Нормативний матеріал.

1. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. . – К. : Парлам. Вид-во, 2006.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV, із змінами і доповненнями / Офіційній вісник Україні, 2003, N 11, ст. 461.

3. Цивільний процесуальний кодекс від 18.04.2004 р. з наступними змінами та доповненнями

4. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 р. N 1798-XII з наступними змінами та доповненнями.

5. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. N 2341-III з наступними змінами та доповненнями.

6. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. N 8073-X з наступними змінами та доповненнями.

7. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. (Законом України від 11 липня 2001 р. N 2627-III цей Закон викладено у новій редакції).

8. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. N 3687-XII (Законом України від 01.06.2000 р. N 1771–III Закон викладено в новій редакції).

9. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. N 3688-XII.

10. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. N 3689-XII із змінами і доповненнями.

11. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» 16 червня 1999 р. N 752-XIV із змінами і доповненнями.

12. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII із змінами і доповненнями, внесеними.

13. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. N 4038–XII.

14. Закон України «Про видавничу справу» N 318/97-ВР, 05.06.1997.

15. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.92. № 2782-ХІІ.

16. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25.06.1993 № 3322-ІІ.

17. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 31. 05.2005. № 25/94–VВР. ВВР, 2005, № 26, ст. 347.

18. Закон України «Про наукову та науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 р. № 51/95–ВР. ВВР 1995, № 9, ст. 56.

19. Указ Президента України «Про Державну службу інтелектуальної власності України» від 8 квітня 2011 року №436/2011.

20. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996 р. № 9.

21. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” від 30 травня 1997р. № 7.

22. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» № 5 від 4 червня 2010 року // Вісник Верховного Суду України. – 2010. - № 6 (118)

Література

1. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність : підручник / В. Д. Базилевич. – К. : Знання, 2006. – 432 с.

2. Бентли Л., Шерман Б. Право интеллектуальной собственности: Авторское право / Пер. с англ. В.Л. Вольфсона. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 535 с.

3. Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України / В. І. Полохало, Г. О. Андрощук ; за ред. В. І. Полохало. – К. : Парламентське вид-во, 2008. – 448 с.

4. Бромберг Г.В. Интеллектуальная собственность. Основной курс: Учебное пособие. – М.: «Приор-издат», 2004. – 464 с.

5. Варфоломеева Ю.Н. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития. – М.: 2006. – 144 с.

6. Гражданское право : учебник. Часть 1. / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : Проспект, 1998. – 632с.

7. Гражданское право : учебник. Часть 2 / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : «ПБОЮЛ Л. В. Рожникова», 2000. – 720c.

8. Дроб’язко В. С. Право інтелектуальної власності : навч. посібник / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.

9. Жуков В.И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества / В. И. Жуков. Х. : Юридический институт, 1983. – 96 с.

10. Загороднюк А. Н. Міжнародний захист авторського права. – К., 1997. – 152 с.

11. Захист прав інтелектуальної власності : досвід Сполучених Штатів Америки : зб. документів, матеріалів, статей / [за заг. ред. О. Д. Святоцкого]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 368 с.

12. Интеллектуальная собственность (исключительные права): Учеб. пособие / Н.М. Коршунов [и др.]; под ред. Н.М. Коршунова. – М.: ЭКСМО, 2006. – 573 с.

13. Інтелектуальна власність в Україні : проблеми теорії і практики : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемчушенка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 424 с.

14. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С. О. Довгий, В. О. Жаров, В. О. Зайчук та ін. – К.: Форум, 2002. – 320 с.

15. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации : учебник – 2-е изд., переб. и доп. / А.П. Сергеев – М. : ТК Велби; Изд–во Проспект, 2006. – 752 с.

16. Судариков С.А. Основы авторского права. Монография / С.А.Судариков. – Мн. : Амафлея, 2000. – 512 с.

17. Шишка Р. Б. Проблеми охорони прав суб’єктів інтелектуальної власності в Україні : монографія / Р. Б. Шишка. – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 362 с.

18. Штефан О.О. Позовне провадження у справах з авторських і суміжних правовідносин ту цивільному судочинстві України. Монографія. – К. : НДІ приватного права і підприємництва, 2003. – 236 с.

Зміст

І. Загальні положення

ІІ. Робоча навчальна програма курсу

ІІІ.Список рекомендованої до вивчення літератури та нормативних актів. Судова практика.

IV. Теми семінарських та практичних занять.

Тема 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Тема 2. ЗАКОНОДАВСТВО У СФЕРІ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Тема 3. АВТОРСЬКЕ ПРАВО.

Тема 4. СУМІЖНІ ПРАВА.

Тема 5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПАТЕНТНЕ ПРАВО.

Тема 6. ВИНИКНЕННЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПАТЕНТНИХ ПРАВ

Тема 7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВОВУ ОХОРОНУ ЗАСОБІВ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ОБІГУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ (РОБІТ), ЯКІ ВОНИ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ЧИ НАДАЮТЬ.

Тема 8. ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНОГО НАЙМЕНУВАННЯ.

Тема 9. ПРАВОВА ОХОРОНА ТОРГОВЕЛЬНОЇ МАРКИ.

Тема 10. ПРАВОВА ОХОРОНА ГЕОГРАФІЧНОГО ЗАЗНАЧЕННЯ.

Тема 11. ПРАВОВА ОХОРОНА ІНФОРМАЦІЇ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ФАКТИЧНІЙ МОНОПОЛІЇ.

Тема 12. ПРАВОВА ОХОРОНА ІНШИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ, ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Тема 13. РІЗНОВИДИ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Тема 14. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ЗАХИСТУ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ.

