26. Особливості інвестиційної діяльності підприємства.

İнвестиційна діяльність підприємства характеризується такими особливостями.

1. İнвестиційна діяльність є головною формою забезпечення росту операційної діяльності підприємства і щодо її цілей та завдань має підпорядкований характер. Вона покликана забезпечувати зростання операційного прибутку підприємства в перспективному періоді за двома напрямами:

а) забезпеченням операційних доходів (будівництва нових філій; розширення обсягу реалізації за рахунок вдосконалення продукції, освоєння нових унікальних її видів);

б) забезпеченням зниження операційних витрат (своєчасна заміна фізично зношеного обладнання: оновлення морально застарілих виробничих основних засобів та нематеріальних активів тощо).

2. Форми і методи інвестиційної діяльності меншою мірою залежать від галузевих особливостей підприємства, ніж його операційна діяльність. Це визначається тим, що інвестиційна діяльність підприємства здійснюється переважно в тісному взаємозв’язку з фінансовим ризиком, галузева сегментація якого практично відсутня.

3. Обсяг інвестиційної діяльності підприємства характеризується суттєвою нерівномірністю за окремими періодами. Циклічність масштабів цієї діяльності визначається низкою умов: - необхідністю накопичення фінансових коштів, змінами ”інвестиційного клімату” в країні, можливістю формування внутрішніх умов для здійснення інвестиційної діяльності (вичерпання резервів підвищення продуктивності використання наявних необоротних активів).

4. Формування інвестиційного прибутку у віддаленій перспективі. Це означає, що між витратами інвестиційних ресурсів і отриманням інвестиційного прибутку проходить звичайно тривалий період часу, що визначає довгостроковий характер цих витрат.

5. İнвестиційна діяльність формує особливий самостійний вид грошових потоків підприємства, які суттєво відрізняються в окремі періоди за своєю спрямованістю. Протягом окремих періодів сума негативного грошового потоку по інвестиційній діяльності підприємства значно перевищує суму позитивного грошового потоку. Крім того, ,на перши етапах реалізації інвестиційного проекту спостерігається лише відтік грошових коштів.

6. İнвестиційна діяльність характеризується наявністю ризику. Рівень інвестиційного ризику значно перевищує рівень операційного (комерційного) ризику. Це пов’язано з тим, що в процесі інвестиційної діяльності ризик втрати капіталу має більшу ймовірність виникнення, ніж у процесі операційної діяльності.

27. Методологія оцінки реальних інвестицій.

Якщо проект пов’язаний із залученням інвестицій, він має назву ”інвестиційний проект”.

інвестиційні проекти класифікують за такими ознаками:

а) за функціональною спрямованістю проекти поділяють на:

• інвестиційні проекти розвитку;

• інвестиційні проекти санації;

б) за цілями інвестування розрізняють інвестиційні проекти, які забезпечують:

• приріст обсягів випуску продукції;

• розширення (оновлення) асортименту продукції;

• підвищення якості продукції;

• зниження собівартості продукції;

• вирішення соціальних, екологічних та інших проблем;

в) за ступенем пов’язаності виділяють інвестиційні проекти, які:

• не залежать від реалізації інших проектів підприємства;

• залежать від реалізації інших проектів підприємства;

• включають реалізацію інших проектів;

г) за строками реалізації інвестиційні проекти групують на:

• короткострокові з періодом реалізації до одного року;

• середньострокові з періодом реалізації від одного до трьох років;

• довгострокові з періодом реалізації над три роки;

д) за обсягом необхідних інвестиційних ресурсів проекти поділяють на:

• невеликі (до 100 тис. дол. США);

• середні (від 100 до 1 млн. дол. США);

• великі (понад 1 млн. дол. США);

е) за обраною схемою фінансування розрізняють інвестиційні проекти:

- фінансуються за рахунок внутрішніх джерел;

- що фінансуються за рахунок акціонування (первинної або додаткової емісії акцій);

- що фінансуються за рахунок кредиту;

- із змішаними формами фінансування.

28. Аналіз невизначеності і ризику інвестиційних проектів

Під невизначеністю розуміють стан неоднозначності розвитку певних подій у майбутньому, а також неможливості точного визначення величин основних показників розвитку діяльності підприємства, в тому числі реалізації інвестиційного проекту. Ціна одиниці продукції: Р = (Z_c /q)+ Z_v де р – ціна одиниці виробу; q – кількість одиниць виробленого товару; Z_c – постійні витрати; Z_v – змінні витрати.Очікуваний обсяг виробництваV_b = Σq ^. і_q . Очікуваної ціни R = і_р ^. і_q .Очікувана ціна одиниці продукції P_p = Σp*(і_р*і_q) = Σp ^. R.Очікуваний вартісний обсяг продукціїE(V) = V_b ^. P_p.

