Логопедия_ ответы
.doc4
психології
соціальної педагогіки
корекційної педагогіки
спеціальної психології
2
382
Мета логопедичного впливу:
4
корекція звуковимовної сторони мовлення
корекція мовленнєвих розладів засобами спеціально організованого навчання та виховання
корекція фонематичного слуху та звуковимови
корекція лексико-граматичної сторони мовлення
2
383
Принцип системного підходу в корекції мовленнєвих розладів передбачає:
4
систематичність у проведенні корекційних занять
корекційний вплив на усі компоненти мовлення при усуненні мовленнєвих розладів
проведення мовленнєвих вправ на фоні психотерапевтичного впливу
наступність корекційних заходів у дошкільному та молодшому шкільному віці
2
384
Підпорядкування онтогенетичному принципу зобов’язує здійснювати логопедичний вплив:
4
з урахуванням первинного та вторинного дефектів
з урахуванням закономірностей та послідовності формування різних форм та функцій мовлення
з урахуванням вікових особливостей дитини
з урахуванням індивідуальних особливостей дитини
2
385
Система логопедичної роботи з розвитку в дітей здібності диференціювати фонеми (за Н. О. Чевельовою) умовно розподіляється на шість етапів. На якому етапі організовується діяльність дітей з розрізнення слів, близьких за звуковим складом:
4
на І
на ІІ
на ІІІ
на ІV
2
386
Система логопедичної роботи з розвитку в дітей здібності диференціювати фонеми (за Н. О. Чевельовою) умовно розподіляється на шість етапів. На якому етапі організовується діяльність дітей з упізнавання немовленнєвих звуків:
4
на І
на ІІ
на ІІІ
на ІV
2
387
Який вид діяльності є найскладнішим і складає зміст шостого, останнього етапу логопедичної роботи з формування умінь диференціації фонем:
4
диференціація складів
розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, сполучень слів та фраз
розвиток навичок елементарного звукового аналізу
диференціація фонем
2
388
Що таке розпад мовлення?
4
втрата сформованих писемних навичок внаслідок нерегулярного навчання
втрата сформованих лінгвістичних знань
втрата сформованих лінгвістичних умінь
втрата сформованих мовленнєвих навичок й комунікативних умінь внаслідок уражень головного мозку
2
389
Що таке мова?
4
система символічних умовних знаків, створених з метою спілкування
система слів, створених для спілкування
набір умовних знаків слів, фонем, морфем
набір букв алфавіту
2
390
Галузь спеціальної психології, в якій вивчається психічний розвиток осіб з порушеннями мовлення
4
логотерапія
логопсихологія
логодидактика
лінгвопсихологія
2
391
Голосові реакції дитини на позитивні подразнення; виявляються у вигляді різноманітних нескладних звукових комплексів і поступово ускладнюється (багаторазове повторення складів); при мовленнєвих вадах з`являється у дітей із запізненням
4
гуління
лепет
голосіння
гомоніння
2
392
Який із зазначених негативних факторів ризику у розвитку дитини не належить до біологічних:
4
хромосомні та генні мутації
вірусні, ендокринні захворювання матері під час вагітності
сенсорно збіднене навколишнє середовище
токсикози матері та гіпоксичні стани
2
393
Найтяжчий недорозвиток психічних функцій виникає унаслідок шкідливого впливу в період:
4
раннього ембріогенезу
пренатальний
натальний
постнатальний
2
394
Яка з визначених О.Р.Лурією умов нормального психічного розвитку є соціально-культурною:
4
збереженість структур і функцій ЦНС
збереженість аналізаторних систем
збереженість мовленнєвих систем
адекватне вікові навчання та виховання
2
395
Які порушення не мають безпосереднього зв’язку із первинно ушкодженою функцією:
4
ядерні
вторинні
третинні
системні
2
396
