- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
Період пізньородової общини→ міжобщинний розвиток системи обміну (Енгельс 1-ше використав поняття "поділ праці").
Існувало 3 теорії. перші невірні,3-тя звучить: ізоляція общин, потреба в сировині, ріст продукції →надлишковий продукт; укріплення зв'язків між общинами.
Естественное разделение труда: процесс обособления видов трудовой деятельности по половозрастному признаку. Основано на физиологических особенностях и половозрастных различиях работников. Проявляется в таких видах труда, как легкий, нормальный и тяжелый. По отношению и способности к труду различаются трудоспособные граждане, подростки и женщины, занятые легкими видами труда; по роду занятий люди при этом специализируются на создании семейного уюта и ведении домашнего хозяйства, воспитании детей, добыче средств существования, и тому подобное;
48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
Форми:
Фратрія (группировка нескольких родов одного племени, возникшая в результате разделения первичного рода на несколько «дочерних». Причина такого разделения – численное разрастание первичного рода и невозможность ведения рационального хозяйства. Роды, составлявшие одну фратрию, осознавали общность происхождения, единство культов, соблюдали экзогамию, но являлись самостоятельными общественно-политическими и экономическими единицами.)→сімя→розкол об'єдняння→община(самоуправляющийся производственный и социально – бытовой коллектив, характерный для первобытного общества (первобытная община) и докапиталистических классовых обществ ( соседско – территориальная или крестьянская община ).
.
Розкол:
1 поява кланів(лінідж)
2.обєднання(багатородові общини).
Причини:
1. катастрофи
2. необхідність будівництва зрошувальних систем
3. військовий відділ.
49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
Приріст населання- ,демографічна революція". Ранньородові общини зазвичай нараховували до кількох сотень, а в окремих випадках до декількох тисяч. У землеробських та землеробсько-скотарських спільнотах вперше помітне прагнення до багатодітності. що деякі пов'язують з можливістю використання в таких умовах дитячої праці. Краща забезпеченість харчами і підвищена можливість штучного скормлювання дітей знизили дитячу смертність. Рідше став практикуватись геронтицид(- умерщвление стариков.). В цілому більш високий рівень життя сприяв підвищенню його середньої тривалості. Зменшився передусім великий розрив в середній тривалості життя жінок і чоловіків.
50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
Родоплеменная организация власти, как правило, жестко подчиняла поведение индивида интересам коллектива, одновременно ставя вне закона все, что находилось за рамками высшего звена этой организации — племени.
Высшим органом власти было собрание общин. Решались хозяйственные, брачно-регулирующие, обменные вопросы.
Вторым по значимости органом власти был совет старейшин. Третьем - вождь, который был выборным.
Организация власти в большой мере сохраняла начала первобытного народовластия. Все важные вопросы (обсуждение крупных хозяйственных предприятий, проступков, военных конфликтов и т. п.) решались на собраниях общинников или сородичей под руководством их признанного главы. Вместе с тем развитие общинно-родового и родоплеменного строя, а в особенности сегментарной организации, способствовало начавшейся иерархизации органов коллективной власти. Появились и новые механизмы приобретения личного главенства.
На стадии позднепервобытной общины главенство, как правило, еще не наследовалось. Лидер либо, как ирокезский сахем, избирался, либо, как папуасский бигмен, добивался как можно более широкого признания.
Применять свою власть по отношению к членам коллектива совету или лидеру по-прежнему приходилось не так уж часто. Семейные и внесемейные механизмы, социализации продолжали надежно обеспечивать соблюдение индивидами установленных порядков. Конфликты имели не столько внутригрупповой, сколько межгрупповой характер. И с разветвлением сегментарной организации они, естественно, учащались. Между членами разных линиджей, родов и тяготевших к ним общин возникали ссоры из-за несоблюдения правил дарообмена, полового и брачного соперничества и по различным другим причинам. Как и раньше, в общинно-родовых нормах главенствовало групповое начало, однако в новых условиях его понимание зависело от степени консолидированности втянутых в конфликт групп.