Система кредитних відносин

Кредитні відносини	Інститути, що їх опосередковують
Між державою і банками	Центральні банки
Між підприємствами і банками	Комерційні банки
Між підприємствами, організаціями, установами	Комерційні банки, спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
Між банками і населенням	Спеціалізовані банки
Між підприємствами, організаціями, установами і населенням	Спеціалізовані кредитно-фінансові інститути
Між фізичними особами	Кредитні спілки, каси взаємодопомоги
Зовнішньоекономічні кредитні відносини	Спеціалізовані зовнішньоекономічні банки

Найпоширеніші форми кредиту:

Комерційний – надається власником товару покупцю, як відстрочка платежу за продані товари.

Банківський – надають банки у грошовій формі господарюючим суб’єктам державі, домогосподарствам на умовах повернення, строковості, сплати відсотка.

Споживчий – надається фізичним особам на придбання споживчих товарів і послуг, погашається поступово.

Іпотечний – надання грошової позики під заставу нерухомого майна.

Державний – кредитні відносини, де позичальником є держава і місцеві органи влади (через випуск державних цінних паперів).

Міжнародний – кредитні відносини, опосередковані рухом позичкового капіталу між державами.

Центри кредиту – особливі установи – банки.

Банківська система має два рівні:

1. Центральний Банк (ЦБ) – випускає банкноти, регулює грошовий обіг, кредит, валютний курс, зберігає золотовалютні резерви країни, кредитує комерційні банки.

2. Комерційні банки – обслуговують господарюючі суб’єкти, виконують приблизно 200 різних операцій.

Результатом здійснення банківських операцій є банківський прибуток, який утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і відсотків, сплачених вкладником. До нього входять також і доходи від інших операцій.

За економічною сутністю банківський прибуток – це частина додаткової вартості, яка створюється у сфері виробництва і присвоюється банком як відсоток. Загальною основою зміцнення банківської системи є економічне зростання у всіх галузях та сферах виробництва, що сприяє збільшенню грошових ресурсів у суспільстві.

3. Акціонерн товариство і акціонерний капітал

На відміну від промислового, торгового та позичкового капіталів акціонерний капітал функціонує не в певній сфері економіки, а в кожній з її сфер, тому він не є особливим видом капіталу, а є особливою формою організації капіталу, що функціонує в будь-якій сфері економіки.

Акціонерний капітал – економічна форма реалізації акціонерної власності, сукупність економічних відносин між АТ, акціонерами, найманими працівниками щодо володіння, розпорядження і використання грошей, засобів виробництва, майна АТ з метою одержання додаткової вартості у формі прибутку АТ, дивідендів, інших доходів акціонерів.

Він формується шляхом об’єднання розрізнених грошових засобів у великий капітал АТ шляхом випуску і розміщення своїх цінних паперів – акцій.

Акціонерне товариство – це господарське об’єднання, підприємство, капітал якого формується шляхом продажу акцій. Їх форми:

1. Закриті АТ (ЗАТ) – акції яких розподіляють серед обмеженого кола осіб (засновників) і не підлягають вільному продажу.

2. Відкриті АТ (ВАТ) – підприємства, акції яких вільно продаються і купуються на ринку цінних паперів.

Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що свідчить про дольову участь у капіталі АТ. Існує два види акцій:

1. Прості – дають право голосу на зборах акціонерів і право на дохід (дивіденд), що не є гарантованим.

2. Привілейовані – не дають акціонеру право голосу на зборах, але розмір дивіденду заздалегідь фіксований, незалежно від прибутку АТ.

Крім того акції можуть бути і іменними, і на пред’явника.

Іменні – занесені до реєстру АТ, продаються після перереєстрації.

На пред’явника – не реєструються, купуються і продаються вільно.

Крім акцій АТ випускають облігації:

Облігації підлягають погашенню (викупу) на певний строк та дають право власнику на одержання доходу у вигляді фіксованого відсотка від номінальної вартості.

Сума вказана на акції – номінальна вартість.

Курс акції – її продажна ціна.

Засновницький прибуток – різниця між сумою цін акцій, проданих за курсом і реальним капіталом, що стоїть за ними.

Акції, облігації, приватизаційні сертифікати – це форми фіктивного капіталу. На відміну від реального він не має вартості та не бере участь у виробництві.

Фіктивний капітал – це титул, символ власності, втіленої в цінних паперах.