- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
Згідно з рекомендаціями Спілки німецьких інженерів чисте повітря має такий склад:
Компонент |
N |
O |
Ar |
Co |
Kr |
Ne |
Xe |
Вміст, % (об) |
78,10 |
20,93 |
0,93 |
0,03 – 0,04 |
0,0001 |
0,0005 |
0,00001 |
У чистому повітрі є шкідливі гази, такі, як оксид вуглецю, озон, водень, оксид та діоксид азоту, які не позначаються негативно на здоров’ї людей та фауни і флори Землі, через незначну їх концентрацію.
Шкідливі речовини, що потрапили в організм людини спричинюють порушення здоров`я лише в тому випадку, коли їхня кількість у повітрі перевищує граничну для кожної речовини величину. Під гранічно допустимою концентрацією (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони розуміють таку концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи іншою тривалості (але не більше 41 години на тиждень) за час трудового стажу не може викликати професійних захворювань або розладів у стані здоров`я, що визначаються сучасними методами як у процесі праці, так і у віддалені строки життя теперішнього і наступних поколінь.
За величиною ГДК у повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):
1-й - речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м(свинець, труть, озон);
2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1…1,0 мг/м(кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).
3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1…10,0 мг/м(вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий).
4-й – речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м(аміак, бензин, ацетон, гас).
Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї речовини на організм людини:
О – гостронаправленої дії;
А – алергічної дії;
К – канцерогенної дії;
Ф – фіброгенної дії.
До шкідливих речовин односпрямованої дії відносяться речовини, які близькі за хімічною будовою та характером впливу на організм людини.
При одночасному вмісті у повітрі кількох шкідливих речовин, що не мають односпрямованої дії, ГДК залишається таким самим, як і при їх ізольованій дії.
Таблиця 7.2.
№ п/п |
Назва речовини |
ГДК, мг/м |
Клас небезпеки |
Агрегатний стан |
1 |
Азоту оксиди |
5 |
2 |
П |
2 |
Амоніак |
20 |
4 |
П |
3 |
Ангідрид сірчастий |
10 |
3 |
П |
4 |
Ангідрид сірки |
1 |
2 |
А |
5 |
Ацетон |
200 |
4 |
П |
6 |
Бензин-розчинник |
300 |
4 |
П |
7 |
Бензин паливний |
100 |
4 |
П |
8 |
Гас |
300 |
4 |
П |
9 |
Кислота сірчана |
1 |
2 |
А |
10 |
Луги |
0,5 |
2 |
А |
11 |
Озон |
0,1 |
1 |
П |
12 |
Ртуть металічна |
0,01 |
1 |
П |
13 |
Сулема |
0,1 |
1 |
|
14 |
Хлор |
1 |
2 |
А |
Примітка: П – пари; А – аерозоль.
Для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі виробничих приміщень та робочих зон використовують такі методи:
експрес-метод, який базується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко і з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини безпосередньо у робочій зоні;
лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведенні фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фотоколорометричного) в лабораторних умовах;
метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту у повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-3М на хлор, «Сирена-2» на амоніак, «Фотон» на сірководень).