2.9. Художні особливості думи.

Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».

Метафора: «сльозами проливали».

Повтори: «…стояла темниця кам’яная»; «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка».

Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «…Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».

Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б'ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

Жанр: історична пісня.

Композиція.

Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав'язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв'язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який «на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривава я

річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.

МАРУСЯ ГОРДІЇВНА ЧУРАЙ (1625-1653)

21.07. — день пам'яті Марусі Чурай.

її життя і творчість оповиті «ореолом чарів і загадковості». Та все ж серед сучасних дослідників;фольклористів переважає думка, що така поетеса є реальною історичною постаттю в українській культурі. Народилася вона, ймовірно, у 1625 р. у родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Будинок їхній стояв на мальовничому березі Ворскли нібито недалеко від того місця, де в 1650 р. споруджено Хрестовоздвиженський монастир.

Батько Марусі, зарубавши одного шляхтича, подався на Запорізьку Січ і там пристав до гетьмана Павлюка, з ним воював проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений 1638 р. у Варшаві.

Після смерті Гордія його дружина Горпина залишилася вдвох з донькою. Народ оточив їх любов'ю і повагою. Цьому значною мірою сприяла і обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю й добрим серцем. Вона мала чудовий голос і майстерно виконувала пісні, які сама складала.

Портрет Марусі (учням пропонується його оглянути на дошці). Чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді, обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос... Ах, що то був за голос! Такого солодкого і дзвінкого співу нечувано навіть від київських бурсаків. Невелика на зріст. Трохи худорлявенька, струнка, засмагле личко, густі чорні брови, довгі вії, коса до колін.

За дівкою ходили всі хлопці, але серцю не накажеш — вона кохала Грицька Бобренка, сина хорунжого полтавського полку.

Гриць «високий, з русявими кучерями й карими очима» був під впливом своєї матері, яка й чути не хотіла про Марусю, а всім серцем прагнула мати за невістку племінницю полковника Мартина Пушкаря, дочку осавула Федора Вишняка Ганну (Галю).

А без Марусі свого життя не мислив козак Іван (Якович) Іскра (Іскренко). Іван був людиною мовчазною, похмурої вдачі й виняткової правдивості та благородства. Він палко і щиро любив Марусю, але не відкривав своїх почуттів, бо знав, що її серце належало іншому.

У 1648 р. Іван Іскра і Гриць Бобренко виступають з полком Богдана Хмельницького, щоб взяти участь у визвольній війні. Маруся складає пісню «Засвіт встали козаченьки». Чураївна пішла до Києва, щоб помолитися за коханого. Там складає пісню «Віють вітри, віють буйні». Маруся звертається до ворожки, не знайшовши спокою в молитвах, за порадою, але та обдурила дівчину.

Згодом Маруся зустрічає Івана Іскру, запитує про Гриця, Іван розповів, що Гриць скорився волі матері й одружився з Галею Вишняк. За переказами, після його зради Маруся дуже сумувала.

Душевний стан Марусі після зради коханого дуже важкий, вона навіть вирішила отруїтися. Дівчина докоряє за зраду і водночас робить спробу розжалобити невірного коханого, запевняючи його, що не буде йому щастя з іншою.

Життя без коханого не мало для неї ніякого сенсу. У відчаї вона кинулась із греблі у Ворсклу, щоб покінчити з життям.

Випадково Маруся була врятована Іваном Іскрою. Він витяг її з води, приніс додому і доглядав разом із старою Горпиною Чураїхою.

Якось восени Маруся пішла на вечорниці до Меласі Барабаш, дочки полтавського старшини, щоб побачити Гриця. Вона там дійсно його побачила,

Потрібно виконати

але не одного, а з молодою дружиною. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, нещасливе кохання, нездійснення дівочої мрії — все разом завирувало в її душі і породило страшний план помсти.

Маруся була сильною, вольовою натурою. Зовні була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця.

Ми не знаємо, чи Маруся запросила Гриця, чи може він сам напросився. Дівчина вважає свої дії справедливими, бо відплачує за зганьблену честь.

Через темний ліс вночі йде до ворожки. Вона знову хоче позбавити себе життя, але отруту, яку дівчина приготувала собі, випив Гриць.

Коли померлого Гриця принесли до церкви, туди прибігла сповнена відчаю Маруся. Вона кинулась до труни, цілувала небіжчика і, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин.

