- •Міністерство освіти і науки україни
- •1.2. Гарантії прав працівників при надходженні на роботу та під час роботи на підприємстві.
- •1.3. Пільги і компенсації за важкі й шкідливі умови праці
- •1.4. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
- •1.8. Державне соціальне страхування.
- •1.9. Держаний нагляд за охороною праці.
- •1.10. Роль профспілок в організації охорони праці на підприємстві
- •1.11. Відповідальність за порушення законодавтсва про охорону праці.
- •1.12. Нормативно - правові акти з охорони праці (нпаоп).
- •1.13. Права і обов’язки працівників під час трудової діяльності.
- •2.1. Державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці
- •2.2. Система управління охороною праці.
- •2.3. Основні права посадових осіб органів державного нагляду з охорони праці.
- •2.4. Основні права та обов`язки уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
- •3.1.Навчання працівників з питань охорони праці.
- •3.2. Навчання посадових осіб з питань охорони праці.
- •3.3. Інструктажі з охорони праці.
- •Порядок проведення інструктажів для робіників
- •4.1. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, їхня класифікація.
- •4.2. Виробничий травматизм і професійні захворювання.
- •4.3. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •4.4. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •4.5. Розслідування та облік професійних захворювань.
- •4.6. Розслідування і облік аварій
- •4.7. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •5.1. Фізіолого – психологічні особливості різних видів діяльності людини
- •6.1. Мікроклімат і його характеристики.
- •6.2. Нормування параметрів мікроклімату.
- •7.1. Характеристики повітря робочої зони, їх вплив на організм людини.
- •7.2. Нормування чистоти повітря робочої зони.
- •7.3. Пилове забруднення.
- •7.4. Заходи щодо оздоровлення повітря робочої зони.
- •7.5. Вентиляція виробничих приміщень.
- •8.1. Значення світла для працездатності та здоров’я людини.
- •8.2. Основні світлотехнічні характеристики.
- •8.3. Виробниче освітлення: призначення, класифікація.
- •8.4. Природне освітлення: види, характеристики, принципи розрахунку.
- •8.5. Штучне освітлення: види, джерела освітлення, світильники.
- •8.6. Штучне освітлення: принципи розрахунку
- •8.7. Нормування штучного освітлення.
- •9.1. Виробничий шум: класифікації, дія на людину, характеристика.
- •9.2. Нормування виробничого шуму. Принципи розрахунку.
- •9.3. Методи і засоби захисту від виробничого шуму
- •9.4. Інфразвук і ультразвук: джерела, характеристики, нормування, засоби і методи захисту.
- •9.5.Вібрація: види, характеристики, вплив на організм людини
- •9.6. Нормування виробничої вібрації
- •9.7. Методи і засоби захисту від виробничої вібрації
- •10.1. Електромагнітні випромінювання і поля: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
- •10.3 Іонізуючі випромінювання: види, вплив на організм людини, характеристики, нормування.
- •10.4. Іонізуючі випромінювання: методи і засоби захисту.
- •11.1. Основні виробничі фактори, які впливають на організм користувача пк.
- •11.2. Методи захисту при обладнанні робочих місць з відеодисплейними терміналами (вдт) та пк.
- •11.3. Гігієна праці при роботі з вдт і пк.
- •12.1. Дія електричного струму на організм людини. Види травм, причини.
- •12.2. Фактори, що впливають на результат поразки людини електричним струмом.
- •12.3. Напруга дотику і крокова напруга. Аналіз випадків включення людини в електричний ланцюг.
- •12.4. Класифікація приміщень за ступенем поразки електричним струмом. Вимоги до електротехнічного персоналу.
- •12.5. Система засобів електробезпеки
- •12.6. Перша допомога потерпілим при поразці електричним струмом.
- •13.1. Загальна характеристика забезпечення пожежної безпеки.
- •13.2. Причини пожеж. Основні нормативні документи. Класифікація заходів пожежної профілактики.
- •13.3. Процес горіння, його форми та види. Фактори пожежі, що впливають на людину.
- •13.4. Засоби пожежогасіння.
