- •Методична розробка для студентів
- •1. Визначення поняття “надзвичайна ситуація”. Причини виникнення та особливості розвитку надзвичайних ситуацій, їх характеристика та класифікація
- •Класифікація надзвичайних ситуацій
- •2. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха.
- •Основні уражаючі фактори, їх параметри
- •І наслідки впливу на людей
- •Транспортні аварії (катастрофи)
- •Хімічно небезпечні виробництва
- •Газо- та нафтопроводи
- •Об’єкти комунального господарства
- •Надзвичайні ситуації природного характеру
- •Геологічно небезпечні явища
- •Стихійні явища екзогенного походження
- •Метеорологічно небезпечні явища
- •Масові інфекційні захворювання та отруєння людей
- •Основні уражаючі фактори зброї масового знищення
- •3. Особливості радіоактивного забруднення місцевості та зараження повітря при аварії на аес Радіаційно небезпечні об’єкти (рно)
- •Радіоактивні відходи (рав)
- •4. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних робіт
- •Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •Заходи щодо забезпечення мінімуму життєвих потреб:
- •Загальні принципи організації та проведення медичних заходів
- •У надзвичайних ситуаціях
- •Організація медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії
- •На радіаційно небезпечному об’єкті
- •Медичне забезпечення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах
- •Рятувальні роботи при нс включають:
Організація медичної допомоги потерпілим внаслідок аварії
На радіаційно небезпечному об’єкті
Медичний захист населення, яке мешкає в районі розташування АЕС, складає важливу частину цілого комплексу захисних заходів, які реалізуються штабами та службами ЦО у випадку виникнення радіаційно небезпечної аварії на АЕС. Заходи щодо захисту населення плануються та реалізуються на підставі закону України “Про захист від впливу іонізуючих випромінювань” за № 54/09-1 від 24.02.98 р.
Основні дії при організації медичної допомоги:
проведення заходів протирадіаційного захисту;
надання в максимально короткі терміни першої медичної допомоги;
організація евакуації уражених із забрудненої зони;
проведення санітарної обробки уражених і дезактивації їх одягу та взуття;
максимальне наближення до місця аварії формувань, що надають першу медичну допомогу (ПМД);
організація спеціалізованої медичної допомоги.
Медичне забезпечення потерпілих при аварії здійснюється як лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ) об’єкта атомної енергетики, так і силами місцевих сил цивільної оборони:
організація проведення йодної профілактики серед населення (таблетки, а через 1,5-2 місяці після аварії для виведення йоду-132, 134 – ферроцин у вигляді порошків;
лікувально-евакуаційне забезпечення уражених радіацією;
забезпечення ЗІЗ та укриття хворих і персоналу медичних закладів у сховищах, ПРУ та пристосованих приміщеннях,
медичне забезпечення евакуації населення із зони радіаційного забруднення;
участь у контролі за рівнем радіації та визначення режиму праці й поведінки населення на забрудненій радіаційними речовинами території;
радіометричний контроль за вмістом радіаційних речовин в продуктах харчування та питній воді;
здійснення санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення та за дотриманням санітарних норм і вимог радіаційної безпеки при проведенні робіт по ліквідації наслідків аварії;
медичний контроль за станом здоров’я населення, опроміненого внаслідок аварії на АЕС.
Згідно з завданням місцевих сил ЦО та відповідно до конкретних умов аварії на АЕС, повинні бути передбачені такі заходи:
організація сил і засобів місцевого штабу ЦО, необхідних для надання першої медичної та першої лікарської допомоги;
підготовка лікувально-профілактичних закладів для надання ураженим спеціалізованої медичної допомоги, забезпечення порядку евакуації уражених;
визначення джерел забезпечення препаратами стабільного йоду, необхідної та фактично накопиченої кількості таких препаратів, організація їх видачі населенню;
організація медичного забезпечення евакуйованого населення в пунктах посадки, на шляху прямування та в районах розміщення на даній території;
визначення конкретних медичних закладів, на яких лежить відповідальність за радіометричний контроль питної води та продуктів харчування з експертною оцінкою результатів досліджень;
організація та здійснення контролю за накопиченням РР в організмі людей;
участь в контролі за рівнем радіації на місцевості;
визначення порядку видачі хворим та персоналу медичних закладів ЗІЗ і використання ПРУ;
організація санітарного нагляду за радіаційною безпекою різних груп населення, а також осіб, що приймають участь у ліквідації наслідків аварії на АЕС;
організація медичного обстеження населення, яке зазнало дії іонізуючого випромінювання та диспансерний нагляд за людьми.