- •Вступ
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •1. Предмет і метод земельного права
- •2. Система і принципи земельного права
- •2. Земельне право СРСР (1917–1990 рр.)
- •3. Історія земельного права України
- •3.1. Розвиток земельного законодавства України
- •3.3. Земельний кодекс України 2001 р.
- •1. Поняття і види джерел земельного права
- •2. Конституція України і закони як основні джерела земельного права
- •1. Поняття земельних правовідносин
- •2. Види земельних правовідносин
- •3. Земельно-правові норми
- •4. Виникнення, зміна і припинення земельних правовідносин
- •1. Поняття права власності на землю
- •2. Право державної власності на землю
- •3. Право комунальної власності на землю
- •4. Розмежування земель права державної і комунальної власності
- •5. Право приватної власності на землю
- •1. Право постійного і тимчасового користування землею
- •2. Порядок надання земельних ділянок у постійне користування юридичним особам
- •3. Правові засади оренди землі
- •4. Договір оренди землі
- •5. Орендодавці та орендарі. Їх права та обов’язки
- •6. Зміна, припинення і поновлення договору оренди землі
- •1. Право сервітуту за римським правом
- •2. Право земельного сервітуту в Україні
- •2.1. Поняття та види земельних сервітутів
- •2.2. Правовий режим земельних сервітутів
- •3. Обмеження щодо використання земельних ділянок
- •1. Тенденції розвитку земельного обігу
- •2. Розвиток ринку землі
- •3. Правові засади формування ринку земель сільськогосподарського призначення
- •4. Основні напрями розвитку ринку земель житлової та громадської забудови, інших земель несільськогосподарського призначення
- •4.1. Стан розвитку ринку землі несільськогосподарського призначення
- •4.2. Завдання щодо реалізації основних напрямів ринку землі
- •5. Правові засади купівлі-продажу земельних ділянок
- •7. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
- •8. Право дарування, успадкування, обміну та застави земельних ділянок
- •9. Придбання права власності на земельні ділянки, зайняті об’єктами незавершеного будівництва та автозаправними станціями
- •1. Завдання, зміст і порядок охорони земель
- •2. Стимулювання охорони земель
- •3. Правове забезпечення захисту грунтів
- •4. Проблеми охорони агроландшафтів України
- •1. Система управління земельними ресурсами
- •2. Управління як засіб реалізації земельного законодавства
- •3. Організаційно-правові форми управління щодо використання та охорони земель
- •4. Поняття і завдання землеустрою
- •5. Роль землеустрою в регулюванні земельних відносин
- •6. Поняття та зміст державного земельного кадастру
- •7. Порядок ведення державного земельного кадастру
- •8. Облік кількості і якості земель у складі державного земельного кадастру
- •9. Методика грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
- •10. Методика грошової оцінки земель населених пунктів
- •11. Методика грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)
- •12. Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення1
- •13. Визначення тарифів на проведення робіт під час експертної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення
- •14. Поняття і функції кадастрового номера земельної ділянки1
- •16. Порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам
- •17. Особливості встановлення меж кадастрових зон і кадастрових кварталів
- •18. Тенденції щодо створення кадастру майбутнього
- •1. Організація державного контролю
- •2. Державний комітет України по земельних ресурсах як головний орган державного контролю
- •3. Інші спеціально уповноважені державні органи, що здійснюють земельний контроль
- •4. Громадський земельний контроль
- •5. Виробничий земельний контроль
- •6. Правові форми земельного контролю
- •7. Моніторинг земель
- •8. Стимулювання працівників спеціально уповноважених органів у галузі контролю за охороною природи і раціональним використанням земельних ресурсів
- •9. Захист прав та вирішення земельних спорів
- •10. Порядок розгляду земельних спорів судами
- •11. Розгляд земельних спорів третейським судом
- •1. Поняття і види юридичної відповідальності
- •3. Дисциплінарна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •4.1. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
- •4.3. Розгляд справ про порушення земельного законодавства
- •4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
- •4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
- •5. Цивільна відповідальність за порушення земельного законодавства
- •6. Кримінальна відповідальність за земельні правопорушення
- •2. Правові форми плати за землю
- •3. Співвідношення орендної плати за землю і земельної ренти
- •4. Особливості обчислення плати за різні категорії земель
- •5. Обчислення і строки сплати земельного податку
- •6. Пільги щодо плати за землю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •1. Поняття земель сільськогосподарського призначення
- •2. Особливості правового режиму земель сільськогосподарського призначення
- •3. Права і обов’язки власників і користувачів земель сільськогосподарського призначення
- •4. Суб’єкти прав на землі сільськогосподарського призначення
