- •1.Прелмет та завдання історії первісного суспільства.
- •2. Джерела з історії первісного суспільства.
- •3. Хронологія та періодизація історії первісного суспільства( геологічна та археологічна періодизації).
- •2.Геологічна
- •4.Антропологічна періодизація.
- •600 000-35 000 До н. Э.
- •35 000-10 000 До н. Э.
- •7.Виникнення історії первісного суспільства як науки.
- •10.Еволюція приматів.
- •11. Австралопітеки: різновиди, датування, місця знаходження:
- •12. Гіпотези про прабатьківщину людства: азіатська теорія.
- •13. Гіпотези про прабатьківщину людства: африканська теорія.
- •14. Гіпотези про прабатьківщину людства: теорія нетропічного походження .
- •15.Розселення архантропів у Старому Світі . Періоди та шляхи міграцій ( згідно теорії африканського походження гомінід).
- •16. Архантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •17. Палеантропи: різновиди, датування, місця знаходження.
- •19. Нові трактування часу та місця виникнення людини розумної.
- •20. Расова класифікація.
- •21. Проблема походження та видової єдності рас.
- •23. Праобщина. Проблема датування. Біологічний та соціальний фактори розвитку.
- •1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
- •26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
- •27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
- •28.Розвиток мислення та мови.
- •29.Виникнення екзогамії та роду. Дуально-родова організація.
- •31.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.(40-6)
- •32.Господарство та матеріальна культура ранньородової общини у період мезоліту.
- •33.Соціальна структура ранньородової общини у період верхнього палеоліту.
- •34.Соціальна структура ранньородової общини у період мезоліту.
- •35.Соціально-економічні відносини у добу ранньородової общини.
- •36.Інститути правління та влади у добу ранньородової общини.
- •37.Народонаселення та його репродукція в епоху ранньородової общини.
- •38.Статево-вікова організація в епоху ранньородової общини.
- •39. Духовна культура в епоху ранньородової общини.
- •40. Становлення виробничого типу господарства та його передумови: біологічна та культурна.
- •41. Гіпотези щодо виникнення скотарства та землеробства
- •42.Пошуки пробатьківщини походження землеробства та скотарства.
- •43. Технологічні та економічні досягнення «неолітичної революції»
- •44. Значення переходу до виробничого типу господарства. Перспективи розвитку землеробських та скотарських суспільств.
- •45. Виникнення надлишкового продукту та становлення соціально-престижної економіки.
- •46. Розподілення та еволюція відношень власності в епоху пізньородової общини.
- •47. Проблема 1 суспільного поділу праці.
- •48. Соціальна структура доби пізньородової общини.
- •49. Народонаселення та його репродукція в епоху пізньородової общини.
- •50. Організація влади в епоху пізньородової общини.
- •51. Духовна культура у епоху пізньородової общини.
- •52. Передумови та причини розкладу первісного ладу.
- •53. Приватна власність: умови появи та етапи розвитку.
- •54. Еволюція сім'ї у час переходу від пізньородової до сусідсько-територіальної общини.
- •55. Міжобщинні відношення у пізньородовій общині та їх значення.
- •56. Суть воєнної демократії та воєнної ієрархії.
- •57. Етапи розвитку воєнних конфліктів та війн.
- •58. Ранні форми експлуатації.
- •59. Позаекономічний примус: суть понятті та різновиди.
- •60. Форми розкладу первісного ладу.
- •61. Органи влади періоду розкладу первісного суспільства
- •62. Шляхи класоутворення та становлення держави.
- •63. Становлення держави: передумови, причини, ознаки.
- •64. Розвиток раціональних знань у первісному суспільстві.
- •65. Доля первісної общини у цивілізованих суспільствах.
- •66. Етнічні та мовні процеси епохи розкладу первісного суспільства.
- •67. Суть "матріархату" та" материнського роду", еволюція поняття.
- •68. Проблема співвідношення понять "рід" та "родова община" .
- •69. Типи общин.
- •70. "Плем'я" та "союз племен" - функції та органи керівництва.
- •71. Становленя первісного мистецтва. Гіпотези про причини розвитку мистецтва.
- •72. Мистецтво палеоліту: відображальне, малих форм. Декоративне.
- •73. Другий суспільний поділ праці.
- •74. Третій суспільний поділ праці.
- •75. Формування " чоловічих"та "таємних союзів чоловіків", їх роль у суспільній організації.
- •76. Причини становлення спадкової влади та поява вождізму.
- •77. Час та причини появи культу предків. Ідеологічні та соціальні корні.
- •78. Причини та час становлення патріархату.
- •79. Патріархальна сім'я та патронімія.
- •80. Співвідношення понять "парний шлюб" та " парна сім'я".
- •81. Кросс-кузенний та матрілітеральний кросс-кузенний шлюб..
- •82. Фратрія-механізм появи та функції.
- •83. Час, причини та значення зникнення великих тварин.
- •84. Локально-промислова група.
- •85. Час повного заселеня людиною світу.
- •86. Ініціація та її значення у статевовіковій організації суспільства.
