Глава 6. Розвиток пізнавальної діяльності

'Для розвитку пізнавальної діяльності дитину преддо-школьного і дошкільного віку важливе значення має виховання різних видів чутливості і формування ігрової діяльності, а також спеціальне розумове виховання. При цьому поважно враховувати вікові закономірності і механізми розумового розвитку дитину.

Розумове виховання дитину здійснюється в процесі різних видів її продуктивної діяльності, ознайомлення з тим, що оточує, шляхом спеціального формування у нього математичних уявлень і понять, а також в процесі розвитку мовлення. Крім того, важливе значення для розвитку мислення мають так звані дидактичні ігри.

Одним з найважливіших завдань розумового виховання дошкільника є створення необхідних передумов для переходу її з так званого доопераційного мислення на вищий рівень конкретних операцій (Ж.Піаже). На першому етапі роботи важливим завданням є максимальний розвиток так званого дооператорного мислення. Відомо, що період дооператорного мислення охоплює вік від 2 до 7 років. Найважливішими формами мислення дошкільника є наочно-дієве і наочно-образне, які мають важливе значення в загальному процесі розумового розвитку дитину.

Концепція розумового розвитку дитину Ж.Піаже має важливе значення при розробці системи розумового виховання дошкільника.

Для розвитку мислення дитину важливе значення має її практична діяльність, в процесі якої і розвиваються наочно-дієві форми мислення. Особливістю цього вигляду мислення є її нерозривний зв'язок з практичною діяльністю дитину.

В процесі наочно-дієвого мислення розвиваються розумові процеси. У дитину формується можливість співвідношення умов завдання з її вимогами, що є важливим показником розумового розвитку. Процес мислення вплітається в практичну діяльність дитину. Наочно-дієве мислення є основою формування інших, складніших форм. Тому одному з важливих завдань підготовки до навчання дітей з особливими потребами є розвиток у них наочно-дієвого мислення. Перш за все, дитину необхідно навчити співвідносити умови завдань з їх вимогами. Спочатку дитині пропонуються прості практичні завдання, наприклад, в процесі її гри з кубиками, конструюванні.

На основі наочно-дієвого мислення формується нова, складніша форма - наочно-образне мислення. У дитину розвивається можливість виконувати ті або інші розумові завдання без безпосередніх практичних дій.

У роботах багатьох дослідників показана роль мовлення, у тому числі і «мовлення про себе» для розвитку образного мислення. Наголошується також, що перехід дітей дошкільного віку від наочно-дієвого до образного мислення залежить від міри сформовленняності ориентировочно-исследовательской діяльності, уміння встановлювати істотні ситуаційні зв'язки.

Провідне значення для розвитку цієї форми мислення мають такі види діяльності дитину як конструювання, образотворча діяльність, праця.

В процесі розвитку образного мислення у дитину розвивається можливість планерування своїх дій.

Для розвитку пізнавальної діяльності дитину поважно, аби вона навчився грати, а також, аби вона опанував певні систематизовані знання про довколишнє життя: про явища природи, про довколишню дійсність. Ці знання підрозділяються на дві групи: Перша - вміст знань і умінь, які діти повинні засвоїти в повсякденному спілкуванні з дорослим і, перш за все, з батьками. Ці знання засвоюються в побуті і в іграх.

Друга - складніші знання і уміння, які засвоюються в процесі навчання на спеціальних заняттях.

Ці знання засвоюються в процесі цілеспрямовленняного сенсорного виховання дитину шляхом формування у нього узагальнених і систематизованих уявлень про довколишню дійсність. Поважно, аби дитина засвоїло систему сенсорних еталонів шляхом перцептивних і інтелектуальних дій. Важливе значення при цьому має розвиток у дитину узагальнених способів обстеження предметів з одночасним підключенням декількох аналізаторів; зорового, тактильно-кінестетичного, слухового. Поважно в процесі проведення кожного заняття по ознайомленню дитину з основними властивостями предметів організовувати і активізувати їх пізнавальну діяльність, тобто необхідно поєднувати розумове і сенсорне виховання. У всіх видах діяльності дитину необхідно активізувати як сенсорні, так і розумові процеси, розвиваючи у дитину узагальнені способи обстеження предметів і розумові процеси. Поважно формувати у дитину узагальнений спосіб обстеження предметів, виділення істотних зв'язків в різних галузях знань, розвивати самостійність мислення. При розвитку самостійності дитиначого мислення поважно, аби педагог, ставлячи перед дитинам те або інше завдання, виучував її способам її рішення, формуючи таким дорогою найважливіші розумові процеси: аналіз, порівняння, узагальнення.

