- •1. Збирання анамнезу у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини.
- •2. Методика аускультації органів черевної порожини.
- •3. Методика пальцевого обстеження прямої кишки.
- •4. Визначення основних симптомів гострого апендициту.
- •5. Визначення додаткових симптомів гострого апендициту.
- •6. Визначення симптомів подразнення очеревини при перитоніті.
- •7. Визначення симптомів гострого холециститу.
- •8. Визначення основних симптомів симптомів перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.
- •9. Визначення симптомів гострого панкреатиту.
- •10. Визначення симптомів гострої механічної кишкової непрохідності.
- •11. Визначення симптомів гострої механічної товстокишкової непрохідності.
- •12. Протокол фіброезофагогастродуоденоскопії.
- •13. Протокол ультразвукового дослідження черевної порожнини при біліарній патології.
- •14. Протокол ультразвукового дослідженя черевної порожнини при гострому деструктивному панкреатиті.
- •15. Протокол ендоскопічної ретроградної панкреатохолангіографії.
- •16. Протокол ректороманосигмоколоноскопії.
- •17. Підготовка, протокол проведення та інтерпретація результатів комп’ютерної томографії черевної порожнини.
- •18. Методика підготовки хворого до ендоскопічного та рентгенологічного обстеження товстого кишечника.
- •19. Дати інтерпретацію загального аналізу крові при гострі хірургічній патології органів черевної порожнини.
- •20. Дати інтерпретацію біохімічного аналізу крові при запальних захворюваннях органів черевної порожнини.
- •21. Визначення показань до гемотрансфузії при кишково-шлунковій кровотечі.
- •22. Визначення групи крові за допомогою системи цоліклонів.
- •23. Проведення проб на сумісність при переливанні препаратів крові.
- •24. Постановка зонду Блекмора при шлунково-кишковій кровотечі.
- •25. Методика венепункції та венесекції.
- •26. Промивання шлунка за допомогою назогастрального зонду.
- •27. Методика проведення очисної клізми.
- •28. Методика проведення сифонної клізми.
- •29. Методика дослідження норичного ходу передньої черевної стінки за допомогою зонду.
- •30. Катетеризація сечового міхура м’яким катетером.
17. Підготовка, протокол проведення та інтерпретація результатів комп’ютерної томографії черевної порожнини.
Напередодні обстеження на протязі 3-4 днів пацієнт повинен перейти на спеціальну без шлакову дієту, виключити із свого раціону свіжі овочі та фрукти, бобові, чорний хліб, капусту. Зранку в день обстеження прийняти 5-8 капсул еспумізану.
Контрастування.
1 ампула тріумбрасту, або урографіну розвести в 800 мл води. Приймати по 1 склянці (200мл) по схемі ( якщо обстеження буде проводитись зранку)
1 склянка – 21.00.
2 склянка – 23.00.
3 склянка -7.00. ( в день обстеження)
4 склянка – перед обстеженням
При обстеженні визначаються форма, розміри, синтопія і скелетотопія внутрішніх органів, наявність пухлин, кист, та інших утворень.
18. Методика підготовки хворого до ендоскопічного та рентгенологічного обстеження товстого кишечника.
Підготовка до ендоскопічногообстеження товстого кишечникафортрансом+еспумізанпередбачає за день до дослідження 1 пакет фортрансу розчинити на 1-1.5 л води в випити на протязі години, ( в після обідній час), самостійний стілець через 30-60 зв. В день дослідження: 1 пакет фортрансу розчинити на 1-1.15 л води і випити протягом години, ( о 8-9 год. ранку), прийняти 5 капсул еспумізану.
Підготовка до ендоскопічногообстеження товстого кишечникаклізмуванням + еспумізан передбачає за день до дослідження прийняти касторову олію 60-80 мл (2-3 столові ложки), еспумізан 5 капсул -2 рази в день, після самостійного стільця провести 2 очисні клізми . В день дослідження – провести ще дві очисні клізми до появи чистих промивних вод, прийняти 5 капсул еспумізану.
Якщо пацієнт страждає від закрепів, то напредодні обстеження на протязі 3-4 днів пацієнт повинен перейти на спеціальну без шлакову дієту, виключити із свого раціону свіжі овочі та фрукти, бобові, чорний хліб, капусту.
Підготовка до рентгенологічногообстеження товстого кишечника передбачає дотримання без шлакової дієти, та прийом 5-8 капсул еспумізану. Якщо пацієнт страждає від закрепів чи колостазу, та підготовка така, як для ендоскопічного обстеження.
19. Дати інтерпретацію загального аналізу крові при гострі хірургічній патології органів черевної порожнини.
Алгоритм: У загальному аналізі крові зниження показників гемоглобіну, еритроцитів та гематокриту є свідченням анемії, що виникла на фоні шлунково-кишкової кровотечі ( з врахуванням клінічних даних).
Гострі хірургічні захворювання характеризуються: лейкоцитозом, збільшенням швидкості осідання еритроцитів та зсувом лейкоцитарної формули вліво (збільшення паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів та появою юних форм).
20. Дати інтерпретацію біохімічного аналізу крові при запальних захворюваннях органів черевної порожнини.
Алгоритм: У біохімічному аналізі крові: Збільшення кількості загального білірубіну (норма до 20,5мкмоль/л) за рахунок прямого є свідченням механічної жовтяниці, яка найчастіше виникає на фоні холедохолітіазу та раку головки підшлункової залози. Збільшення амілази крові (норма 12-32мг/год/мл) є характерною ознакою гострого панкреатиту. Гострі запальні захворювання характеризуються: гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, диспротеїнемією, також підвищеним рівнем ферментів цитолізу АсАТ, АлАТ.