Класифікація надзвичайних ситуацій

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. На території України розрізняють наступні види надзвичайних ситуацій:

- Надзвичайні ситуації техногенного характеру – такі, що пов’язані з матеріальною сферою, створеною людиною. Причини виникнення техногенних НС: недотримання правил безпеки та необережність, недосконалість у проектуванні, кримінальні елементи та тероризм, військові дії, природні явища. До них відносяться транспортні аварії (катастрофи), пожежі, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд, будівель, гребель і дамб.

НС техногенного характеру класифікується за такими ознаками:

• за масштабами наслідків (об’єктового, місцевого, регіонального і загальнодержавного рівня);

• за галузевою ознакою (НС у сільському господарстві, лісовому, заповідній території).

- Надзвичайні ситуації природного характеру – геологічні, метеорологічні, гідрологічні (морські та прісноводні), пожежі, деградація ґрунтів; інфекційна захворюваність людей, с/г тварин, ураження с/г рослин хворобами та шкідниками;

- Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – такі, що виникають в суспільстві на економічному, національному, політичному, релігійному ґрунті. Вони пов’язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів, міжнаціональні конфлікти;

- Надзвичайні ситуації воєнного характеру – такі, що пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

В залежності від територіального поширення, обсягів збитків, кількості людей, які загинули, розрізняють такі рівні НС:

• Глобальна НС – подія, в результаті якої виникає загроза поширення її наслідків на континент або значну його частину, чи й планету в цілому.

• НС загальнодержавного рівня – це НС, яка розвивається на значній території країни, але наслідки її не виходять за межі держави.

• НС регіонального рівня – розвивається на території двох або більше адміністративних одиниць (областей, районів) держави чи сусідніх країн.

• НС місцевого рівня – це НС, обмежена територією населеного пункту, району чи області.

• НС об’єктового рівня – НС розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті.

• Локальна НС – загроза її виникнення та розповсюдження наслідків обмежена виробничим приміщенням.

Надзвичайні події, що лежать в основі НС, можуть бути класифіковані за:

• суттю та характером події;

• основними причинами виникнення;

• найважливішими ознаками прояву;

• місцем виникнення;

• характером уражаючих факторів та джерел небезпеки;

• інтенсивністю протікання, які, в свою чергу, можна поділити на:

• раптові (вибухи, землетруси, транспортні аварії та катастрофи);

• НС, які швидко поширюються (наприклад, аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), утворення хвиль прориву на гідрологічних спорудах, пожежі тощо);

• НС, які поширюються з помірною швидкістю (аварії з викидом радіоактивних речовин, аварії комунально-енергетичних мереж);

• НС, які поширюються повільно (посухи, епідемія, екологічні небезпечні явища);

• масштабами ураження та впливу, його характером.

НС можуть виникати як у мирний, так і у воєнний час. Воєнний час характеризується використанням великої кількості звичайної зброї, можливістю застосування зброї масового знищення та впливом, що за розмірами може бути таким же або навіть і більшим від наслідків під час стихійних лих.

Також в мирний час можуть виникати надзвичайні ситуації всіх видів, навіть такі, характерні для військового часу, надзвичайні ситуації як ядерні вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження внаслідок аварій та терористичної діяльності. НС антропогенного характеру виникають в результаті раптового виходу з ладу машин, механізмів та агрегатів, що супроводжується значними порушеннями виробничого процесу, вибухами, утворенням осередків пожеж, радіоактивним, хімічним чи біологічним зараженням місцевості, які призвели до великих матеріальних втрат та ураження чи загибелі людей.