Яке з понять на означення дизонтогенезу на сьогодні закріпилось у вітчизняній спеціальній психології та корекційній педагогіці:
4
діти з обмеженими можливостями у розвитку
діти з проблемами у розвитку
діти з особливостями психофізичного розвитку
діти з особливим розвитком
2
397
За Л.С. Виготським, «…основний об’єкт психологічного вивчення і корекції аномального розвитку», це:
4
первинний дефект
вторинний дефект
третинний дефект
усі дефекти
2
398
Процес розвитку індивідуального організму, тобто сукупність морфологічних, фізіологічних та біохімічних перетворень організму від його зародження до кінця життя:
4
патогенез
онтогенез
філогенез
дизонтогенез
399
Порушення мовленнєвого висловлювання, що виявляється у неправильному вживанні звуків чи слів в усному і писемному мовленні (заміна звуків, заміна слів близькими за звучанням або за змістом):
4
персеверація
контамінація
асиміляція
парафазія
2
400
Слухове або зорове наслідування:
4
імітація
асиміляція
персеверація
контамінація
2
401
Які вікові межі визначаються як кризовий період у розвитку мовлення дитини
4
3 рік життя
12 рік життя
8-9 рік життя
усі запропоновані варіанти
2
402
Процес первинної слухової диференціації звуків мовлення є завершеним у віці
4
9-10 міс.
6-7 міс.
3-4 роки
5-6 років
2
403
До фонологічного компоненту мовної компетенції не належить
4
навичка проводити звуковий аналіз слова
оволодіння узагальненими звукотипами (фонемами мови)
упізнавання слів у мовленні оточуючих
усі запропоновані варіанти
2
404
Сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова у зовнішньому і внутрішньому планах
4
з 5 років
з 3 років
з 4 років
з 6 років
2
405
Симптоми порушень фонематичних уявлень належать до лінгвопатологічних синдромів
4
імпресивного рівня
експресивного рівня
регуляційного рівня
всі запропоновані варіанти
2
406
До симптомів ініціального періоду мовленнєвого онтогенезу належать
4
відхилення домовленнєвого розвитку звуконаслідувань
поява перших слів у віці після 1 року 4 місяців
артикуляційна диспраксія
усі запропоновані варіанти
2
407
Наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, доречне вживання образних виразів, фразеологічних зворотів
4
лексична компетенція
фонетична компетенція
граматична компетенція
діамонологічна компетенція
2
408
В онтогенезі внутрішнє мовлення формується у дитини
4
на основі зовнішнього мовлення
одночасно із зовнішнім мовленням
на основі монологічного мовлення
на основі писемного мовлення
2
409
Мова – це …
4
система об’єктивно існуючих, соціально закріплених знаків, що співвідносить понятійний зміст і типове звучання, а також система правил їхнього застосування і співвідношення
здатність до вимовляння та сприйняття звуків мови
послідовно пов’язане викладення однією особою виділеної системи знань або події
сукупність навичок та умінь, що сформувались на основі природжених психофізіологічних особливостей людини під впливом мовленнєвого спілкування
2
410
Процес слухової диференціації всіх звуків рідної мови є завершеним у віці
4
3-4 роки
6-7 міс
9-10 міс
4-5 років
2
411
Сформованість перцептивного рівня сприйняття мовлення – розрізнення звуків мовлення за узагальненими (смислорозрізнювальними) ознаками в онтогенезі відзначається у дитини
4
з 2 р. 8 міс.
з 1 р. 8 міс.
з 3 р. 8 міс.
з 4 р. 8 міс.
2
412
Сформованість фонематичних уявлень, що відповідають мовним нормам, сприйнятим з мовлення оточуючих в онтогенезі відзначається у дитини
4
з 4 р.
з 5 р.
з 6 р.
з 7 років
2
413
Сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова в зовнішньому і внутрішньому планах в онтогенезі відзначається у дитини
4
з 4 р.
з 8 р.
з 6 р.
з 3 р.