- •1. Земельна реформа – шлях до удосконалення земельних правовідносин
- •2. Основні ознаки приватизації земель
- •3. Порядок складання проектів приватизації земель
- •3.1. Загальні рекомендації
- •3.2. Підготовчі роботи
- •3.3. Складання проекту
- •4. Паювання земель колективної власності
- •4.1. Мета і зміст паювання земель
- •4.2. Порядок складання схем поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)
- •4.3. Порядок передачі земельної частки (паю) в натурі
- •5. Паювання земель колективної власності за спрощеною процедурою
- •6. Виділення єдиним масивом земельних ділянок групі власників земельних часток (паїв)
- •8. Розширення приватних підсобних господарств за рахунок земельних часток (паїв)
- •9. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти незавершеного будівництва
- •10. Приватизація земельних ділянок, на яких розташовані автозаправні станції
- •11. Земельна правосуб’єктність комерційних сільськогосподарських підприємств
- •1. Правовий режим земель фізичних осіб
- •1.1. Земельні правовідносини у приватному підсобному господарстві
- •2. Правовий режим земель юридичних осіб
- •2.1. Правові форми використання земель юридичними особами
- •2.2. Земельні правовідносини в селянському (фермерському) господарстві
- •3. Містобудівний кадастр земель житлової і громадської забудови
- •4. Земельно-кадастрова інвентаризація земель житлової і громадської забудови
- •4.1. Поняття та організаційні заходи
- •4.2. Виконання робіт щодо інвентаризації земель
- •4.3. Складання і оформлення матеріалів інвентаризації земель
- •5. План земельно-господарського устрою населеного пункту
- •6. Встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та передача їх у спільне користування членам об’єднань власників багатоквартирних будинків
- •6.1. Поняття прибудинкових територій, встановлення та закріплення їхніх меж і передачі їх у спільне користування
- •6.2. Надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків
- •6.3. Право на прибудинкову територію та на її використання
- •7.1. Поняття та зміст юридичних і технічних правил
- •7.2. Земельна ділянка та її складові
- •7.3. Визначення часток у спільній частковій власності, обмежень та сервітутів
- •7.4. Формування меж земельних ділянок спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб в існуючій багатоповерховій забудові
- •8. Складання проектів щодо встановлення меж сільських населених пунктів
- •8.1. Мета і зміст складання проектів
- •8.2. Виготовлення та оформлення технічної документації
- •8.3. Перенесення проекту в натуру
- •1. Правовий режим земель промисловості
- •2. Правовий режим земель транспорту
- •3. Правовий режим земель зв’язку та енергетики
- •4. Правовий режим земель оборони
- •1. Поняття земель особливо охоронних територій
- •2. Правовий режим земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення
- •2.2. Землі природних та біосферних заповідників
- •2.3. Землі національних природних і регіональних ландшафтних парків
- •2.4. Землі ботанічних садів
- •2.5. Землі дендрологічних та зоологічних парків
- •3. Правовий режим земель оздоровчого призначення
- •1. Поняття і види земель лісового фонду
- •2. Правові форми користування землями лісового фонду
- •3. Управління в галузі використання земель лісового фонду
- •4. Виникнення та припинення права лісового землекористування
- •5. Правове регулювання відтворення та охорони земель лісового фонду
- •6. Лісовпорядкування та державний лісовий кадастр
- •7. Відповідальність за порушення лісового законодавства
- •1. Поняття, склад та загальна характеристика земель водного фонду
- •2. Особливості користування водними об’єктами
- •3. Управління землями водного фонду
- •4. Користування землями водного фонду
- •5. Водоохоронні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення
- •6. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •1. Поняття земель надрокористування
- •2. Надання земель для користування надрами
- •3. Права та обов’язки користувачів надр
- •4. Плата за користування надрами
- •1. Поняття техногенно забруднених земель
- •2. Правовий режим зон відчуження та безумовного відселення
- •СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
- •ЛІТЕРАТУРА, ВИКОРИСТАНА ПІД ЧАС ПІДГОТУВАННЯ ДАНОГО ВИДАННЯ
- •1. Перелік основних нормативно-правових актів
Земельне право України
ку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв’язку з явкою до службової особи, в провадженні якої переC буває справа (ст. 275 КУАП).
4.5. Постанова по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, службова особа виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування службової осоC би, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення, а також поряC док та строк її оскарження і підписується службовою особою, яка розглянула справу (ст. 283 КУАП).
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення вирішення питання про відшкодування винним майC нової шкоди не відноситься до компетенції службових осіб органів Держкомзему. Ці питання вирішуються в порядку циC вільного судочинства (ст. 40 КУАП).
