2. Організація праці вчителя-словесника

Свого часу учитель Є.Ільїн казав: «Основа основ роботи вчителя – сумлінна підготовка до уроку, чітко розписаний конспект уроку, його план. Без цього неможливе народження уроку…» [Ильин Е.Н. Рождение урока. – М., 1986. – С. 3-4].

Зміст підготовчого етапу до проведення уроків та позакласної роботи:

• опрацювання діючих програм шкільного курсу «Світова література» (нові програми завжди друкують в літніх числах фахових періодичних видань та окремими виданнями, які повинні бути в заступника з навчальної роботи та голови методичного об’єднання, а також учителів-предметників);

• здійснення планування уроків та ПЗ; в ході подальшої підготовчої роботи вносимо зміни й доповнення в текст планів, а також після їх реалізації; за сучасних умов найкраще набирати плани на комп’ютері та зберігати в окремій електронній папці;

• перечитування (читання) творів письменника, що вивчається: читання в оригіналі (по можливості) та в кількох перекладах (переважно українських); відбір варіанту перекладу для репрезентації учням (якщо програми не обумовлюють необхідність використання якогось конкретного перекладу);

• читання художньо-біографічних творів про письменника та перекладача, листів та інших матеріалів, пов’язаних з історією написання чи перекладу твору;

• опрацювання літературно-критичної, довідкової, науково-методичної літератури, фахових періодичних видань, навчальних підручників та посібників тощо;

• перегляд (прослуховування) мистецьких творів, які виникли на основі програмового твору, що вивчається (художні фільми, картини, музичні твори, балетні вистави, скульптури тощо); за сучасних вимог широко використовуємо можливості Інтернету, зокрема відеоматеріалів YouTube;

• ознайомлення з країнознавчим та краєзнавчим матеріалом, пов’язаним з життям та діяльністю письменника або фактами, відбитими в тексті твору;

• пошук (добір) та виготовлення наочного матеріалу (в тому числі мультимедійного);

• підготовка ТЗН – технічних засобів навчання (за сучасних умов це, перш за все, мультимедійне обладнання);

• вивчення напам’ять цитат та віршів (автора, творчість якого вивчається, а також поезії інших авторів про нього та його творчість або на спільну тематику);

• підготовка учня (групи учнів) до виступу (з повідомленням за самостійно опрацьованим матеріалом), виразного читання напам’ять художнього твору (уривку), інсценізації уривку п’єси чи епічного твору та ін. (такі виступи зазвичай відбуваються на 1-му уроці з теми й допомагають учителю зацікавити інших учнів даною темою, репрезентувати її класу, урізноманітнити джерела нової інформації);

• підготовка кабінету до уроку;

• зовнішня підготовка вчителя до уроку.

Уся робота з підготовки до уроків та ПЗ спрямовується на розробку їх якісного планування. Виділяють 2 види планування уроків: календарно-тематичне та поурочне.

3. Календарно-тематичне планування уроків світової літератури

Календарно-тематичне планування – планування серії уроків на значну перспективу (на семестр та навчальний рік). Проводиться наприкінці серпня (після відвідування серпневих учительських конференцій) на основі ретельного вивчення діючих програм шкільного курсу «Світова література» та з урахуванням підручників для учнів, посібників для вчителів, фахових періодичних видань тощо.

Науково-методичне та навчальне забезпечення шкільного курсу «Світова література»

→

Календарно-тематичне планування

→

Поурочне планування (плани-конспекти уроків)

Новоутворений календарно-тематичний план (надалі – КТП) затверджується на засіданні методичного об’єднання вчителів світової літератури та підписується директором школи.

КТП складається з кількох рубрик, або колонок (не менше 3-4). Усі рубрики КТП можна поділити на дві категорії:

• основні (обов’язкові, інваріантні) рубрики: є обов’язковими під час розробки календарно-тематичного плану, їх не можна пропускати чи заміняти іншими; це такі: «№ уроку», «Дата», «Тема» + «Очікувані результати уроку»;

• та додаткові (варіативні): не є обов’язковими для вчителя; мають рекомендаційний характер; їх кількість та зміст (назва) визначаються такими факторами:

  • структура та зміст діючої програми;

  • сучасні тенденції в методиці літератури;

  • професійні інтереси вчителя-словесника тощо.

І.Основні рубрики КТП:

1. «№ з/п»: номер уроку за порядком; кількість уроків з теми визначається програмовою рубрикою «Кількість годин»; загальна кількість на рік в основній школі – 70 уроків (2 уроки на тиждень), а в старшій – в залежності від профілю – 35, 70 або 102 уроки.

2. «Дата»: дата проведення уроку з певної теми в конкретних класах (у відповідності до затвердженого на семестр розкладу занять в кожному класі на паралелі; дату варто проставляти олівцем, оскільки розклад може змінюватися).