Найважливішим завданням розумового розвитку дитину є формування у нього таких форм пізнання предметів і явищ довколишньої дійсності, які відображали б істотні ознаки, зв'язки і взаємини .между ними. Таким дорогою у дитину створюються передумови для формування узагальнених уявлень і елементарних понять.

Формування понять є одному з найважливіших завдань підготовки дитину до навчання в школі.

В даний час багатьма видатними вітчизняними психологами показано, що в процесі чіткий організованого виховання і розвитку дітей дошкільного віку можна дуже ефективно управляти їх розумовим розвитком при правильному навчанні на основі теорії поетапного засвоєння розумових дій. У розвитку розумових дій важливе значення мають наочні дії, особливо тоді, коли дитина в наочній діяльності орієнтується на істотні ознаки предметів. Тому дуже поважно за допомогою спеціальних педагогічних методів навчити дитину виділяти істотні ознаки предметів. Існує спеціальна методика поетапного формування розумових дій, за допомогою яких дитина засвоює системи понять. Їх основу складають прийоми, що забезпечують можливість передачі дітям в доступній формі систематизованих знань, відображають істотні зв'язки і залежності довколишньої дійсності. Перш за все, поважно визначити вміст знань, які повинне засвоїти дитина в період дошкільного розвитку. Поважно використовувати своєрідність кожної дитячої діяльності для стимуляції її розумового розвитку, який, само по собі, є результатом формування розумових дій. Для здійснення цього завдання необхідні глибокі знання про закономірності дитячого розвитку. В даний час показана найважливіша роль ранніх стадій розвитку і раннього навчання для формування психіки дитину. Стадії психічного розвитку дитину, детерміновані генетичною програмою розвитку, конкретно реалізується в процесі спілкування з дорослим, виховання і навчання. При цьому особливо важливе значення має навчання дитину конструктивній діяльності, малюванню, ознайомлення її з навколишнім світом, розвиток у нього математичних уявлень, підготовка її до навчання читанню і листу.

Важливе значення в дошкільному віці має розвиток різних форм розумової діяльності: поняття, думки і висновки. Перед вступом до школи дитина повинне опанувати не лише одиничні, але і загальні поняття типа: Кішка - це тварина, машина - це транспорт і тому подібне Разом з формуванням понять про конкретні предмети, поважно формувати абстрактні поняття про причинно-наслідкові зв'язки, про тимчасові стосунки, уявлення про кількість, просторі і тому подібне

В теперішній час більшість авторів показники розумового розвитку на зводять лише до знань і уявлень про навколишній світ, а звертають увагу на різні аспекти розумової діяльності, підкреслюючи значущість активності, ініціативи при виконанні дитинам тих або інших розумовах операцій. Важливою умовою розумового розвитку вважається придбання знань і уміння оперувати ними. Останніми роками заглиблюються уявлення про розумовий розвиток дитину за рахунок введення в її аналіз запропонованого Л.С.Виготським поняття психологічного новоутворення, тобто того якісно нового, що з'являється в розумовому розвитку на кожному віковому этапе12^. При цьому основна увага приділяється тим психічним функціям, які знаходяться в зоні найближчого развития3.

Основним джерелом розвитку вважається обучение4. Важливим завданням навчання вважається не лише формування у дитину конкретних знань І уявлень, а активізація пізнавальної діяльності самого дитину.

Розвиток пізнавальної діяльності направлений на формування логічного мислення дитину. У логічному мисленні виділяють дві основні стадії: конкретно-понятійну; абстрактно-понятийную5.

На конкретно-понятійній стадії всі розумові операції нерозривно пов'язані з конкретним наочним матеріалом. Абстрактно-понятійна стадія. На цій стадії дитина засвоює абстрактні поняття, формуються узагальнені розумові операції. У розвитку абстрактного мислення провідне значення належить мові.