2
414
Який із зазначених прийомів спрямований на корекцію фонематичного розвитку:
4
формування сенсорного і перцептивного рівнів слухового сприймання
активізація словникового запасу
мотивація до самостійних висловлювань
утворення зменшувально-пестливої форми слів (м’яч – м’ячик)
2
415
Фонема – це …
найкоротша, мінімальна одиниця звукового складу мови, що слугує для впізнання і розрізнення мовних знаків
коливання пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль та сприймається органами чуттів людини
об'єктивне фізичне явище, коливальний процес, який породжує в пружному середовищі швидко поширювані хвилі
суб'єктивне психологічне явище, що було сприйняте слухом і відбилося в свідомості у вигляді особливого психічного образу
2
416
Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість сенсорного рівня сприймання мовлення: розрізнення звуків за фізичними, акустичними ознаками і поява на цій основі лепету
4
6–8 міс.
2-3 міс
9 -12 міс.
12 -14 міс
2
417
Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість перцептивного рівня сприйняття мовлення – розрізнення звуків мовлення за смислорозрізнювальними ознаками, що зумовлює стабілізацію звукового складу слова, на цій основі формується зв'язок між звучанням слова і його значенням
4
з 1 р. 8 міс.
з 8 років
з 6 років
з 8 міс.
2
418
Показником нормативного мовленнєвого розвитку є сформованість фонематичного аналізу звукового складу слова: визначення кількості і послідовності звуків у слові в зовнішньому і внутрішньому планах
4
з 4 р.
з 8 років
з 6 років
з 8 міс.
2
419
Аналізатор, що забезпечує сприймання та аналіз інформації від органів мовлення, зокрема від м’язів, що змінюють напруження, органів дихання, голосоутворення та артикуляції
4
мовноруховий аналізатор
мовнослуховий аналізатор
кінетичний аналізатор
кінематичний аналізатор
2
420
Порушення довільних цілеспрямованих рухів і дій, що не є наслідком паралічів і парезів, а належать до розладів вищого рівня організації рухових актів
4
апраксія
апоплексія
аплазія
апатія
2
421
Розлад координації рухів, що спостерігається за різних захворювань головного мозку
4
атаксія
апатія
аплазія
амузія
2
422
Надмірні мимовільні рухи, що виникають за порушень нервової системи
4
гіперкінези
геміанопсії
геміплегії
гіпоксії
2
423
Підвищена чутливість до тихих звуків, які байдуже сприймають оточуючі; спостерігається при сенсорній алалії
4
гіперакузія
гіперкінезія
геміанопсія
геміплегія
2
424
Порушення формування зв’язку між звуковою оболонкою слова та його значенням при алалії
4
замикальна акупатія
змикальна судома
замикальна апатія
змикальна атаксія
2
425
Порушення розуміння граматичних засобів мови
4
імпресивний аграматизм
експресивний аграматизм
інтенсивний аграматизм
ініціальний аграматизм
2
426
Зміна голосу, що настає внаслідок вікових змін у голосовому апараті (13-15 років)
4
мутація голосу
мікрогносія голосу
модуляція голосу
обертони голосу
2
427
Які особливості мовленнєвої моторики свідчать про гіпертонус артикуляційних м’язів
4
напруженість усіх м’язів артикуляційного апарату
слабкість, млявість м’язів артикуляційного апарату
руховий неспокій язика
порушення переключення рухів
2
428
Які особливості мовленнєвої моторики свідчать про гіпотонус артикуляційних м’язів
4
слабкість, млявість м’язів артикуляційного апарату
напруженість усіх м’язів артикуляційного апарату
руховий неспокій язика
порушення переключення рухів
2
429
Уранопластика – це хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення
4
піднебіння
верхньої губи
нижньої губи
зубного ряду
2
430
Хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення твердого піднебіння має назву
4
уранопластика
хейлопластика
хордектомія
назоектомія
2
431
Хейлопластика – це хірургічне оперативне втручання з усунення незрощення
4
губи (губ)
твердого піднебіння
м’якого піднебіння
зубного ряду
2
432
Які розлади належать до порушень темпу мовлення?