3. «Тема уроку»: формулюється у відповідності до програми курсу (рубрика «Зміст навчального матеріалу»); матеріал рубрики (програмову анотацію до певного розділу програми) зазвичай розподіляють між низкою уроків з вивчення даного розділу; якщо розділ містить кілька творів, їх також розподіляють за різними уроками.

Запровадження в систему шкільної освіти ідеї компетентнісного навчання та (як наслідок) вимоги визначення кінцевого результату освіти призвело до того, що в програмах 2005 та 2013 рр. з’явилася нова (до того такої не було) рубрика – «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів». Сутність рубрики: визначити кінцевий результат вивчення кожної теми (що учні повинні знати і вміти на кінець вивчення цієї теми). Така ситуація обумовлює необхідність запровадження 4-ої (як основної, обов’язкової) рубрики:

4. «Очікувані результати уроку»: орієнтуємося на рубрику програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», проте формулюємо не результати всього розділу, а очікувані результати кожного окремого уроку (під час розробки плану-конспекту уроку вони становитимуть основу його освітньо-виховної мети (мета уроку, яка була реалізована – це і є його результат).

ІІ. Додаткові (варіативні) рубрики КТП (визначені Л.Ф.Мірошниченко [2007: 115] та ін.):

5) «Кількість годин на уроки (різних типів)»:

• на вивчення художніх творів, або (за новою програмою-2013) на текстуальне вивчення художніх творів (усього 56-60 год. (уроків) на навчальний рік; сюди входять всі етапи вивчення: підготовки до читання, художнього читання, підготовки до аналізу, аналізу твору, підсумковий етап);

• на виразне читання (окремі уроки ВЧ плануються лише в 5-6 класах; нова програма-2013, на жаль, не передбачила спеціальних годин для УВЧ, проте учитель може використати т.зв. резервні години на їх планування і проведення (у 5 класі ­ 4 год. на рік, або 2 уроки за сем. ; у 6 класі – 2 год. на рік, або 1 урок за сем.);

• на розвиток мовлення (програма-2013 передбачає 4 год. на рік, тобто 2 уроки за семестр);

• на позакласне (додаткове) читання (УПЧ варто проводити наприкінці вивчення теми; за програмою-2013 передбачено 4 год. на н.р., тобто 2 уроки на семестр);

• на тематичну атестацію (тематичне оцінювання) (маленькі теми доречно об’єднувати в 4-6 великих тем на рік приблизно по 12-16 уроків кожна; орієнтуємося на розділи програми, проте прагнемо до рівномірного розподілу годин за темами; програма-2013 не передбачила спеціальних годин на такі уроки, тож плануємо їх за рахунок годин на текстуальне вивчення творів);

• на повторення (уроки повторення вивченого проводяться наприкінці кожного семестру; 2 години на рік; програма-2013 не передбачила спеціальних годин на такі уроки, тож плануємо їх за рахунок резервних годин);

Увага! З метою економії місця учитель може обійтися без цієї рубрики, а тип уроку вказати абревіатурою у рубриці «Тема уроку» та виділити його певним кольором:

• УРЗМ № … – урок розвитку зв’язного мовлення;

• УВЧ № … – урок виразного читання;

• УПЧ (УДЧ) № … – урок позакласного (додаткового) читання;

• УТО (УТА) № … – урок тематичного оцінювання знань учнів.

Уроки вивчення художніх творів абревіатурою не позначаємо (вони мають свою більш деталізовану типологію). Наприкінці календарно-тематичного плану уроків на кожний семестр підраховуємо кількість уроків різного типу та перевіряємо її відповідність програмі).

Нова програма-2013 р. містить деякі недоліки щодо визначення годин на уроки різних типів. Так, програмою не передбачено години на тематичне оцінювання, виразне читання та повторення вивченого. Вирішити цю проблему можна за рахунок деякого перерозподілу годин (переважно за рахунок резервного часу).

6) «Літературні хвилинки»: ознайомлення учнів з сучасними подіями літературного життя планети, ювілейними датами в царині літератури; анонс нових чисел літературних видань; читання віршів, пов’язаних з вивченням нового матеріалу; презентація учнівської творчості; відгуки про нещодавно прочитане («Трибуна захопленого читача») тощо.

7) «Напам’ять»: вірші або уривки з великих віршованих чи прозових творів, які учні повинні вивчити напам’ять; у визначенні таких творів учитель орієнтується на програму та (рубрика «Для вивчення напам’ять», наявна наприкінці програми для кожного класу), а також на здоровий глузд та методичні рекомендації, наявні у фахових виданнях. Бажано, щоб учні вчили напам’ять з певною періодичністю (1 раз на місяць або хоча б на чверть); не треба також перевантажувати учнів та підходити формально до такої роботи: вивченню напам’ять треба вчити в класі, поки не будуть сформовані відповідні навички. При обмеженні місця в КТП текст для вивчення напам’ять можна вказати в рубриці «Домашнє завдання» або зробити позначку * в рубриці «Тема уроку»).

