Бібліотерапія

  Бібліотерапія (з грецьк. «книголікування») — психологічна допомога, зняття душевного стресу і лікування людей, в основі якого лежить читання ними книжок певного змісту і тематики. Як окремий вид терапії з'явився на початку XX ст.

Правильно підібрана книга, яка викликає позитивні емоції, не менш важлива, ніж правильно підібрані ліки. Відповідно, основні завдання-заповіді бібліотерапії – не зашкодь, допоможи, розвивай!

Книга не лише містить корисну інформацію – вона сприяє підвищенню самооцінки дитини. Наприклад, читання автобіографій відомих, знаменитих людей, які будучи інвалідами, домоглися визнання, допомагає дітям усвідомити мету, до якої слід прагнути, і зрозуміти, що навіть при важких хворобах можна стати корисним суспільству, людям. Читаючи художню пригодницьку літературу, дитина, яка перенесла якусь травму, забуває про свою трагедію.

Програма бібліотерапії, крім читання книг, може також складатися із самостійної письмової творчості дітей, ігрової діяльності, впливу різних видів мистецтва на розвиток особистості дитини.

На сьогодні, бібліотерапія, як допоміжний засіб лікування, розвинута у багатьох країнах світу.

Казкотерапія

Казкотерапія– метод, що використовує казкову форму для інтеграції особистості, розвитку її творчих здібностей, розширення свідомості, вдоско­налення взаємодій з навколишнім світом.Лялькотерапія– те ж саме, тільки казка відтворюється не тільки у вербальній формі, а й у вигляді вистави ляльок.

Виділяють наступні корекційні функції казки:

• психологічну підготовку до напружених емоційних ситуацій; символічне реагування на фізіологічні і емоційні стреси;

• здійснення в символічній формі своєї фізичної активності.

Можливості роботи з казкою:

• використання казки як метафори;

• малювання за мотивами казки;

• обговорення поведінки і мотивів дій персо­нажа;

• програвання епізодів казки;

• використання казки як притчі-моралі;

• творча робота за мотивами казки (дописування казки, творча переробка каз­ки).

Основні прийоми роботи з казкою:

1. Аналіз казки – власна інтерпретація суті та змісту казки;

2. Розповідь казки – розповідь від першої особи (від імені інших персонажів).

3. Переписування казок – знаходження свого варіанту казки.

4. Постановка казок за допомогою ляльок (лялькотерапія) – розповідь казки за допомогою іграшок, ляльок, здійснення вистави.

5. Вигадування казок – створення клієнтом власних казкових сюжетів.

Музикотерапія як метод психокорекції

Музикотерапія– психотерапевтичний метод, що використовує музику як лікувальний засіб.Виділяють чотири основні напрями лікувальної дії музикотерапії:

1) емоційна активація в ході вербальної психотерапії;

2) розвиток навичок міжособистісного спілкування (комунікативних функцій і здібностей);

3) регулюючий вплив на психовегетативні процеси;

4) підвищення естетичних потреб.

Механізмами лікувальної дії музикотерапії є: катарсис, емоційна розряд­ка, регулювання емоційного стану, полегшення усвідомлення власних пережи­вань, конфронтація з життєвими проблемами, підвищення соціальної активнос­ті, набуття нових засобів емоційної експресії, полегшення формування нових відносин і установок.

Музикотерапія існує в двох основних формах: активній і рецептивній.

Активна музикотерапіяє активною музичною діяльністю індивіда.

Рецептивнамузикотерапія припускає процес сприйняття музики з терапевтичною метою. У свою чергу рецептивна музикотерапія існує в трьох формах:

• комунікативна (сумісне прослуховування музики групою осіб);

• реактивна (спрямована на досягнення катарсису);

• регулятивна (сприяє зниженню нервно-психічної напруги).