По справі про адміністративне правопорушення службова особа виносить одну з таких постанов:
про накладення адміністративного стягнення;
про закриття справи.
Постанова про закриття справи у випадках порушення зеC мельного законодавства виноситься при передачі її прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявC ності обставин, передбачених ст. 247 КУАП (ст. 284 КУАП).
Постанова про закриття справи виноситься за таких обставин:
відсутність події і складу адміністративного правопоруC шення;
недосягнення особою на момент вчинення адміністративC ного правопорушення шістнадцятирічного віку;
336
Розділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права
неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи безC діяльність;
скасування акта, який встановлює адміністративну відпоC відальність;
закінчення на момент розгляду справи про адміністративC не правопорушення строків, передбачених Кодексом УкC раїни про адміністративні правопорушення;
наявність по тому самому факту щодо особи, яка притяC гається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення, нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;
смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі (ст. 247 КУАП).
При малозначності вчиненого адміністративного правопоC рушення службова особа, уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальC ності і обмежитись усним зауваженням (ст. 22 КУАП).
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляC ду справи, підписується в трьох примірниках, реєструється в спеціальній книзі. Копія постанови протягом трьох днів вруC чається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилаєтьC ся потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо коC пія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (ст.285 КУАП).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її внесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазнаC ченого строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено службоC вою особою, правомочною розглядати скаргу.
337
Земельне право України
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено вищестоящій службовій особі або в райC онний (міський) суд, рішення якого є остаточним.
Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Подання скарги або протесту зупиняє виконання постаноC ви до їх розгляду.
Вищестояща службова особа розглядає скаргу або протест
вдесятиденний термін з дня подання і приймає одне з рішень:
залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
скасовує постанову і надсилає справу на повторний розC гляд;
скасовує постанову і закриває справу;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормаC тивним актом про відповідальність за адміністративC не правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено.
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.
Скасування постанови із закриттям справи про адміністраC тивне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, а також скасування інших обмежень, зв’язаних з постановою.
Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністраC тивне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Протест на рішення по скарзі вноситься вищестоящій служC бовій особі відносно службової особи, яка прийняла рішення по скарзі.
338
Розділ XII. Відповідальність як засіб реалізації земельного права
4.6. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими оргаC нами, підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами (ст. 298 КУАП).
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення.
Накладення штрафу не звільняє осіб, винних у порушенні, від усунення допущених порушень і відшкодування нанесених збитків.
Одночасно з винесенням постанови про накладення штраC фу службова особа встановлює строк не більше одного місяця для усунення порушень земельного законодавства, про що роC биться запис у постанові. У випадку неусунення порушень у встановлений строк винні притягуються до відповідальності у встановленому законом порядку.
У випадках неусунення порушень, пов’язаних із самоC вільним зайняттям земельної ділянки, службові особи діють відповідно до вказівки “Про порядок підготовки органами ДерC жкомзему та подання на розгляд органам прокуратури матеріC алів про самовільне зайняття земельної ділянки”.
При оскарженні або опротестуванні постанови про наклаC дення адміністративного стягнення постанова підлягає викоC нанню після залишення скарги або протесту без задоволення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінC чення строку, який встановлюється (ст. 307 КУАП) в п’ятнадC цять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залиC шення скарги або протесту без задоволення.
Постанова про накладення штрафу звертається до виконанC ня службовою особою, яка винесла постанову (ст. 299 КУАП).
Якщо негайне виконання постанови про накладення адміC ністративного стягнення у вигляді штрафу неможливе, службоC
339
Земельне право України
ва особа, яка винесла постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця (ст. 301 КУАП).
Не підлягає виконанню постанова про накладення адмініC стративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виC конання постанови відповідно до ст. 291 Кодексу перебіг строC ку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до ст. 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки (ст. 303 КУАП).
Питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються службовою особою, яка винесла постанову (ст. 304 КУАП).
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постаC нови про накладення адміністративного стягнення здійснюється службовою особою, яка винесла постанову (ст. 305 КУАП).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестуванC ня постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоC волення.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про місцеві Ради наC родних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” штраф, накладений за вчинення адміністративного правопоруC шення на відповідній території, вноситься на рахунки місцевих Рад і надходить до позабюджетних фондів органів місцевого самоврядування базового рівня.
У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений частиною першою ст. 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примуC совому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до правил, установлених ЦивC ільним процесуальним кодексом України (ст. 307 КУАП).
Стягнення із заробітної плати (заробітка), пенсії або стиC пендії громадян проводить адміністрація установ, підприємств
340