2. Методичні вказівки до вивчення тем курсу

Тема 1. Вступ в товарознавство. Товар у сфері виробництва, обміну та споживання. Сучасний ринок товарів. Систематизація товарів за основними ознаками: за походження, за технологією, за фізичною дією на організм людини, за групами споживачів. Поняття „торговельна операція”. Основні складові торговельної операції.

Історія розвитку товарознавства. Етапи розвитку товарознавства. Особливості розвитку, зміст та форми розвитку етапів.

Рекомендована література: 1, с. 3-21.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчаючи вступну тему необхідно мати чітку уяву про наступні поняття: товар, експлуатація та споживання товарів, торгівля, комерційна операція. Визначити систематизацію товарів за основними ознаками: за походженням, за технологією, за фізичною дією на організм людини, за групами споживачів.

Під час вивчення історії розвитку товарознавства необхідно виділити основні етапи розвитку товарознавства, особливості розвитку, зміст та форми розвитку етапів.

Запитання до самоконтролю:

1. Розкрити поняття “товар”, “товарообіг”, “експлуатація”, “споживання”.

2. Визначити систематизацію товарів за походження, за технологією, за фізичною дією на організм людини.

3. Визначити систематизацію товарів за групами споживачів.

4. Розкрити поняття: комерційна операція.

5. Визначити основні етапи розвитку товарознавства.

6. Дати характеристику товарознавчо-описувальному етапу (ХУІ-ХУШ ст.).

7. Дати характеристику товарознавчо-формуючому етапу в історії розвитку товарознавства.

Контролюючі тести до теми:

1. В історії розвитку товарознавства товарознавчо-описувальний етап (ХУІ-ХУШ століття), це:

1) перший етап;

2) другий етап;

3) третій етап;

4) четвертий етап.

2. Другий етап історії розвитку товарознавства припадає на:

1) XVIII-XX ст.;

2) ХУІ-ХУП ст.;

3) ХУ-ХУП ст.;

4) ХХ ст.

3. .Товарознавчо-формуючий етап в історії розвитку товарознавства захоплює:

1) наш час;

2) ІХ-ХХ ст.;

3) ХУІІ-ІХ ст.;

4) XVI-XVIII ст.

4. На якому етапі розвитку товарознавства основним завданням було складання описів призначення, властивостей та методів споживання товарів?

1) І етап;

2) II етап;

3) III етап;

4) І і II етап.

Тема 2. Предмет, зміст, метод і завдання сучасного товарознавства. Категорії товарознавства. Принципи формування категоріального апарату. Вихідна, центральна, завершальна категорія. Споживна вартість і споживна цінність як категорії товарознавства. Поняття „споживна вартість”, „споживна цінність”. Соціально-економічні та соціально-психологічні категорії. Методи пізнання в товарознавстві.

Зміст товарознавчих знань. Аналіз системи виробництво-торгівля-споживання. Функції та об’єкти товарознавчої діяльності в сучасних умовах.

Рекомендована література: 1, с.22-47; 2, с.4-12.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчення цієї теми спрямовано на знайомство з термінологією, що вживається, та визначення категоріального апарату товарознавства. Необхідно усвідомити, що вивчає товарознавство, що є об’єктами товарознавства. Визначити і усвідомити, що предметом товарознавства є споживна цінність товару.

Визначити метод товарознавства. Зв’язок товарознавства з іншими науками: математикою, фізикою, хімією, біологією, соціологією, економікою, маркетингом та іншими. На основі змісту товарознавчих знань, виявити і сформулювати основні задачі сучасного товарознавства.

Запитання до самоконтролю:

1. Розкрийте поняття термінів "товарознавство", "товар", ”категорія”.

2. Що є об’єктом товарознавства.

3. Що є предметом товарознавства.

4. Основні категорії товарознавства, що є вихідною, центральною та завершальною категорією товарознавства.

5. Системний аналіз і синтез в товарознавстві.

6. Місце товарознавчих знань у системі наукових знань.

7. Розкрийте зв’язок товарознавства з іншими науками.

8. Завдання сучасного товарознавства.

Контролюючі тести до теми:

1. Об'єктом товарознавства являються:

1) не всі продукти, а тільки ті, які задовольняють особисті потреби людини і являються предметом купівлі-продажу;

2) всі продукти, які розподіляються шляхом купівлі-продажу;

3) продукти загального вжитку, які набувають форму товару;

4) тільки продукти, які задовольняють фізіологічні потреби людини.

2. Предметом товарознавства, як науки, є:

1) споживна вартість товарів;

2) мінова цінність;

3) товар, як продукт праці;

4) асортимент товарів.

3. Споживну цінність товару визначає:

1) корисність товару;

2) безпечність товару;

3) нешкідливість;

4) універсальність.

4. Споживна вартість, притаманна окремому продукту або набору продуктів, призначених для задоволення якої-небудь конкретної потреби людини - це:

1) одинична суспільна споживна вартість;

2) сукупно-суспільна;

3) суспільна;

4) індивідуальна.

5. До емпіричних методів пізнання відносяться:

1) спостереження і експеримент;

2) спостереження і синтез;

3) експеримент і аналіз;

4) синтез і аналіз.

Тема 3. Теоретичні основи формування потреб людини і споживання товарів. Поняття про потреби і їх класифікація. Чинники формування потреб. Характер потреб населення в продовольчих та непродовольчих товарах.

