій Рогатинець та Дмитро Краговський, першим ректором був Арсеній Еласонський – відомий педагог, грек за походженням. Він розробив порядок шкільний, перший шкільний устав, що набув визнання у всій Європі. Потім була створена братська школа при Київському Богоявленському монастирі. В цій школі викладали такі знамениті вчені і педагоги Йов Борецький ( 1 ректор), Мелетій Смотрицький. Цю школу підтримував Сагайдачний і кожного козака примусив вносити 6 грошей відступних.
19. Особливості української культури в литовсько-польську добу.
Після занепаду Київської Русі литовське проникнен-ня, польська експансія, татарська агресія суттєво вплину-ли на перебіг подій в українських землях. У XIV--XVI ст. відбулися значні зміни в усіх сферах суспільного життя. Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культур-ному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст,татарська агресія. Піднесенню ук-раїнської культури сприяли технічний і технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; Вза-ємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне об-личчя українських земель.Певні зрушення в XIV--XVI ст. відбулись у політичній культурі. Європейський спалах Відродження дав поштовх розвитку гуманістичної думки в Україні. Носіями нових ідей стали Юрій Дрогобич, Павло Русин із Кросна, Лукаш із Нового Міста, Станіслав Оріховський та ін. Значні зміни в XIV--XVI ст. відбулися у сфері правової культури. Го-ловними документами, що регулювали правові відносини, стали Литовські статути: Старий (1529), Волинський (1566), Новий (1588), в основу яких було покладено тради-ційні норми місцевого звичаєвого і писаного («Руська правда») права. Крім цієї правової системи, в українських землях у багатьох містах діяло Магдебурзьке право, а в сільській місцевості західних земель -- Волоське право. Певні зрушення відбулися і в побутовій культурі україн-ських земель. Цивілізованішими стають сімейні та родинні стосунки. В українських землях тривалий час існував громадян-ський шлюб, заснований на народних весільних звичаях і традиціях. У XVI--XVII ст. церква вста-новлює контроль над процесом одруження. З цього часу тільки через обряд вінчання шлюб ставав дійсним.Народна творчість звертається насамперед до оспівування традицій Київської Русі.
20. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.
На духовне життя укр..народу у складі Вел. Литовського князівства великий вплив відіграла Берестейска унія, підписана 1596 р., згідно з нею православне населення на правобережжі України помимо його волі було змушене сповідувати католицизм. Цю унію підписала верхівка православних діячів без згоди з народом, тим самим це викликало незадоволення серед вірян.Наслідки унії: утворилася Українська греко – католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила опір покатоличенню; почалася боротьба православних із греко – католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності; не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.
21. Початок книгодрукування на Україні.Як відомо, книгодрукування народилося в Німеччині у 1440-х pp. Його батьком вважають І. Гутгенберга. Перша ж книжка українського автора «Передбачальне судження» вийшла у Римі латинською мовою 1483 р. її написав Юрій Котермак із Дрогобича, що якийсь час був ректором Болонського університету. Але на східнослов'янських землях книгодрукування розпочалося щойно в 2-й пол. XVI ст. Першою точно датованою російською книжкою є «Апостол», видрукуваний у московській друкарні за велінням царя Івана IV Грозного Іваном Федоровим та його помічником Петром Мстиславцем 1 березня 1564 р. Безпідставно переслідувані світськими й духовними властями як єретики, Федоров з Мстиславцем утекли з Москви до Литви. 1572 р. Федоров перебрався до Львова, де заснував друкарню на Краківській вул. 1574 р. він здійснив тут друге видання «Апостола», а також опублікував свій знаменитий «Буквар». Ці книжки дали початок книгодрукуванню в Україні.23. Острозький культурно – освітній центр.В ІІ пол. 16 ст. в Україні зароджуються перші навчальні заклади. Серед них особливе місце посдав Острозький культурно – освітній центр, який був заснований у 1576-1580 рр. в м.Острозі на кошти волинського магната, князя Констянтина Острозького. До Острозького центру входила колегія, літературно – науковий гурток, бібліотека і друкарня.Тут працювали знамениті на той час укр.. вчені , культурні діячі Герасим Смотрицький ( 1 ректор), Христофор Філалет, Василь Суразький , Іван Вишенський, Демян Наливайко, Клірик острозький , Гаврило і Данило Дорофієвичі. Вихованцем цієї школи був знаменитий гетьман Петро Сагайдачний . В цій школі викладалися, крім релігійних, світські предмети, такі як: філософія, математика, астрологія, діалектика і логіка, старослов’янська, польська, грецька та латинська мова. За високий рівень викладацької діяльності цей центр назвали академією. Тут друкувалися також підручники старослов’янською та іншими мовами В Острозькому центрі створювали свої роботи Смотрицький, Христофор Філалет, Клірик Острозький, Василь Суразький, однак полемістом № 1 серед них був Іван Вишенський.
24. Гуманістичний характер творчості Ю.Дрогобича, П.Русина, С.Оріховського – Роксолана, І.Туробинського – Рутиинця, Г.Чуй- Русина.Зачинателем укр.. гуманізму був Юрій дрогобич ( Котерман) – (1450-1494). З його наукової спадщини збереглося лише 4 праці. Всі вони з астрономії. Найбільш відома – «Прогнозтична оцінка поточного 1483». Підсумовуючи характеристику ідеї Дрогобича слід зазначити, що в них чітко сформульована концепція його поглядів на світ, людину . Він доводив, що людина здатна пізнавати світ і ця її здатність обумовлена наявністю в природі законів, що історія людства не є реалізацією наперд визначеного Божого промислу, а постає людською драмою в дії, де головне місце належить людині. Ю.Дрогобич був першим вітчизняним автором друкованої книги.Павло русин( Прецелєр) – (1470-1517). Був першим укр.. поетом-гуманістом, хоча і писав свої вірші латиною. У 1509 р. була видана його збірка віршів «Пісні Павла Скросного». З особливою повагою Павло ставиться до знання і підкреслює, що людина повинна працювати над собою все своє життя , поглиблювати світогляд і інтелект. Для нього книжка – це світлий образ правди та істини, вона яскравіша золота і дорожча всіх коштовностей.Станіслав Оріховський – Роксолан – (1512-1566) – талановитий оратор, філософ, публіцист, історик. Це була найвидатніша постать серед вітчизняних гуманістів. За унікальні ораторські здібності у Зах.Європі його називали т рутенським Демосфеном, то сучасним Ціцероном..Найвидатніші праці: «Слово перше та друге», «Про целібат» , «Про природне право «.В цих творах з позиції гуманізму ним висловлювалися думки з проблем етики, політики, права. Тому переважна більшість вчених вважає Оріховського засновником полемічної лі-ри.