Поле зору поляриметра

1,3 - поляризоване світло не проходить через аналізатор;

2 - поляризоване світло проходить через аналізатор.

Для визначення нульової точки і дослідження оптичної активності речовини, роблять 4-5 відліків, а потім обчислюють середнє значення. Нульову точку встановлюють за дистильованою водою, яку наливають в трубку поляриметра по верхньому меніску. На меніск води ставлять скельце, щоб не утворилося пухирців повітря, добиваючись чіткого зображення поля зору поляриметра. Якщо аналізатор повертати вправо (за годинниковою стрілкою), то ставлять знак "+", якщо вліво – знак "-". Тоді речовини відповідно називають право-, або лівообертаючими.

Для визначення кута обертання оптично-активної речовини аналізатор промивають досліджуваним розчином 2-3 рази, наливають свіжоприготовлений розчин і проводять визначення аналогічно, як і з дистильованою водою, за шкалою визначають величину кута.

Питоме обертання визначають за формулою:

Де - знайдений кут обертання; с – маса оптично активної речовини в грамах на 100 мл розчину;

- товщина шару розчину.

Дослідження повторити два три рази. Величину кута визначити як середнє арифметичне.

Одержаний результат звірити з табличними даними за хімічним довідником.

Дане дослідження широко використовується в аптечній справі для визначення концентрації рідких лікарських форм.

Питання вихідного рівня знань.

1. Методи встановлення будови органічних сполук.

2. Перечислити фізичні методи дослідження.

3. Розчинність органічних речовин. Органічні розчинники.

4. Будова рефрактометра (поляриметра).

5. Визначення питомого обертання оптично активних речовин.

6. Оптично активні речовини D і L ряду.

7. Якісні реакції на альдегіди.

8. Якісні реакції на феноли та ненасичені сполуки.

9. Ідентифікація медичних препаратів класу альдегідів, фенолів, ненасичених кратних зв’язків.

Заняття №7

ТЕМА: Вуглеводні. Алкани. Циклоалкани.

МЕТА: Теоретичне і практичне засвоєння будови, ізомерії, номенклатури, способів добування та застосування алканів і циклоалканів. Малий практикум.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Алкани - найпростіший клас органічних сполук, які складаються лише з атомів Карбону й Гідрогену. Знання даної теми необхідно для вивчення інших вуглеводнів та класів органічних сполук.

ЗНАТИ:

• гомологічний ряд метану,

• класифікацію вуглеводнів;

• природу - зв’язку та його утворення;

• вуглеводневі радикали, їх, поділ;

• основні хімічні властивості алканів і циклоалканів;

• медичні препарати алканів і циклоалканів, їх фармакологічну дію і застосування.

ВМІТИ:

• ідентифікувати алкани;

• ідентифікувати циклоалкани;

• записувати різні формули ізомерів та називати їх;

• проводити реакції заміщення та знати їх механізм.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів

1. Вивчити теоретичний матеріал і вміти дати відповіді на контрольні питання теми.

2. Написати формули ізомерів гексану, дати їм назви.

3. Оформити три перші графи протоколу.

4. Здійснити перетворення за допомогою відповідних рівнянь реакцій: метан бутан. Вказати типи реакцій.

5. Знайти формулу алкану, густина за воднем якого рівна 8.

6. Обчислити об'єм повітря, необхідний для спалювання 5 дм³етану.

7. Написати реферат на тему «Природні джерела вуглеводнів».

8. Написати рівняння рекцій повного згорання пропану і бутану.

9. Які продукти можна одержати при різних умовах згоряння? Яке практичне значення має оксидація вищих парафінів?