Додатки

Додаток № 1

Р І Ш Е Н Н Я¹

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

01.12.2011 Ленінський районний суд м. Донецьк:

розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Ленінської районної у м. Донецька Ради «про встановлення спадкоємців на авторське право», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_3, після його смерті ОСОБА_4 24.11.1976р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до цього свідоцтва, спадок складається з авторського гонорару. Окрім ОСОБА_4 спадкоємцем став син померлого - ОСОБА_5 тобто бабуся та батько позивача. 16.06.1980р. ОСОБА_4 отримала свідоцтво серії НОМЕР_1 про зміну прізвища, імені, по батькові. Відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_4 стала ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народився син - позивач ОСОБА_2. 25.01.1991р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був розірваний. 01.07.2002р. між ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та ОСОБА_5, як спадкоємцем авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3 була укладена угода на управління майновими правами автора. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер після його смерті спадкоємцями залишилися позивач син померлого та ОСОБА_4 дружина померлого. Так як позивач не знав про існування авторських прав свого дідуся ОСОБА_3, а іншої спадщини, яку було б потрібно оформлювати нотаріально, після ОСОБА_5 не було - позивач не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця. Однак предмети домашнього вжитку, як спадкоємець, позивач успадкував і користується ними до теперішнього часу. ОСОБА_4 отримувала від ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав»грошові кошти. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Відповідно до вимог норм ст. 549 ЦК України (1963р.) - спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, можна вважати доведеним фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки 07.02.2011р. на адресу ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав»був спрямований адвокатський запит. У запиті адвокат прохав надати інформацію про те, хто у теперішній час є власником авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3. Направлення цього запиту було обумовлене тим, що саме це підприємство сплачувало ОСОБА_5 та ОСОБА_4 авторський гонорар саме як власникові авторських та майнових прав як спадкоємцеві авторських прав на твори ОСОБА_3. 17.03.2011р. цим підприємством на адресу адвоката була надіслана відповідь, з якої вбачається, що власниками авторських та майнових прав на твори автора ОСОБА_3 є спадкоємці: ОСОБА_4 бабуся позивача та ОСОБА_5 батько позивача. З викладених вище обставин вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при житті прийняли спадщину після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. і що ця спадщина складається саме з авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3. Для нотаріального оформлення свого права власності у порядку спадкування позивач звернувся до нотаріальної контори, але отримав усну відмову. Свою відмову нотаріус обґрунтував тим, що у позивача на руках немає оригіналів документів, які б підтверджували право власності у порядку спадкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на авторські та майнові права на твори ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З цих підстав позивач не звернувся до суду з заявою про поновлення строку на прийняття спадщини. Просить суд визнати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 спадкоємцями авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на авторські та майнові права на твори ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги суду надала пояснення, аналогічні позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, суду надав заяву, у якій просить розглянути дану справу без його участі, тому що проти задоволення вимог не заперечує. Суд визнає неявку представника відповідача в судове засідання поважною і вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд знаходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог норм ст.29 Закону України «Про авторське право й суміжні права»- майнові права авторів і інших осіб, які мають виняткове авторське право, переходять у спадщину. Оскільки, власник авторських та майнових прав ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1., суд вважає за можливе, що у даному випадку потрібно застосовувати норми ЦК України 1963р.

Відповідно до вимог норм ст. 527 ЦК України - спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Відповідно до вимог норм ст. 529 ЦК України - при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина .

В судовому засіданні встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_3, після його смерті ОСОБА_4 24.11.1976р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Відповідно до цього свідоцтва, спадок складається з авторського гонорару. Окрім ОСОБА_4 спадкоємцем став син померлого - ОСОБА_5 тобто бабуся та батько позивача.

16.06.1980р. ОСОБА_4 отримала свідоцтво серії НОМЕР_1 про зміну прізвища, імені, по батькові. Відповідно до цього свідоцтва ОСОБА_4 стала ОСОБА_4.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 народився син - позивач ОСОБА_2. 25.01.1991р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 був розірваний.

01.07.2002р. між ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав»та ОСОБА_5, як спадкоємцем авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3 була укладена угода на управління майновими правами автора.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер після його смерті спадкоємцями залишилися позивач син померлого та ОСОБА_4 дружина померлого.

Так як позивач не знав про існування авторських прав свого дідуся ОСОБА_3, а іншої спадщини, яку було б потрібно оформлювати нотаріально, після ОСОБА_5 не було - позивач не звертався до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

ОСОБА_4 отримувала від ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав»грошові кошти. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла.

Відповідно до вимог норм ст.549 ЦК України (1963р.) - спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, можна вважати доведеним фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є власниками авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3 в наслідок чого від ДП «Українське агентство з авторських та суміжних прав»отримували гонорари.

З викладених вище обставин вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 при житті прийняли спадщину після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. і що ця спадщина складається саме з авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3.

Для нотаріального оформлення права власності у порядку спадкування позивач звернувся до нотаріальної контори, але отримав усну відмову. Свою відмову нотаріус обґрунтував тим, що у позивача на руках немає оригіналів документів, які б підтверджували право власності у порядку спадкування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на авторські та майнові права на твори ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

При таких обставинах суд вважає за можливо встановити, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є спадкоємцями авторських та майнових прав на твори ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., та визнати ОСОБА_2 спадкоємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на авторські та майнові права на твори ОСОБА_3.

На підставі викладеного, керуючись вимогами норм ст. 29 Закону України «Про авторське право та суміжні права», ст.ст. 524,527,529,548,549,562ЦК України 1963р. ст.ст.10,60,209,210,212 ЦПК України, суд -