Марусю посадили до острогу. Незабаром відбувся суд, який установив їй вирок — смертну кару. Було це, очевидно, влітку 1652 р. Під час читання наказу Марусю врятував Іван Іскра. Він привіз від Богдана Хмельницького указ, за яким Марусі дарували життя. Іван, дізнавшись про засудження коханої, помчав до гетьмана і привіз від нього рятівний документ. Хто міг її судити за смерть Гриця? Тільки вона сама себе.

Як було насправді, сказати важко, бо жоден з дослідників не може покластися на історичні першоджерела. На цей час відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком важливо, що їх набагато більше.

О. Шаховський говорить про смерть Марусі, зазначаючи, що дівчина після помилування недовго жила на світі й померла в каятті у 1653 р. Це перша версія. Згідно з другою після помилування зачахла, змарніла і номера від сухот (чахотки). За третьою версією було їй тяжко залишатися в Полтаві і вона пішла у світ, померла в якомусь російському монастирі.

Українська культура має досить підстав для того, щоб записати на своїх скрижалях ім'я легендарної дочки нашого народу, видатної поетеси, співачки і творця пісень Марини Гордіївни Чурай. їй народна пам'ять приписує авторство багатьох пісень, популярних упродовж тривалого часу. («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Летить галка через балку», «На городі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька» та ін.).

Потрібно прочитати

1. «Засвіт встали козаченьки».

2. «Віють вітри, віють буйні»

3. «Ой не ходи, Грицю»

Потрібно виконати

1. Вивчити напам’ять пісню М.Чурай «Засвіт встали козаченьки, дібрати матеріал про українську народну думу як жанр фольклору»

2. С.29-30 виконати тестові завдання (підручник)

Тема: «Маруся Богуславка». Проблема вибору героїні

Потрібно знати

• Які жанри усної народної творчості вам відомі?

• Як фольклор пов'язаний з історичними подіями, життям українського народу?

• Кого і за що возвеличували народні творці у піснях, думах?

• Порівняйте думу і пісню як народні літературні жанри.

• Назвіть різновиди дум, наводячи відповідні приклади.

• Що вам відомо про виконавців дум? Якими ліричними інструментами користувалися кобзарі та лірники? (с.31-34-підручник)

2. Опрацювання думи про Марусю Богуславку

2.1.Виразне читання думи, прослуховування окремих уривків грамзапису опери «Маруся Богуславка».

2.2. Історична основа твору.

Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Вважають, що Маруся Богуславка — головна героїня твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські ді-вчата-полонянки, потурчившись, займали видні місця при дворах турецьких вельмож (наприклад, дружина Сулеймана І Роксоляна).

Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не затухало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Великі муки терпіли такі люди, часто це було трагедією їхнього життя. Ось в цій думі й розповідається про дівчину-полонянку «Марусю, попівну Богуславку», яка, потрапивши в полон, «потурчилась, побусурманилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного» — стала дружиною багатого «пана турецького».

2.3. Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.

2.4. Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

2.5. Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.

2.6. Жанр: народна дума невільницького циклу.

2.7. Композиція.

Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув'язненні у пана турецького.

Основна частина: обіцянка Марусі звільнити запорожців з неволі після від'їзду турецького пана до мечеті.

Закінчення: Маруся дотрималася слова — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.

2.8. Обговорення змісту думи за питаннями:

• Про які часи йдеться мова у творі? Що про це свідчить?

• Яким чином, на ваш погляд, козаки потрапили у полон?

• Назвіть відомих вам ватажків у боротьбі українського народу з турками.

• У яких умовах перебували запорожці у полоні? Як про це зазначено у думі?

• Для чого до темниці кам'яної прийшла Маруся?

• Як козаки сприйняли її звернення до них?

• Чому козаки називали Марусю бранкою?

• У думі Маруся — попівна Богуславка. З чим пов'язане таке ім'я героїні?

• Яке свято відзначається християнами на сороковий день від Великодня? Що вам про нього відомо?

• Як сприйняли ув'язнені козаки про християнське свято, яке почули від Марусі?

• Чим зумовлена така реакція запорожців?

• Чому Маруся вимушена була виправдовуватися перед козаками? Що вона їм пообіцяла?

• Чи не було це ризиком для неї?

• 3 яким проханням звернулася Маруся до козаків?

• Чому героїня не хоче повернутися до батьків?

• Поясніть слова «потручилась», «побусурманилась».

• Чи мала права Маруся відмовлятися від християнської віри?

• Чому неволя у творі названа тяжкою?

• Як Маруся пояснює своє рішення змінити віру?

• 3 яким проханням відбувається звернення до Господа наприкінці твору?