2.Банківська система та грошовий мультиплікатор

Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск у обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.

Банківська система– сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. Вона має два рівні: центральний банк (в Україні – Національний банк) і комерційні банки.

Основні функції центрального банку держави.

1. єдиний емісійний центр держави.

2. банк банків, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування

інших банків та кредитних установ, надання кредитів комерційним банкам.

3. орган банківського нагляду.

4. банк уряду.

5. провідник офіційної грошово-кредитної політики.

6. керує золотовалютними резервами країни.

7. представляє інтереси держави в міжнародних фінансових організаціях.

8. науково-дослідний, інформаційно-статистичний та консультативний центр держави.

Структура балансу центрального банку

Активи	Пасиви
1. Золоті резерви – ЗР	1. Готівкові гроші (банкноти) – ГГ
2. Валютні резерви – ВР	2.Депозити фінансових інститутів - ДФІ
3. Цінні папери – ЦП	3. Депозити уряду – ДУ
4. Позички фінансовим інститутам – ПФІ	4. Інші пасиви – ІП
5.Позички уряду – ПУ
6. Інші активи – ІА
Разом активи – РА	Разом пасиви – РП

Балансове рівняння центрального банку:

ЗР+ВР+ЦП+ПФІ+ПУ+ІА = ГГ+ДФІ+ДУ+ІП+ЧС (5.11).

Базове рівняння зміни грошової маси :

ВР+ЦП+ПФІ = ГГ+ДФІ (5.12).

Комерційні банки – кредитні установи, котрі здійснюють різні банківські операції для своїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку.

Балансовий звіт комерційних банків

Активи	Пасиви
Резерви	Поточні рахунки
Кредити	Заощадження та строкові депозити
Інвестиції та цінні папери	Власний капітал
Інші активи	Інші пасиви
Всього активів	Всього пасивів

Спроможність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу. Їх величина формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви та кредитні гроші.

Банківські резерви складаються із двох компонентів: 1) обов’язкових резервів, які регламентує центральний банк; 2) додаткових резервів, котрі банки створюють самостійно: БР = ДГ х Рн (5.13).

Банківські резерви– частина депозитних грошей, які комерційні банки зберігають у формі безпроцентних вкладів у центральному банку та у формі готівки у власній касі.

Депозитні гроші– грошові кошти, які залучаються банківською системою з метою їх використання для здійснення активних операцій.

Якщо від загальної величини депозитів відняти величину обов’язкових резервів, можна одержати величину, яку комерційний банк може видати в кредит, тобто величину кредитних можливостей банку (К):

К= ДГ- БР обов’язкові (5.14).

БР фактичні = БР обов’язкові +БР надлишкові (5.15).

Переважання депозитних грошей над банківськими резервами дає банкам змогу створювати кредитні гроші (КГ): КГ = ДГ – БР (5.16).

Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса за початкової зміни депозитних грошей на одиницю.

(9.17); М_д = (5.18).

Якщо резервна норма встановлена, то, спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:

ΔГП = Δ ДГп х Мд (5.19).

У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші: ГП = ДГ+ ГГ (5.20).

Коефіцієнт готівки (Кг) – це відношення готівкових грошей до депозитних грошей: Кг = (5.21), звідки

ГГ = Кг х ДГ (5.22).

Грошова база (ГБ) – це сума готівкових грошей поза банківською системою та банківських резервів комерційних банків, що зберігаються в Центральному банку:

ГБ = ГГ + БР (5.23).

ГБ = Кг х ДГ+ ДГ х Рн = ДГ х (Кг + Рн) (5.24), де:

ГБ – грошова база;

Кг – коефіцієнт готівки;

ДГ – депозитні гроші;

Рн - норма банківських резервів;

ДГ – депозитні гроші.

ДГ = (5.25), де:

ДГ – депозитні гроші;

ГБ – грошова база;

Кг – коефіцієнт готівки;

Рн – норма банківських резервів.

На підставі цього можна модифікувати формулу готівкових грошей:

ГГ = Кг х ДГ = Кг х(5.26).

Розгорнута формула грошової пропозиції може бути виражена наступним чином: ГП = ГГ+ДГ = Кг х+= ГБ(5.27).

Формула грошової пропозиції приймає вигляд:

ГП = ГБ .

У цій формулі вираз - це грошовий мультиплікатор.

Мг = (5.28).

Грошовий мультиплікатор – коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюється грошова маса (пропозиція грошей) при зміні грошової бази на одиницю. Коли вилучення грошей у вигляді готівки відсутні, тобто Кг = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному:

Мг = == Мд (5.29).

ГП = ГБ х Мг (5.30) , де:

ГП – грошова пропозиція;

ГБ – грошова база;

Мг – грошовий мультиплікатор.

ГБ = (5.31).

ΔГБ = ΔГМп (5.32), де:

ΔГБ – приріст грошової бази;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси.

ΔГП = ΔГМп х Мг (5.33), де:

ΔГП – збільшення грошової пропозиції;

ΔГМп – початковий приріст грошової маси;

Мг – грошовий мультиплікатор.