8) «Теорія літератури»: зазначено в програмах курсу (рубрика ТЛ – «Теорія літератури»); етапи опрацювання теоретичних понять: в середніх класах – початкове уявлення, пізніше – поглиблення уявлення, систематизація. При неможливості виділити таку рубрику, матеріал з теорії літератури треба запланувати в рубриці «Тема уроку».

9) «Міжлітературні та внутрішньолітературні зв’язки»:

• вплив світових літературних тенденцій (традицій) на творчість письменника;

• вплив творчості письменника на національний та світовий літературний процес, процес розвитку української літератури (як відбилася на творчості українських та інших письменників);

• оцінка творчості письменника національними, українськими та світовими критиками;

• українські перекладачі творчості письменника;

• зв’язок письменника з Україною (переклад українською, життя письменника в Україні, контакти письменника з українськими письменниками тощо).

Увага! Замість цієї рубрики, можна запровадити 2 інші, які корелюються з рубриками нової програми-2013 р.

– «Елементи компаративістики» (ЕК): визначити кілька найяскравіших фактів літературних зв’язків твору, на які варто не лише звернути увагу учнів, а й порівняти їх з твором, що вивчається;

– «Україна і світ (УС), або (краще) – «Світова література і Україна»: визначити будь-які зв’язки (літературні та позалітературні) програмового матеріалу з Україною);

10)  «Міжмистецькі зв’язки»: як програмовий твір (творчість письменника) відбився в інших видах мистецтва (життя літературного твору в інших видах мистецтва).

Увага! Замість цієї рубрики можна запровадити рубрику, визначену новою програмою-2013 р., – «Література і культура» (ЛК), яка передбачає не лише наведення фактів зв’язку твору з мистецтвом (міжмистецькі зв’язки), але також його зв’язку з іншими сферами культури (міфологією, релігією, філософією, психологією народу тощо).

11) «Міжпредметні (міжнаукові) зв’язки» (крім зв’язків з українською літературою, про які йде мова в рубриці «Міжлітературні зв’язки»):

– з українською чи іноземними мовами (словникова робота);

– історією, географією, біологією, країнознавством (відомості про батьківщину письменника);

– мистецтвознавством, культурологією, філософією;

– інколи – астрономією, математикою (Омар Хайям) та ін.

Увага! За наявності рубрики «Література і культура» (ЛК) рубрика «Міжпредметні зв’язки» не виокремлюється, а становить частину попередньої (наука – частина культури).

12) «Наочність та ТЗН», або «Обладнання уроку»: перелік наочних і технічних засобів навчання, які застосовує вчитель під час уроку (див. далі).

13) «Література до уроку» (література, яка потрібна для підготовки вчителя до уроку: художня, літературознавча, методична, статті в фахових виданнях, словникова, мемуарна тощо).

14) «Завдання для самостійної роботи»:

– самостійне (додаткове) читання художніх творів;

– перспективне завдання на самостійне опрацювання.

15) «Домашнє завдання» (дуже зручна для роботи вчителя рубрика, оскільки разом з трьома головними відповідає структурі класного журналу).

16) «Примітки» (зауваження й доповнення, які виникнуть протягом реалізації плану).

Увага! Орієнтація на нову програму-2013 р. та врахування сучасних тенденцій в МВСЛ обумовлює необхідність такої структури КТП:

1. «№ з/п» (номер уроку за порядком; кількість уроків з теми визначається програмовою рубрикою «Кількість годин»);

2. «Дата» (дата проведення уроку з певної теми, визначається розкладом уроків);

3. «Тема уроку» (формулюється на основі програмової анотації рубрики «Зміст навчального матеріалу»);

4. «Очікувані результати уроку» (орієнтуємося на рубрику програми «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів»);

5. «Теорія літератури та перекладу» (визначення понять з теорії літератури та перекладу, над засвоєнням яких проводиться спеціальна робота з учнями; відповідає рубриці програми «Теорія літератури» – ТЛ);

6. «Література і культура» (відповідає рубриці програми «Література і культура» – ЛК; потребує визначення національного та загальносвітового культурного контексту твору, що вивчається;

7. «Світова література та Україна» (рубрика програми «Україна і світ» – УС): яскраві приклади літературних та позалітературних зв’язків твору з Україною, наприклад:

• українські перекладачі твору;

• історія українського перекладу, який вивчається;

• факти впливу перекладу на українське життя, культуру, окремих діячів;

• українські сторінки життя зарубіжного письменника;

• особистісні стосунки зарубіжного письменника з українськими письменниками;

• вплив України, її історії, культури, літератури на творчість зарубіжного письменника тощо;

8. Елементи компаративістики (рубрика програми «Елементи компаративістики» – ЕК): визначення літературних та мистецьких явищ для порівняння з програмовим твором (спільне й відмінне).