2. Послідовний запис коду з одного регістру до іншого.
2.1. Зібрати схему чотирьохрозрядного регістру (рис.2) і створити “макрос”.
Р
исунок
2 – Схема чотирьохрозрядного регістру
2
.2.
Зібрати схему двох послідовно з’єднаних
регістрів (рис.3).
Рисунок 3 –Схема двох послідовно з’єднаних регістрів
2.3. За допомогою ГС записати спочатку в перший регістр код, який відповідає вашому номеру варіанта, а потімперезаписати цкй код з першого до другого регістру. Для виконання таких дій необхідно крім задання коду організувати наявність синхросигналів.
3. Дослідження роботи регістру у режимі "кільця"
3.1. Зібрати схему двох послідовно з’єднаних регістрів (рис.4).
3.2. Дослідити роботу кільцевого регістру.
Рисунок 4 – Кільцевий регістр
Контрольні питання
1. Способи запису у зрушуючий регістр.
2. Як здійснити рівнобіжний запис у зрушуючий регістр по асинхронних входах?
3. Як здійснити послідовний запис у зрушуючий регістр по інформаційних входах тригера старшого розряду?
4. Як здійснити послідовний запис коду з одного зрушуючого регістра в інший?
5. Які типи тригерів можуть бути використані для побудови зрушуючих регістрів?
6. Способи організації зчитування інформації з виходів регістра.
7. Як організувати прийом інформації до регістр від різних джерел?
8. Наведіть часові діаграми роботи регістра в заданому викладачем режимі.
9. Яка швидкодія дослідженого регістра в заданому викладачем режимі роботи?
10. Приведіть приклади двотактних зрушуючих регістрів.
11. Як побудувати реверсивний зрушуючий регістр?
12. Приведіть умовне графічне зображення заданого викладачем регістра.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 9
ЛІЧИЛЬНИКИ
МЕТА
Ознайомлення з роботою лічильників за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.
ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ
1. Встановлення лічильника у нуль та в одиницю.
1.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.1:
Р
исунок
1
1
.2.
Зібрали Т-тригер "tp" на базі
JK-тригера, який має наступну внутрішню
структуру:
Рисунок 2
1.3. Встановили лічильник у 0 за допомогою ГС, для чого на входи R подали 1, а на S – 0.
1.4. Встановили лічильник у 1 за допомогою ГС для чого на входи R подали 0, а на S – 1.
2. Запис початкового коду до лічильника.
2.1. Зібрали схему в пакеті EWB, яка наведена на рис.3.
Р
исунок
3
2.2. Встановити лічильник у нуль.
2.3. На входи S за допомогою ГС подати код, який відповідає номеру варіанта.
2.2.4. За допомогою ЛА отримати часову діаграму.
3. Режим складання.
3.1. Зібрати схему в пакеті EWB, яка наведена на рис.4
3
.2.
Запустити схему та отримати часову
діаграму.
Рисунок 4
4. Режим віднімання.
4.1. Зібрали схему в пакеті EWB, яка наведена на рис.5.
4.2. Запустити схему та отримати часову діаграму.
Р
исунок
5
Контрольні питання
1. Призначення елементів І-АБО-НІ в схемі досліджуваного лічильника.
2. Чому в асинхронних лічильниках не можна змінювати напрямок рахунку (додавання, віднімання) у процесі рахування? У яких лічильниках це можливо?
3. Як задається рахунковий режим у досліджуваного лічильника?
4. Як змінюється значення коду на прямих і інверсних виходах лічильника (при різних режимах роботи) з подачею кожного нового імпульсу на рахунковий вхід лічильника?
5. Чому не можна вольтметр підключати безпосередньо до виходів і входів тригерів досліджуваного лічильника? Як уникнути цього недоліку?
6. Як встановити досліджуваний лічильник у 0?
7. Як встановити досліджуваний лічильник у 1?
8. Способи запису початкового коду в досліджуваний лічильник.
9. Чим визначається швидкодія досліджуваного лічильника?
10. На яких тригерах будуються лічильники?
11. Класифікація лічильників.
12. Приведіть умовне графічне зображення заданого викладачем лічильника.
13. Приведіть часові діаграми заданого викладачем лічильника.
14. Приведіть схему лічильника з коефіцієнтом перерахування заданим викладачем.
15. Принципи побудови кільцевих лічильників.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 10
ЛІЧИЛЬНИКИ З ДОВІЛЬНИМ КОЕФІЦІЄНТОМ РАХУВАННЯ
МЕТА
Вивчити принципи роботи і способи застосування двійкових лічильників.