Рекомендована література: 1, с.48-90; 2, с.13-19.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Вивчення цієї теми слід починати з вивчення понять «потреби» і «інтереси». Умови задоволення потреб споживачів. Інтереси економічні, соціальні, політичні і духовні. Необхідно ознайомитися з класифікацією основних типів потреб людини: за походженням, за сферою життєдіяльності, за об’єктом спрямованості. Добре усвідомлювати, що є біогенні і соціогенні потреби. Далі необхідно визначити, які чинники впливають на формування соціальних потреб.

Важливим питанням, що формують потреби, є вимоги до товарів. Для цього необхідно визначити основні функції товарів: номінальні, наявні, потенційні. Вміти дати детальну характеристику процесам і типам споживання; характеризувати поняття „споживання”, „задоволення потреб”. Слід уяснити і зрозуміти, що визначення цих питань характеризує суть сегментації ринку товарів, позиціювання товару на ринку.

Наступним важливим питанням, що формує раціональні норми споживання товарів, є залежність потреб людини від прийнятих біологічних, економічних, соціальних, споживчих норм. Необхідно дослідити ієрархію матеріальних потреб людей: абсолютні, дійсні, платоспроможні потреби. Ознайомлення з методами розробки норм споживання (соціологічні, експертні, метод міжнародних порівнянь, економіко-математичні) дозволяє зрозуміти обґрунтованість раціональних норм споживання продовольчих товарів та потреби людини в непродовольчих товарах.

Запитання до самоконтролю:

1. Задоволення потреб споживачів. Інтереси економічні, соціальні, політичні і духовні.

2. Класифікація основних типів потреб людини: за походженням, за сферою життєдіяльності, за об’єктом спрямованості.

3. Властивості потреб: двоїстість потреб; ідеальність потреб.

4. Чинники формування потреб. Похідні від соціальної свідомості: традиції, звичаї, мода.

5. Залежність потреб людини від прийнятих біологічних, економічних, соціальних, споживчих норм.

6. Рівень задоволення потреб населення. Норма і нормативи споживання товарів.

7. Теоретичні концепції харчування. Раціональні норми споживання продовольчих товарів. Фізіологічні норми споживання людини.

8. Енергетична цінність речовин харчових продуктів. Добові потреби різних груп населення в основних харчових речовинах.

Контролюючі тести до теми:

1. За походженням потреби бувають:

1) біогенні і соціальні;

2) предметні і функціональні;

3) матеріальні і духовні;

4) соціальні і інтелектуальні.

2. Інтелектуальні потреби поділяються на два рівні:

1) пізнавальні і творчі потреби;

2) матеріальні і духовні;

3) емоційні і пізнавальні;

4) фізіологічні і духовні.

4. Чинники, похідні від суспільної свідомості, включають:

1) традиції, звичаї, моду;

2) звичаї, моду, погляди, наслідування;

3) традиції, вік, стать;

4) етап життєвого циклу, моду.

5. Сукупність корисних властивостей продукту та його смакові переваги, які обумовлені вмістом харчових речовин називається:

1) харчовою цінністю;

2) біологічною цінністю;

3) енергетичною цінністю;

4) фізіологічною цінністю.

Тема 4. Споживні властивості і споживна цінність товарів. Властивість товарів. Чинники, що впливають на формування властивостей товару. Натуральні властивості товарів: хімічні, фізичні та біологічні властивості товарів.

Рекомендована література: 1, с.91-95.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Споживні властивості і споживна цінність товарів є важливою темою для товарознавства, оскільки характеризує формування властивостей та якості товарів та усьому шляху товаропросування. Тому необхідно визначитися з поняттям «властивість» товарів та чинниками, що впливають на формування властивостей.

Необхідно вміти давати характеристику натуральним властивостям сировини і матеріалів, класифікацію цих властивостей і вміти визначати вплив на формування якісних показників товарів. Хімічні властивості продовольчих і непродовольчих товарів. Характеристика, класифікація фізичних властивостей матеріалів і готових виробів. Значення для оцінки якості товарів. Характеристика біологічних властивостей та види біологічних пошкоджень товарів.

Запитання до самоконтролю:

1. Розкрийте поняття «властивість», «споживна властивість товару», «споживна цінність товару».

2. Дайте загальну характеристику споживним властивостям товарів.

3. Класифікація натуральних властивостей товарів.

4. Дайте характеристику хімічним властивостям товарів. Хімічна стійкість товарів.

5. Фізичні властивості матеріалів і готових виробів. Класифікація, формування показників якості.

6. Значення біологічних властивостей для оцінки якості товарів. Види біологічних пошкоджень товарів.

Контролюючі тести до теми:

1. Група властивостей виробу, які виявляються в процесі споживання називається:

1) споживними;

2) хімічними;

3) фізичними;

4) органолептичними.

2. Сукупність корисних властивостей продукту та його смаковіпереваги, які обумовлені вмістом харчових речовин називається:

1) харчовою цінністю;

2) біологічною цінністю;

3) енергетичною цінністю;

4) фізіологічною цінністю.

3. Оптичні та акустичні властивості товарів відносять до групи:

1) фізичних;

2) хімічних;

3) біологічних;

4) фізико-хімічних.

4. До фізичних властивостей води належать:

1) зменшення об'єму при нагріванні, збільшення об'єму при замерзанні, велика питома теплоємність;

2) дисоціація, велика питома теплоємність, високий ступінь змочування;

3) зменшення об'єму при нагріванні, гідроліз, дисоціація;

4) велика питома теплоємність, дисоціація, збільшення об'єму при замерзанні.

5. Гігроскопічність це:

1) властивість продуктів поглинати з оточуючої атмосфери і утримувати водяні пари;

2) властивість продуктів виділяти в оточуючу атмосферу водяні пари;

3) здатність продукту утримувати на поверхні молекули води;

4) здатність продукту зв'язувати воду.