На конкретно-понятійній стадії дитину учать виділенню ознак предметів на основі кольору, форми, величини, порівнянню предметів по певних заданих ознаках. Наприклад, порівнянню предметів по довжині, ширині, висоті. Дитина засвоює такі поняття як: однакові, довше - коротше, ширше - вже, вище - нижче, більше - менше і тому подібне

Потім дитину учать порівнювати предмети по мірі вираженості тієї або іншої ознаки, наприклад, по інтенсивності кольору, по убуваючій величині. Для цієї мети широко використовуються ряди матрьошок, які дитина вибудовує по убуваючій величині, а також ставить бракуючу матрьошку в ряд. Уміння будувати послідовний ряд по величині є важливим етапом в розвитку конкретно-понятійного мислення.

Важливе значення мають заняття, направлені на навчання дитину взнавати предмети по певних основних ознаках. З цією метою широко використовуються загадки.

На конкретному, знайомому для дитину матеріалі, розвивають узагальнювальні поняття і просять її називати узагальнювальним поняттям певні групи слів, наприклад, стіл, стілець, шафа, ліжко... чашка, тарілка, стакан, блюдце і тому подібне Дитину учать відповідати на питання:

Яких ти знаєш тварин?

Які ти знаєш фрукти?

Назви овочі.

Які ти знаєш іграшки?

Що таке посуд? Перерахуй предмети, які відносяться до посуду.

Що таке одяг? Назви предмети одягу і так далі

Дуже поважно навчити дитину групувати предмети поодинці головній ознаці: за кольором, формі або величині, наочні картинки за родовими і видовими поняттями (посуд, одяг, іграшки, овочі, фрукти і так далі).

На наступному етапі дитину учать угрупуванню предметів по двох ознаках: наприклад, одночасно за кольором і величині, формою і квітну і тому подібне

Важливе значення для розвитку логічного мислення мають спеціальні ігри-вправи на класифікацію предметів. Дитині дається набір картинок із зображенням окремих предметів і пропонується розкласти їх на групи: «схожі з схожими» і назвати ці групи одним словом, наприклад, овочі, фрукти, одяг, посуд і тому подібне

Крім того, проводять спеціальні заняття по розвитку у дітей розуміння прихованого значення розповіді або казки. Наприклад:

199Нерешенный питання

Жили на одному дворі кіт, півень, собака і коза. Жили вони дружно, але один раз посварилися, оскільки не могли погодитися один з одним, що найсмачніше.

- Найсмачніше молоко, - сказав кіт Васька.

- Нічого подібного, - сказав півень. - Смачніше за весь круп або овес.

- Дурниці ви говорите, - сказала собачка Жучка, - найсмачніше кісточка.

- Ні, - сказала коза, - я не згодна з вами, найсмачніше сіно. Так і сперечаються вони до цих пір. Допоможи їм помиритися. Як вирішити їх суперечку?

Проводять також спеціальні заняття по розвитку пам'яті, уваги, конструктивної діяльності (дитину учать з частин складати ціле: пропонуються розрізні картинки, що розрізають на дві частини, потім - на три, чотири і тому подібне).

Для розвитку сприймання форми і просторових уявлень дитині пропонуються фігури, різні формою, і коробка, закрита кришкою, на якій зроблені прорізи, відповідні формі даних фігур. Дитині пропонується опускати фігури у відповідні прорізи коробки, які дитина повинне саме підбирати шляхом зорового співвідношення.

Важливе значення для розвитку мислення і мовлення мають розповіді по сюжетній картинці і по серії сюжетних картинок, а також вправи на прості висновки, розуміння метафор, прислів'їв, а також навчання рахунковим операціям.

Для розвитку і активізації пізнавальної діяльності дітей учать відгадувати загадки. В процесі відгадування загадок дитині ставлять навідні питання.

Для стимуляції логічного мислення проводяться також заняття по виділенню лінією четвертої картинки.

Важливе значення для розвитку пізнавальної діяльності і підготовки дитину до навчання має робота по вдосконаленню зв'язної мовлення, розвитку словотворення, правильного вживання в мовлення приводів, навчання розповіді, розучуванню віршів, робота із загадками, а також розвиток пам'яті і внимания1.

При розвитку пізнавальної діяльності дуже поважно спиратися на психічний стан радості, ненапряженности. Педагогічне заняття повинне завжди викликати у дитину стан радості і ненапруженості. Самопочуття і настрій дитину після занять повинні залишатися хорошими.