10.2. Електромагнітні випромінювання: методи і засоби захисту
Для зменшування впливу ЕМП на персонал та населення, яке знаходиться у зоні дії радіоелектронних засобів, потрібно вжити ряд захисних заходів. До їх числа можуть входити організаційні, інженерно-технічні та лікарсько – профілактичні.
Здійснення організаційних та інженерно – технічних заходів покладено передусім на оргами санітарного нагляду. Разом із санітарними лабораторіями підприємств та установ, які використовують джерела електромагнітного випромінювання, вони повинні вживати заходів з гігієнічної оцінки нового будівництва та реконструкції об`єктів, які виробляють та використовують радіозасоби, а також нових технологічних процесів та обладнання з використанням ЕМП, проводити поточний санітарний нагляд за об`єктами, які використовують джерела випромінювання, здійснювати організаційно – методичну роботу з підготовки спеціалістів та інженерно-технічний нагляд.
Ще на стадії проектування повинно бути забезпечене таке взаємне розташування опромінювання та опромінюючих об`єктів, яке б зводило до мінімуму інтенсивність опромінення. Оскільки повністю уникнути опромінення неможливо, потрібно зменшити ймовірність проникнення людей у зони з високою інтенсивністю ЕМП, скоротити час перебування під опроміненням. Потужність джерел випромінювання мусить бути мінімально потрібною.
Виключно важливе значення мають інженерно – технічні методи та засоби захисту: колективний ( група будинків, район, населений пункт), локальний (окремі будівлі, приміщення) та індивідуальний. Колективний захист спирається на розрахунок поширення радіохвиль в умовах конкретного рельєфу місцевості. Економічно найдоцільніше використовувати природні екрани – складки місцевості, лісонасадження, нежитлові будівлі. Встановивши антену на горі, можні зменшити інтенсивність поля, яке опромінює населений пункт, у багато разів. Аналогічний результат дає відповідна орієнтація діаграми напрямленості, особливо високоспрямованих антен, наприклад, шляхом збільшення висоти антени. Але висока антена складніша, дорожча, менш стійка. Крім того, ефективність такого захисту зменшується з відстанню.
При захисті від випромінювання екрана повинно враховуватись затухання хвилі при проходженні через екран (наприклад, через лісову смугу). Для екранування можна використовувати рослинність. Спеціальні екрани у вигляді відбивальних і радіопоглинальних щитів дорогі, малоефективні й використовуються дуже рідко.
Локальний захист дуже ефективний і використовується часто. Він базується на використанні радіозахисних матеріалів, які забезпечують високе поглинання енергії випромінювання у матеріалі та віддзеркалення від його поверхні. Для екранування шляхом віддзеркалення використовують металеві листи та сітки з доброю провідністю. Захист приміщень від зовнішніх випромінювань можна здійснити завдяки обклеюванню стін металізованими шпалерами, захисту вікон сітками, металізованими шторами. Опромінення у такому приміщенні зводиться до мінімуму, але віддзеркалене від екранів випромінювання перепоширеться у просторі та потрапляє на інші об`єкти.
До інженерно-технічних засобів захисту також належать:
конструктивна можливість працювати на зниженій потужності у процесі налагоджування, регулювання та профілактики;
робота на еквівалент налогоджування;
дистанційне керування.
Для персоналу, що обслуговує радіозасоби та перебуває на невеликій відстані, потрібно забезпечити надійний захист шляхом екранування апаратури. Поряд із віддзеркалюючими широко розповюджені екрани з матеріалів, що поглинають випромінювання.
Існує велика кількість радіопоглинальних матеріалів як однорідного складу, так і композиційних, які складаються з різнорідних діелектричних та магнітних речовин. З метою підвищення ефективності поглинаюча поверхня екрана виготовляється шорсткою, ребристою або у вигляді шипів.
Таблиця 10.2.
Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону
Діапазон частот, Гц |
Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля |
Допустима щільність потоку енергії, Вт/м | |
за електричною складовою (Е), В/м |
за магнітною складовою (Н), А/м | ||
60 кГц до 3 МГц 3 МГц до 30 МГц 30 МГц до 50 МГц 50 МГц до 300 МГц 300 МГц до 300 ГГц |
50 20 10 5 -- |
5 -- 0,3 -- -- |
-- -- -- -- 10 |