- •2.3.1. Методичні вказівки до практичних занять
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Приготування буферних розчинів
- •Література
- •Заняття №7
- •Література
- •Заняття №8 Тема: медична ензимологія: ензимодіагностика, ензимопатологія, ензимотерапія.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Література
- •Заняття № 11 Тема: Окисне фосфорилювання.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Гідроліз крохмалю в присутності ферментів слини при різному її розведенні
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Робота 2. „ Вплив адреналіну на вміст глюкози в крові”.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Заняття № 19 тема: Травлення ліпідів у шкт. Катаболізм і біосинтез триацилгліцеролів.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання.
- •Самостійна аудиторна робота
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Література
- •Заняття № 22 тема: Обмін холестерину. Визначення холестерину в сироватці крові.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 23 тема: Пероксидне окислення ліпідів. Регуляція і порушення ліпідного обміну.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Заняття № 24
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •1. Визначення кислотності шлункового соку
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 25 тема: перетворення амінокислот: Дезамінування і трансамінування амінокислот.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 26 Тема: детоксикація аміаку та синтез сечовини. Утворення кінцевих продуктів білкового обміну. Визначення сечовини
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література
- •Заняття № 27
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Література
Література
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.
Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри, протокол №1 від 28.08.2008р.
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
ЗАНЯТТЯ № 12
ТЕМА: Травлення вуглеводів у шлунково- кишковому тракті.
Актуальність теми: Вуглеводам належить важлива роль в організмі людини. Знання процесів розщеплення вуглеводів у ШКТ і внутрішньоклітинного метаболізму необхідні для розуміння регуляції обміну вуглеводів і підтримання енергетичного гомеостазу.
Навчальні цілі:
Знати: будову та закономірності розщеплення вуглеводів у ШКТ, порушення травлення та всмоктування вуглеводів.
Вміти: визначати активність α-амілази слини і трактувати одержані дані.
Самостійна позааудиторна робота
В зошитах для протоколів:
написати структурні формули: а) моносахаридів (глюкози, фруктози, галактози, рибози);
б) дисахаридів( мальтози, лактози, сахарози); в) зобразити фрагменти молекул крохмалю і клітковини.
2. підготуйте вихідні дані для проведення лабораторної роботи „Визначення активності амілази слини”.
Контрольні питання
Будова моно-, ди- і полісахаридів, їх біологічна роль.
Розщеплення вуглеводів у ШКТ і всмоктування продуктів гідролізу.
3. Порушення процесів травлення та всмоктування вуглеводів. Спадкові хвороби.
Самостійна аудиторна робота
І. Виконати вправи:
А) Охарактеризувати розщеплення вуглеводів у ШКТ за схемою.
Вуглеводи |
Фермент, який каталізує розщеплення |
Місце дії фермента |
Продукти гідролізу |
|
|
|
|
2. Виконати лабораторну роботу “Визначення активності амілази слини” і захистити протокол.
Принцип методу. Метод базується на визначенні найменшої кількості амілази (при максимальному розведенні слини), яка повністю розщеплює увесь добавлений крохмаль. Амілазна активність слини виражається кількістю 0,1% р-ну крохмалю в мл, який розщеплюється 1 мл нерозведеної слини при температурі 38оС протягом 30 хв. В нормі амілазна активність слини дорівнює 160-320. Амілазна активність позначається А 38/30. Цей метод широко використовується для визначення амілазної активності крові і сечі.
Хід роботи. В 10 пробірок наливають по 1 мл води і в 1-у з них добавляють 1 мл розведеної в 10 раз слини. Вміст цієї пробірки перемішують, кілька разів втягуючи і випускаючи рідину з піпетки. Набирають в піпетку 1 мл суміші і переносять її в 2-у пробірку. Вміст цієї пробірки перемішують і 1 мл суміші переносять в 3-тю пробірку і т.д. до 10 пробірки. З 10-ї пробірки відбирають 1 мл суміші і виливають. У всі пробірки доливають по 1 мл води і по 2 мл 0,2% р-ну крохмалю, перемішують, струшують, пробірки поміщають в термостат при температурі 38оС на 30 хв. Після інкубації пробірки охолоджують водопровідною водою, добавляють по 1 краплі 0,1% р-ну йоду і перемішують. При реакції з йодом рідина в пробірках забарвлюється в жовтуватий, рожевий, фіолетовий колір. Відмічають останню пробірку з жовтуватим забарвленням, де гідроліз крохмалю пройшов повністю і роблять розрахунок. Отримані дані заносять в таблицю:
Таблиця