В інвестиційному і фінансовому менеджменті під ризиком розуміють міру невизначеності в одержанні очікуваних доходів від вкладених інвестицій. Під ризиком реальною інвестиційного проект розуміють ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрат очікуваного інвестиційного доходу в ситуації невизначеності умов його здійснення.

Ризик реального інвестиційного проекту є одним із найскладніших понять, пов’язаних з інвестиційною діяльністю підприємства, що має такі особливості: об’єктивність прояву; інтегрований характер;

високий рівень зв’язку з комерційним ризиком; висока залежність від тривалості життєвого циклу проекту; суб’єктивність оцінки тощо

Проектні ризики підприємства класифікуються за наведеними нижче ознаками.

1. Класифікація проектних ризиків за видами : а) ризик зниження фінансової стійкості підприємства, який виникає внаслідок недосконалої структури інвестованого капіталу, в складі якого частка залучених коштів перевищує свій гранично допустимий рівень;

б) ризик неплатоспроможності підприємства, який виникає внаслідок зниження рівня ліквідності поточних активів;

в) маркетинговий ризик, який передбачає можливість суттєвого зниження передбаченого інвестиційним проектом обсягу реалізації, рівня цін та зумовлений іншими чинниками, що призводять до зменшення обсягу операційного доходу і прибутку на стадії експлуатації проекту;

г) ризик фінансування проекту, пов’язаний з недостатнім загальним обсягом інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації проекту, несвоєчасним надходженням інвестиційних ресурсів з окремих джерел, підвищенням середньозваженої вартості капіталу.

2. За етапами здійснення проекту виділяють такі групи проектних ризиків: а) проектні ризику передінвестиційного етапу, б) проектні ризики інвестиційного етапу в) проектні ризики постінвестиційного (експлуатаційного) етапу,

3. За джерелами виникнення виділяють такі групи проектних ризиків:

а) зовнішній, або ринковий ризик, який виникає при зміні окремих стадій економічного циклу, зміні кон’юнктури інвестиційного ринку, а також в інших аналогічних ситуаціях, на які підприємство в процесі своєї діяльності вплинути не може;

б) внутрішній ризик, який може бути пов’язаний з неефективним інвестиційним менеджментом, неефективною структурою активів і капіталу, недооцінкою господарських партнерів та іншими аналогічними чинниками, негативним наслідком яких значною мірою можна запобігти за рахунок ефективного управління проектними ризиками.

4. За фінансовими наслідками всі ризики поділяють на:

а) ризики, які спричиняють економічні втрати;

б) ризики, які спричиняють втрачену вигоду;

в) ризики, які спричиняють як економічну втрату, так і додаткові доходи.

5. За характером прояву в часі виділяють дві групи проектних ризиків:

а) постійний проектний ризик, характерний для всього період здійснення інвестиційної операції і пов’язаний з дією постійних чинників;

б) тимчасовий практичний ризик, що характеризує лише той ризик, який виникає на окремих етапах здійснення інвестиційного проекту.

6. За рівнем фінансових втрат проектні ризики поділяють на:

а) допустимий проектний ризик, фінансові втрати по якому не перевищують розрахункової суми прибутку;

б) критичний проектний ризик, фінансові втрати по якому не перевищують розрахункової суми валового доходу;

в) катастрофічний проектний ризик, фінансові втрати по якому визначаються частковою або повною втратою власного капіталу.

7. За можливістю передбачення проектні ризики поділяють на:

а) прогнозовані; б) непрогнозовані.

8. За можливістю страхування розрізняють:

а) проектні ризики, що страхуються. До них відносять ризики, які можуть бути надані в порядку зовнішнього страхування відповідним страховим організаціям;

б) проектні ризики, що не страхуються. До них належать ті їх види, по яких відсутня пропозиція відповідних страхових продуктів на страховому ринку

Аналіз проектних ризиків передбачає вирішення таких завдань:

• виявлення ризиків проекту;

• оцінка ризику проекту;

• визначення чинників, що впливають на ризик;

• пошук шляхів скорочення ризику;

• врахування ризику при оцінці доцільності реалізації проекту;

• врахування ризику при оцінці доцільності реалізації способу фінансування проекту

Всю різноманітність методів оцінки інвестиційних ризиків поділяють на дві групи:

1. формалізовані (кількісні) методи оцінки проектних ризиків;

2. неформалізовані методи.

Причому до найбільш поширених кількісних методів оцінки ризику реальних інвестиційних проектів відносять: статистичний; метод експертних оцінок; метод ”дерева рішень”; метод доцільності витрат; метод використання аналогів; метод зміни грошового потоку.

Серед неформалізованих методів, які широко використовують у проектному аналізі, найпопулярнішими (з боку їх практичного застосування) стали: аналіз інвестиційної чутливості; аналіз сценаріїв проекту; метод імітаційного моделювання; метод поправки на ризик коефіцієнту дисконтування.