4
брадилалія, тахілалія
афазія, алалія
афонія, дислалія
ринолалія, дисфонія
2
433
При якій з форм афазії центральним порушенням є розуміння мовлення, унаслідок звуження об’єму оперативної пам’яті
4
акустико-мнестична афазія
акустико-гностична афазія
аферентна кінестетична моторна афазія
еферентна моторна афазія
2
434
При якій з форм афазії центральним механізмом є порушення засвоєння та відтворення рухової програми
4
еферентна моторна афазія
акустико-мнестична афазія
акустико-гностична афазія
аферентна кінестетична моторна афазія
2
435
Центральним симптомоутворювальним механізмом якої форми алалії є оральна кінестетична апраксія
4
моторної аферентної алалії
моторної еферентної алалії
сенсорної алалії з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання
сенсорної алалії з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання
2
436
Центральним симптомоутворювальним механізмом якої форми алалії є кінетична (динамічна) апраксія
4
моторної еферентної алалії
моторної аферентної алалії
сенсорної алалії з переважним порушенням сенсорного рівня слухового сприймання
сенсорної алалії з переважним порушенням перцептивного рівня слухового сприймання
2
437
Школярі із порушеннями мовленнєвого розвитку отримують логопедичну допомогу
4
на шкільних логопунктах системи освіти
у спеціальних класах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку
у спеціальних групах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку
у спеціальних позашкільних закладах для дітей із порушеннями мовленнєвого розвитку
2
438
Дослідження закономірностей розвитку і навчання дитини із порушеннями мовленнєвого розвитку є предметом вивчення
4
логодидактики
логопатології
логопсихології
йоготерапії
2
439
Як визначається стан мовленнєвого розвитку дитини до 2 років 5 місяців за умов наявності окремих лепетних слів та ускладненнями органічного характеру за анамнестичними відомостями
4
затримка мовленнєвого розвитку
відсутність мовленнєвого розвитку
слухонімота
глухонімота
2
440
Для диференціальної діагностики сенсорної алалії та порушення слуху важливим необхідним обстеженням є
4
аудіограма
рентгенографія
рентгенотомографія
спірометрія
2
441
Несформованість вимови шиплячих звуків у дитини 3 року життя визначається як
4
умовно лінгвопатологічний симптом експресивного рівня
лінгвопатологічний симптом експресивного рівня
умовно лінгвопатологічний симптом імпресивного рівня
лінгвопатологічний симптом імпресивного рівня
2
442
Система музично-рухових, мовнорухових, музично-мовленнєвих вправ, здійснюваних з метою логопедичної корекції це –
4
сугестивна терапія
логоритміка
арттерапія
фізіотерапія
2
443
Індивідуалізація і колективність; систематичність і послідовність, усвідомлена активність; наочність – це:
4
методи корекції заїкання
етапи корекції заїкання
принципи корекції заїкання
напрямки корекції заїкання
2
444
В залежності від ступеня самостійності мовлення, який з етапів є початковим в корекції заїкання
4
спонтанне мовлення
відображене мовлення
сумісне мовлення
відповіді на запитання
2
445
В залежності від рівня підготовленості мовлення, які вправи із проговорюванням текстів є початковими в корекції заїкання
4
експромт
мисленнєво продуманий текст
завчений текст
відрепетируваний вголос
2
446
Відповідно до принципу «від легкого до складного», визначте, при виконанні яких вправ найменша вірогідність виникнення судом у мовленнєвому апараті
4
промовляння звичним голосом
пошепки
голосно
тихо
2
447
З яких вправ починають виховання плавності й ритмічності мовлення у тих, хто заїкається
4
ритмізоване мовлення (вірші) без рухів
ритмізоване мовлення у супроводі рухів
спів
спів з рухами
2
448
Вимова якої мовленнєвої одиниці є найскладнішою для дитини із заїканням
4
початок фрази
слово
склад
голосний звук
2
449
В якій обстановці процес тренування правильного мовлення є найскладнішим для дитини із заїканням
4
в знайомій
звичній
в малознайомій
незнайомій
2
450
