- •Робоча програма курсу
- •Опис навчальної дисципліни
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни Модуль 1. Початкові етапи становлення культури України
- •Тема 2.Культура України в стародавні часи і добу раннього середньовіччя
- •Тема 3. Культура княжої доби
- •Тема 4 Україна в польсько-литовську добу
- •Тема 5 Українське козацтво як культурно-історичний феномен.
- •Тема 6. Культура і мистецтво в Україні хvііі ст.
- •Модуль 2. Українська культура новітнього часу
- •Тема 7. Українська культура хіх ст.
- •Тема 8. Українська культура на зламі хіх–хх ст. У контексті європейської культури
- •Тема 9. Українська культура в умовах радянизації
- •Тема 10. Культура України доби „розвинутого соціалізму”
- •Тема 11. Національно-державне відродження та культура України на кін хіх - поч. Ххі ст.
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •5. Теми семінарських занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальне навчально-дослідне завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •Шкала оцінювання
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
Тема 5 Українське козацтво як культурно-історичний феномен.
Початкова доба в історії козаччини (кінець ХV- перша половина ХVІІ ст.). Типологія соціальних спільнот козацького типу. Етнографія Запоріжжя: етнічний склад, віра, заняття, звичаї, норми поведінки (“лицарська реґула”) тощо. Військове мистецтво запорозького козацтва. Козацька демократія. Запорозькі козаки очима своїх європейських сучасників. Історична міфологія українського козацтва. Козаччина в усній народній творчості. Колонізація степових просторів. Господарський та культурний побут старшини, козаків і селян. Козацька держава – Гетьманат (середина ХVІІ-ХVІІІ ст.). Політична культура козаччини. Типологія державного устрою Гетьманату. Міжнародні зв’язки України часів Богдана Хмельницького. Україна очима іноземців. Подорож П. Алеппського по Україні. Історичні портрети діячів козацької доби (ХVІІ ст.): Д. Дорошенко, Б. Хмельницький, І. Виговський, Ю. Немирич, І. Брюховецький. І. Мазепа: легенди та міфи. Жінка в козацькій державі.
Феномен українського бароко. Бароко як тип світосприйняття. Синтетичний характер форм українського бароко. Естетика українського бароко.
Ранньомодерна українська ідентичність. Уявлення про вітчизну, її географічні межі та регіони. Київський „Синопсис”: український чи російський. Освіта. Парафіяльні школи, колегії. Києво-Могилянська академія: форми та зміст вищої освіти. Повсякденне життя професорів та «скубентів». Шкільний театр доби бароко. Музична культура.
Українська література ХVІІ – ХVІІІ ст.ст.: Л.Баранович, І.Величковський, Д.Братковський, К.Зіновіїв. Церковна проповідь. Паломницька проза: В.Григорович-Барський.
Сакральна архітектура: Успенська церква (Львів), Преображенський собор Мгарського монастиря, Покровський собор (Харків), собор Св. Юра (Львів). Світські архітектурні пам’ятки: будинок К. Корнякта, гетьманські палаци, будинки старшини, магістратів.
Живопис. Іконостаси та їх майстри: І. Руткович, І. Кондзелевич, Ктиторський портрет. Гравюра. Народна картина «Козак Мамай».
Усна народна творчість та історична пам’ять. Українська пісня та дума. Народне мистецтво. Вертеп. Вплив України на російську культуру в другій пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.
Тема 6. Культура і мистецтво в Україні хvііі ст.
Поява творів світського характеру в літературі та театральному репертуарі. Палацова архітектура. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Створення колегій. Григорій Сковорода – просвітитель, філософ і поет. Архітектура й образотворче мистецтво (І. Григорович-Барський, Б. Меретин та ін.). Садовопаркове та ужитково-декоративне мистецтво. Вплив української культури на розвиток культурних процесів у Росії (С. Полоцький, С. Яворський, Ф. Прокопович). Феномен І. Котляревського в українській культурі.
Занепад традиційних форм української культури наприкінці ХVІІІ ст. Провінціалізація культурного життя. Українська козацька еліта на службі Російської імперії. Історичні портрети Кирила Розумовського, О. Безбородька, Д. Трощинського, П. Завадовського.
Українські козацькі традиціоналісти („Люди Старої України”). Український автономізм на зламі XVIII-XIX ст. “Історія Русів“ – маніфест українського козацького автономізму. Помісне та чиновницьке дворянство Російської імперії: структури повсякденності, рівень і якість життя, ментальність. Село та місто в українській дійсності: культурні контакти та взаємне відчуження.