Індивідуальні практичні завдання

Завдання 1. Прокоментуйте вислів. «Знання - це те, що найістотніше вивищує одну людину над іншою».

«Важливо не кількість знань, а їх якість. Можна знати дуже багато чого, не знаючи найпотрібнішого».

«Швидке нагромадження знань, що здобуваються при дуже малій самостійній участі, не дуже плідне. Вченість також може народити лише листя, не даючи плодів».

Завдання для контролю і самоконтролю

1. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання?

2. Виявіть спільне і відмінне у спостереженні й експерименті, як емпіричних методах наукового пізнання.

3. Чому пізнання є видом духовної діяльності?

4. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?

5. У чому ви бачите суть діалектичного характеру процесу пізнання?

6. У чому полягає критерій істини?

7. Обґрунтуйте значення практики у пізнанні. Яке значення набуває практика у медичній сфері?

8. В чому відмінність наукового пізнання від практичного?

Рекомендована література

1. Білодід Ю.М. Філософія: український світоглядний акцент: Навч. посібник. – К., 2006. – С.151-157

2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.301-309

3. Данильян О.Г., Титаренко В.М. Основи філософії: Навч посібник. –Харків, 2003. – С. 207.

4. Надольний І.Ф. Філософія: Курс лекцій. – К., 2000. – С.238-275.

5. Петрушенко В.Л. Філософія. – Львів, 2001. – С.328-350.

6. Подольська Є.А., Парафійник Н.А. Філософія: Підручник для студентів фармацевтичних вузів та факультетів. – Харків, 1997. – С.469-539.

7. Причепій Є.М. Філософія: Посібник. – К., 2001. – С.292-316.

8. Сілаєва Т.О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль, 2003. – С. 113-156.

9. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C. 307-324.

10. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В. Осічнюка. – К., 2003. – С.238-279.

Тема: «Філософська антропологія»

Форма заняття: семінарське (2 год).

Мета заняття: означити сутність філософської проблеми людини, інтегрувати крізь призму філософської інтерпретації спеціальні та галузеві філософські теорії, показати проблематичність людського буття та водночас його складність, багато­вимірність, невичерпність, окреслити найперші визначення людини та прояви її буття, продемонструвати їх суперечливість та відкритість історичній перспективі; виявити принципову відмінність людини та людського буття від усіх інших форм буття у Всесвіті: ознайомити із концепціями походження людини.

Питання для обговорення

1. Людина як предмет філософського осмислення:

• філософська антропологія як наука, її відмінності від інших людинознавчих наук;

• людина – універсальний і найвищий предмет філософії;

• розуміння сутності людини давньогрецькими філософами (Протагор, Сократ, Платон, Аристотель);

• проблема відношення душі і тіла в релігійній (середньовічній) філософії;

• Новий час і погляд на людину;

• німецька філософія у вирішенні антропологічної проблематики;

• сучасна філософія і її переорієнтація поглядів на людину;

• проблема людського начала, гіпотези походження людини (міфологічно-релігійна модель появи людини, наукові гіпотези походження людини).