В якому випадку якість мовлення дитини із заїканням буде найкращою, в залежності від відношення моменту мовлення до часу тих подій про які повідомляється
4
опис того, що є зараз
опис того, що було
опис того, що буде
опис того, що планується здійснити
2
451
Який етап у підготовчому періоді корекції заїкання розпочинає курс логопедичних занять
4
сумісне мовлення
мовленнєво-ручний режим
відображене мовлення
мовчання
2
452
Яке із завдань НЕ розв’язується у підготовчий період корекції заїкання
4
створення оберігаючого режиму
підготовка дитини до занять
показ зразків правильного мовлення
формування навичок вільного мовлення в різних мовленнєвих ситуаціях
2
453
Який із заходів НЕ становить зміст оберігаючого режиму підготовчого періоду корекції заїкання
4
проведення спокійних ручних занять
обмеження мовленнєвої активності
проведення шумних рухливих ігор
демонстрування записів мовлення дітей після успішного проведення ними курсу занять
2
454
Заходи підготовчого періоду корекції заїкання спрямовані на
4
формування навичок плавного мовлення
автоматизацію вільної поведінки в різних мовленнєвих ситуаціях
мотивацію до проведення логопедичних занять
усвідомлення свого дефекту
2
455
Яке із завдань НЕ розв’язується у тренувальний період корекції заїкання
4
формування предметної діяльності при дотриманні режиму мовчання
формування сумісного з логопедом мовлення
формування відображеного мовлення
формування навичок вільного мовлення в різних мовленнєвих ситуаціях
2
456
Яким прийомом доцільно розпочинати етап питань-відповідей тренувального періоду корекції заїкання
4
спонукання дитини до відповіді на питання про минулі події
спонукання дитини до відповіді на питання про події, що відбуваються зараз її очах
спонукання дитини до відповіді на питання про плановані події
повторення дитиною вимовленої логопедом відповіді на своє ж запитання
2
457
Який факт свідчить про успішність проведеного заняття з корекції заїкання
4
підвищений емоційний стан дитини
збільшення запитань дитини до логопеда
повна відсутність судом у дитини
велика кількість виконаних дидактичних вправ
2
458
Яким прийомом доцільно здійснити перехід від етапу питань-відповідей тренувального періоду корекції заїкання до самостійного мовлення дитини
4
переказ добре знайомого тексту
переказ тільки почутого тексту
переказ улюбленої казки
складання та вимова дитиною самостійної фрази по картинці
2
459
Яке завдання в корекції заїкання розв’язується шляхом проведенням занять поза кабінетом логопеда
4
виховання спокійного реагування дитини на зміну звичної обстановки та правильної відповіді на запитання логопеда
створення підвищеного емоційного настрою дитини
загартовування та зміцнення фізичного стану дитини
виховання пізнавальних інтересів дитини
2
460
У завдання закріплювального періоду корекції заїкання НЕ входить
4
автоматизація отриманих навичок правильного мовлення в різних ситуаціях спілкування
автоматизація отриманих навичок мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях спілкування
автоматизація отриманих навичок правильного мовлення в різних видах діяльності
формування тривалого видиху для виключення вірогідності рецидивів судом
2
461
З нижче перерахованих назв поетапності роботи виключіть таку, що НЕ належить до назв структурних частин заняття з корекції заїкання
підготовча
основна
диференціації
заключна
2
462
Яке змістове наповнення корекційного впливу НЕ належить до підготовчої частини логопедичного заняття з корекції заїкання
4
організація дитячого колективу
бесіди психологічного характеру
мовленнєві зарядки
підсумки роботи дітей
2
463
Яке змістове наповнення корекційного впливу НЕ належить до заключної частини логопедичного заняття з корекції заїкання
4
організація дитячого колективу
підсумки роботи дітей
надання порад та завдань
закріплення нового матеріалу
2
464
Яке змістове наповнення корекційного впливу є обов’язковим в основній частині логопедичного заняття з корекції заїкання
