- •2. Предмет дослідження навчальної дисципліни.
- •3. Методи вивчення спецкурсу.
- •4. Радикалізм як соціально-культурна традиція та суспільно політичний рух.
- •5. Ознаки та рівні радикальної свідомості.
- •6. Основні підходи щодо визначення екстремізму.
- •7. Тероризм як крайній вираз політичного екстремізму.
- •8. Радикалізм як політична свідомість.
- •9. Причини та передумови виникнення радикальної свідомості.
- •10. Зародження ідей радикалізму у працях теоретиків 18-19 ст.
- •11. Радикальна традиція Європі та Північній Америці.
- •12. Джерельна база лівого радикалізму.
- •13. Г. Маркузе: критика розвинутого індустріального суспільства.
- •14. Теорія перманентного бунту т.Адорно.
- •15. Поняття системи у лівому радикалізмі.
- •16. Політичні ідеї та установи лівого радикалізму.
- •17. Критика системи ліберального корпоративізму в радикал-демократизмі.
- •18. Еклектична сутність радикал-бунтарської політичної свідомості.
- •19. Радикал-романтизм та концепції контркультури та культурної революції.
- •20. Інтерпретація соціалістичних ідей радикал-соціалістами.
- •21. Передумови формування та ідейні джерела правого радикалізму.
- •22. Постулати доктрини правого радикалізму.
- •23. Політична теорія правого радикалізму.
- •24. Формування праворадикальної традиції у Франції та Великобританії.
- •25. «Дух Ямато» як підґрунтя право радикальної свідомості в Японії .
- •26.Різновиди правого радикалізму у сша
- •27. Радикал лібертаристська політична свідомість.
- •28.Радикал-етатизм: політологічна сутність та установки
- •29. Правопопулістська традиція в політичній свідомості.
- •30. Основні чинники поширення екстремістської ідеології.
- •31. Політологічні характеристики і соціальна база екстремізму.
- •32. Розмежування лівого та правого екстремізму.
- •33. Теоретико-філософська течія лівого екстремізму.
- •34. Розповсюдження лівого екстремізму як політичного руху.
- •35. Форми та прояви лівого екстремізму.
- •36.Особливості ідеологічної системи лівого екстремізму
- •37. Характеристика регіональних та ідеологічних моделей лівого ектсремізму
- •38.Більшовизм як синтез радикальних теорій
- •39.Троцькізм, ленінізм, сталінізм: характеристики та відмінності
- •40.Специфіка екстремістської практики анархістів
- •41.Місце людини в політичній теорії правого екстремізму
- •42.Партія та держава у правому екстремізмі
- •43. Правий екстремізм та соціальні орієнтири
- •46.Неофашизм як ідеологічна система та політична течія
- •47.Расизм в сучасному світі
- •48.Тоталітарний націоналізм як різновид правого екстремізму
- •49.Тероризм як політична практика екстремізму
- •50.Передумови та соціальна база сучасного тероризму
- •51.Теоретичні засади тероризму
- •52.Основні підходи до типології тероризму
- •53.Специфіка державного тероризму
- •54.Фундаменталізм як різновид релігійного тероризму
- •55.Сутнісні ознаки націоналістичного тероризму
- •56.Види тактичних установок терористичних угрупувань
- •57.Проблема міжнародного тероризму
- •58.Політична практика подолання тероризму
- •59.Ненасильство в політиці та політичний компроміс як національні способи подолання тероризму
- •60.Діяльність оон стосовно вирішення проблеми тероризму
51.Теоретичні засади тероризму
Тероризм — це одна із форм ор¬ганізованого насильства. Він об'єктивно виражається в конкретному своєму прояві — у терористичному акті, який по¬лягає у вчиненні певних злочинних діянь, а саме — вибухів, підпалів та інших загально небезпеч¬них дій. Терористи не завжди мають намір вбити конк¬ретну персону — вони прагнуть насиллям дес¬табілізувати, залякати суспільство і владу, вбива¬ючи пересічних громадян, тих, хто опинився по¬ряд із об'єктом терористичного акту.
Тероризм переслідує політичні цілі і мотиви, це специфічна форма політичного на¬сильства. Сучасний тероризм має за мету прове¬дення насильницьких акцій аби примусити дер¬жавні або інші органи прийняти рішення, яке б за¬довольнило вимоги терористів.
Тероризм спрямований проти перева¬жаючих за потужністю державних машин. Феномен сучасного тероризму полягає у тому, що загибель від терористичних актів ні в чому не-винних людей відбувається на очах суперсучасних армій. Сучасні терористи розробляють або вико¬ристовують уже існуючі в комунікаційному прос¬торі сценарії застосування звичайних, цивільних, порівняно доступних і дешевих технологічних роз¬робок, наслідки застосування яких із руйнівною метою можна порівняти з наслідками війни.
Характерним змістом тероризму є свідома спрямованість на чисельні людські жерт¬ви, руйнування матеріальних і духовних ціннос¬тей, провокація війни, недовіри і ненависті між соціальними, національними і релігійними група¬ми, що сприяє виникненню і поглибленню анта¬гонізмів у світі.
52.Основні підходи до типології тероризму
Тероризм міжнародний - це злочин насильницького характеру, що має міжнародний резонанс і який направлено на залякування чи нанесення шкоди окремим особам чи населенню в цілому для досягення своїх цілей, як правило політичних.
Національно-визвольний тероризм, який деколи називають тероризмом національних меншин. Головна вимога — відділення від держави, що їх поневолює, або повноцінної національної автономії для усунення дискримінації і гноблення.
Правий тероризм, що домагається ліквідації парламентської демократії і запровадження авторитарного режиму, тобто диктатури. Праві групи одночасно протидіють «новим лівим» (наприклад, так було в Італії), розглядаючи їхні акції як загрозу для суспільства, що повинно обрати правий шлях.
Диверсійний тероризм, організатором акцій якого виступають секретні служби держав-противників. Диверсійні терористичні групи опираються часто на «п'яту колону» в державі противника, та здійснюють провокаційні дії.
Технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням зброї масового ураження або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи опосередковано загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації.
Політичний тероризм - незаконне використання насильства або загрози насильства (вбивства, вибуху, захоплення літаків, будинків, заручників і т. д.) на недержавному рівні проти осіб або проти власності для залякування або зміни курсу уряду, цивільного населення або його частини з метою досягнення політичних або соціальних цілей.
Економічний тероризм –регулярне використання насильства у господарській сфері. Яскравими прикладами можуть бути захоплення або "недружнє об'єднання" об'єктів підприємництва, фізичне усунення норовливих бізнесменів, залякування різними методами конкурентів у перерозподілі сфер діяльності, рекет.
Все більше активізується екологічний тероризм. Єдиного координуючого центру в нього немає. Координація дій відбувається через Інтернет. Дії екологічних терористів часом мають радикальний характер. Так 27 березня 2002 p. у французькому місті Нант активіст місцевої екологічної організації розстріляв з автоматичної зброї засідання мерії. 8 осіб загинули, понад 30 були поранені. У травні того ж року був убитий лідер партії "Життєздатні Нідерланди" П. Форейн. За компетентними джерелами, мотивами злочину стали екологічні пункти його передвиборчої програми.