- •87. Археологічні свідоцтва зародження тотемізму.
- •88. Обрах життя людини у добу раннього палеоліту.
- •89. Синхронізувати епоху дикунства та варварства з відповідною добою по арх. Періодизації.
- •91. Звичаєве право.
1. Остроконечник; отщеп, отделанный в виде длинного острого треугольного наконечника, который, возможно, привязывали к деревянному древку или
вставляли в расщеп, изготовляя таким образом стрелу или копье.
2. Скребло; выпуклое скребло с утолщенной рабочей кромкой, применявшееся, возможно, для выделывания шкур.
3. Нож; длинный отщеп с острым лезвием и тупой (оббитой) тыльной частью, на которую можно было нажимать рукой; применялся для свежевания туш,
разделки мяса, обработки дерева.
4. Зазубренная пилка («дантикюле»); отщеп с отделанным пилообразным режущим краем, пригодным для обработки дерева.
5. Орудие с выемкой; отщеп с выемкой, пригодный для шлифования палок, которые, возможно, использовались как копья.
Неандертальцы были, вероятно, самыми умелыми охотниками своего времени. Иначе они не смогли бы выжить в условиях сурового холодного климата ледникового периода. Летом можно было питаться корнями и ягодами. Но зимой группы неандертальцев могли рассчитывать только на добычу мяса во время совместной охоты на млекопитающих, обитающих в тундре и лесах холодного пояса. По костям, найденным в пещерах и на открытых стоянках, можно сказать, что основную добычу европейских неандертальцев составляли такие крупне животные, как бизоны, пещерные медведи, лошади, северные олени, дикие быки, волосатые мамонты и шерстистые носороги. Так, одни охотники специализировались по бизонам (стоянка Ильская на Северном Кавказе), а другие по северным оленям (Зальцгиттер-Лебенштадт, Германия). Мелкая добыча включала лис, зайцев, птиц и рыб. Только на одной венгерской стоянке было найдено свыше 50 тысяч костей 45 видов крупных и мелких животных. (Однако кажется, что многие кости медведей и мамонтов на некоторых стоянках были взяты от туш
животных, погибших естественной смертью). Без сомнения, у некоторых животных ценилось не только мясо, но и шкуры, кости и сухожилия, которые использовались для изготовления одежды, жилищ и ловушек.
У нас мало данных о том, как охотились эти люди. Возможно, они метали копья или кидали связанные шары (бола), сбрасывали валуны с утесов или ставили силки и рыли ловчие ямы. Добычей охотников становились больные, старые, совсем молодые или ослабленные животные и даже пребывающие в зимней спячке медведи. С помощью огня люди могли загонять целые стада испуганных лошадей на утесы или в каньоны, заканчивающиеся тупиками, и устраивать там массовую бойню.
Добыча охотников-неандертальцев:1. Дикий бык.2. Пещерный медведь. 3. Бурый медведь.4. Горный альпийский козел.5. Шерстистый носорог. 6. Северный олень.7. Волосатый мамонт.8. Бизон.9. Лошадь.10. Окунь. 11. Щука.12. Песец.13. Полярный заяц.14. Черепаха.15. Аист.
26. .Позбавлення тваринного егоїзму та початок становлення людських відносин у общині палеоантропів.
27.Ранні форми релігії. Археологічні та етнографічні свідоцтва.
В эпоху поздних неандертальцев формируется тотемизм, фетешизм¸магия, возможно анимизм.
Тотемизм – это вера происхождения человека от животного или растения. В первой пол ХХ века открыли медвежьи печеры: Драхенлох, Загльцофен, Пертенсхеле, Ахыз. Были посыпаны охрой, связано с поклонением тотемов. Тотемом было животное, что было объектом охоты. Человеческая жизнь зависит от животного. Сначала тотемы забивали и употребляли в пищу, позже был запрет на употребление тотемных животных. Возникновение тотемизма имело мвои положительные и отрицательные стороны: положительные – у людей формировалась общность, родство; становление гуманности; слочение людей (мы люди одной крови); негативные – начинает формироваться «моё», «своё», ксенофобия, изоляция коллектива.
Фетешизм – вера в сверхестественные способности предмета, вера в его помощ. Зарождается на стадии поздних нандертальцев. На стоянке во Франции был найден камень с выдолбленым отверстием в средине с охрой. Также из костей животных, камня. Были фигурки животных, на которых охотились. Фетишем мог быть любой предмет.
Магия – вера в то, что человек определёнными действиями может влиять на окружающую среду и людей. Она трансформирутеся в шаманизм. Виды магии: погодная, любовная, врачебная, заговоры, приговоры, отвороты. У древних людей была промысловая магия на удачу в деятельности. Магия находит отражение в наскальной живописи верхнего паллеолита.
Анимизм – вера в существование бузтелесных существ, которые могут временами обитать в телесной оболочке или существуют в не телесной оболочке (духи). Эдуард Тейлор занимался проблемой развития анимизма. Он говорил, что анимизм – первая религия.