4
організація дитячого колективу
новий вид мовленнєвих вправ
підсумки роботи дітей
надання порад та завдань
2
465
До дидактичних посібників, які використовується на логопедичних заняттях з корекції заїкання НЕ належить
4
маски
настільні ігри
ляльковий та пальчиковий театр
апарат звукопосилення
2
466
До спеціальних технічних засобів, які використовується на логопедичних заняттях з корекції заїкання НЕ належить
4
коректофон Деражне
апарат «АІР-2
маски
апарат звукопосилення
2
467
На якому ефекті будується використання специфічного звукозаглушуючого апарату Деражне
4
виключення слухового контролю за мовленням
виключення кінестетичного контролю за мовленням
виключення кінетичного контролю за мовленням
виключення зорового контролю за мовленням
2
468
З якою метою в корекційній роботі НЕ використовується запис підготовленого мовлення дитини із заїканням на звукозаписуючі носії з подальшим його прослуховуванням
4
з психотерапевтичною метою
з метою керування мовленнєвою поведінкою, темпом, плавністю мовлення
з метою наслідування майстрам художнього слова, акторам
з метою розслаблення
2
469
З якою метою використовується на заняттях ефект посилення мовлення дитини із заїканням через звукопосилюючі апарати
з метою розслаблення
з метою меншого напруження мовленнєвої мускулатури та використання м’якої атаки голосу
з метою наслідування майстрам художнього слова
виключення зорового контролю за мовленням
2
470
Який вид мовлення у методиці Н. Власової та О. Рау в порядку поступовості слід застосовувати першим на заняттях з дітьми–дошкільниками
4
відповіді на запитання по знайомій картинці
сумісне мовлення
відображене мовлення
самостійний опис знайомих картинок
2
471
Який вид мовлення із пропонованих нижче є найлегшим за визначенням Н. Власової та О. Рау, і в порядку поступовості його слід застосовувати першим на заняттях з дітьми–дошкільниками
4
нормальне мовлення (бесіди, прохання)
спонтанне мовлення (оповідання по незнайомим картинкам)
самостійний опис знайомих картинок
переказ прослуханого невеликого оповідання
2
472
Який основний принцип покладено в основу поетапної послідовності мовленнєвих вправ методик корекції заїкання Н. Власової та О. Рау
4
урахування різного ступеня мовленнєвої самостійності дітей
урахування форми мовленнєвих судом
урахування місця локалізації судом
урахування ставлення дитини із заїканням до свого дефекту
2
473
При розробці методики корекції заїкання Н. Чевельова виходила з психологічної концепції про розвиток зв’язного мовлення від легких наочних форм мовлення до контекстних складних. Опора на яку із зазначених нижче форм мовлення НЕ має відношення до методики Н. Чевельової
4
супроводжуюче мовлення
завершувальне мовлення
попереднє мовлення
писемне мовлення
2
474
Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань НЕ розв’язується у пропедевтичний період
4
сформувати навички організованої поведінки
розвити уміння користуватись мовленням без наочної опори
навчити вслуховуватись у небагатослівне чітке мовлення логопеда
обмежити мовлення самих дітей
2
475
Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань є пріоритетним у період супроводжуючого мовлення
4
формування власного мовлення дітей з наочною опорою з приводу дій, які ними виконуються
формування навичок організованої поведінки
формування мовлення з використанням фраз складної конструкції
формування у дитини навичок побудови розповіді про послідовність процесу виготовлення саморобки
2
476
Методика корекції заїкання Н. Чевельової складається з 5 періодів, кожний з яких має свої завдання. Яке із завдань є пріоритетним у період завершувального мовлення
4
формування власного мовлення дітей з наочною опорою з приводу дій, які ними виконуються у даний момент
формування навичок опису вже виконаної роботи дитиною
формування мовлення з використанням фраз складної конструкції
розвиток довільного вслуховування у небагатослівне чітке мовлення логопеда