Рекомендована тематика контрольних робіт модуль 1

1. Назви та самоназви української території та населення.

2. Поняття національного характеру. Менталітет українців.

3. Світ села і світ міста в історії української культури ХІ – ХVІІІ століть

4. Розвиток освіти в українських землях (ХІ – ХVІІІ століття).

5. Сторінки розвитку української музики (ХІ – ХVІІІ століття).

6. Сторінки розвитку української літератури (ХІ – ХVІІІ століття).

7. Сторінки розвитку театру в українських землях (ХІ – ХVІІІ століття).

8. Релігійне життя в українських землях (ХІ – ХVІІІ століття).

9. Європейська культура та її ремінісценції в українській культурі ХІ – ХVІІІ століття.

10. Інтерпретація бароко як національно-органічного стилю в українській культурі.

Модуль 2

1. Національно-культурне відродження в Україні ХVІІІ – поч. ХХ ст.: зміст поняття, періодизація, організації, представники.

2. Роль мови в українській національній самоідентифікації («мовні» укази другої пол. ХІХ ст. – першої половини ХХ ст. та їх наслідки).

3. Українська ідея та український націоналізм в історії художньої культури України.

4. Українське кобзарство як соціально-культурне явище (виникнення, історія, постаті).

5. Проблема національної самоідентифікації в українському образотворчому мистецтві ХVІІІ – поч. ХХ століть.

6. Родинні традиції та обряди українців в образотворчому мистецтві ХVІІІ – ХХ століть.

7. Українські імена в світовій науці (І. Пулюй, Л. Ландау, С. Кузнець, І. Мечников, І. Пирогов, В. Воробйов, та ін.)

8. Родина Алчевських в історії культури Харкова та України.

9. Видатні представники Харкова в історії художньої культури України.

10. Розвиток художньої освіти Слобожанщині в контексті художнього життя України ХVІІІ – поч. ХХ ст.

Методичні поради підготовки до іспиту

Відповідно до навчальних планів підготовки фахівців в галузі «Мистецтво» підсумковою формою контролю рівня засвоєння знань з дисципліни «Історія української культури» є іспит, який проводиться у формі, затвердженій на засіданні кафедри українознавства (усній, письмовій, тестування). Студент допускається до іспиту за умови наявності позитивних результатів з усіх видів проміжного контролю.

Об’єм матеріалу, який виноситься на іспит, відповідає змісту дисципліни, визначеному робочою програмою. Тому при опануванні матеріалом слід дотримуватися наведеного в розділі «Структура і зміст дисципліни» даного видання розгорнутого плану-конспекту. Запропонований нижче список рекомендованої літератури є доволі об’ємним, тому при створенні конспекту основного змісту дисципліни орієнтуватися слід, перш за все, на видання, вказані в частині «Основна література». Частина «Додаткова література» має стати в нагоді при написанні контрольних робіт, уточненні окремих тем, поглибленні знань чи виконання індивідуальної семестрової роботи.

Іншим варіантом підготовки до іспиту є написання розгорнутої анотації на два-три видання зі списку «Додаткової літератури». При виборі праць для анотування слід керуватися доцільністю. В кінцевому варіанті маємо отримати конспект, в якому представлено більшу частину тем, наведених у робочій програмі.

Особливу увагу слід приділити роботі з переліками основних імен, наведених наприкінці кожної теми. Знання творчого доробку, осмислення значення внеску діячів до скарбниці української культури є показником розуміння її загальноісторичних процесів. Тому важливим пунктом підготовки до іспиту є створення біобібліографічного словника основних імен, який може стати довідниковою частиною конспекту (в окремих випадках і замінити його).