29. Методологія оцінки фінансових інвестицій

Розглянемо базові принципи та методичні підходи, які використовують у сучасній практиці оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів. Основні принципи полягають у тому, що:

1) оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів має здійснюватися на основі зіставлення обсягу інвестиційних витрат, з одного боку, і сум та строків повернення інвестованого капіталу – з другого.

2) оцінка обсягу інвестиційних витрат повинна охоплювати всю сукупність ресурсів, що використовуються і пов’язані з реалізацією проекту.

3) оцінка повернення інвестованого капіталу має здійснюватися на основі показника ”чистого грошового потоку”.

4) в процесі оцінки суми інвестиційних витрат і чистого грошового потоку мають бути приведені до поточної (сучасної) вартості;

5) вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до сучасної вартості має бути диференційований для різних інвестиційних проектів.

До методів, основаних на облікових оцінках, відносять:

• строк окупності інвестицій (Payback Period, PP);

• облікову норму прибутку (Accounting Rate of Returr, ARR).

До методів, основані на дисконтованих оцінках, належать:

• чистий приведений дохід (Net Present Value, NPV);

• індекс рентабельності інвестицій (Ppofitability Index, PI);

• внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR) ;

• дисконтований строк окупності інвестицій (Discounted Payback Period, DPP).

n

РР = min n, при якому ∑ Р_k = IC,

k=1

де Р_k – розмір річних доходів потягом n років; İС – розмір інвестицій.

Метою облікової (простої) норми прибутку: R = (ЧП/ İС)*100 або R = ((ЧП +А)/ İС)*100, де ЧП – чистий прибуток від проекту; А – амортизаційні відрахування. n

Метод чистого приведеного доходу: NРV =∑(Р_k /(1+r)^k- İС.

k=1

İндекс рентабельності розраховують за формулою:

n Р_k

РI = ∑ -------- ÷ İС.

k=1 (1+r)^k

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестицій (IRR): IRR = r₁ +( f (r₁)/ f (r₁) - f (r₂))* f (r₁) - f (r₂), де r₁ – значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r₁) > 0, (f(r₁) < 0; r₂ - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r₂) < 0, (f(r₂) > 0).

Формула розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) матиме такий вид: DРР = min n, при якому

n Р_k

∑ -------- ≥ IC, де r – коефіцієнт дисконтування.

k=1(1+r)

30. Оцінка вартості фінансових активів

Показники і способи оцінки основних видів облігацій.

Слід зауважити, що облігації характеризуються різними вартісними показниками, основним з яких є номінальна, конверсійна і теоретична вартість, а також викупна і ринкова ціни.

Номінальна вартість надрукована на самій облігації і найчастіше використовується як база для нарахування відсотків. Цей показник має значення тільки двох випадках: в момент випуску облігацій при встановленні ціни розміщення, а також в моменти нарахування відсотків, якщо останні прив’язані до номіналу.

Конверсійна вартість – розрахунковий показник, що характеризує вартість облігації, в умовах емісії якої передбачена можливість конвертації її при певних умовах у звичайні акції фірми-емітента.

Поточна теоретична вартість (ціна, інвестиційна вартість) облігації визначається розмірами та можливістю отримання в майбутньому доходів по ній. Тому сучасна вартість майбутнього потоку платежів і є поточною теоретичною вартістю цінних паперів.

Викупна ціна (ціна дострокового погашення, відзивна ціна) – це ціна, за якою здійснюється викуп облігації емітентом по закінченні строку облігаційної позики.

Ринкова (курсова) ціна облігації визначається кон’юнктурою ринку. Значення ринкової ціни облігації у відсотках до номіналу називають курсом облігації.

Розрізняють кілька кількісних характеристик, що використовуються при оцінці акації: внутрішня, номінальна, балансова, конверсійна та ліквідаційна вартості, а також емісійна і курсова ціни.

Внутрішня вартість являє собою розрахунковий показник, що визначають за формулою:

n

В_в =∑ С_і /(1+r)^і

і=1

де С_і – очікуваний грошовий потік в і-му періоді.

Конверсійну вартість розраховують для привілейованих акацій, в умовах емісії яких передбачена можливість їх конвертації в звичайні акції.

Номінальна вартість акції – вартість, що вказана на бланку акції. На відміну від облігації, для якої номінальна вартість має суттєве значення, оскільки відсотки по облігаціях встановлюються по відношенню до номіналу незалежно від курсової ціни, для акцій цей показник практично не має значення і несе тільки інформаційне навантаження, характеризуючи частку статутного капіталу, яка припадає на одну акацію в момент заснування компанії.

Емісійна ціна являє собою ціну, за якою акція емітується, тобто продається на первинному ринку. Ця ціна може відрізнятися від номінальної вартості, оскільки найчастіше розміщення акцій відбувається через посередницьку фірму, яка є професійним учасником фондового ринку.

Ліквідаційна вартість акції може бути визначена тільки в момент ліквідації товариства. Вона вказує, яка частина вартості активів за цінами можливої реалізації, що залишається після розрахунків з кредиторами, припадає на одну акацію.

Для обліку і аналізу найбільше значення має курсова (поточна ринкова) ціна. Саме за цією ціною акція котирується (оцінюється) на вторинному ринку цінних паперів.