14.Сократики і їх політичні ідеї.

Платон. Основні роботи: Антологія Сократа. Політика. Держава. Закони.

Родоначалник ідеалізму. Із філософії Платона випливає й вчення про державу і право, людину. Розкриваючи ідею людини, каже, що сутність – душа, вона є неповторною і має свої властивості: розумне, гнівне, чуттєве. Але пропорція цих якостей неоднакова.

Так само як і Скрат, він говорить про п’ять видів держав. Найкраща форма – аристократія – ідеальна держава, в якій поєднані два аспекти: - правлять філософи. - діють закони.

Цьому притоставляє чотири інші види і говорить про деградацію. Переродження аристократії починається з того моменту, коли зароджується приватна власність на землю, а вільних перетворює у рабів. Замість раціонального процвітає насилля. Держава, в якій виникає войовничий дух, яка перебуває в постійних війнах, панує злоба – тімократія. В результаті такого влада опиниться в руках олігархів. Бідні позбавлені засобів до існування і політичних прав. Суспільство є розірваним. Тімократія не може існувати довго. Бідні відберуть багатство і владу, частина правителей помре, частину виженуть, інших урівняють – демократія. + платон – про державу.

Ксенофонт.Його дитячі і юнацькі роки протікали в обстановці Пелопоннесськой війни що не перешкодило йому здобути не тільки військову, але і широку загальну освіту. учення Сократа, зробили на нього лише невеликий вплив. Світогляд Ксенофонта залишився традиційним світоглядом того соціального середовища, до якого він належав по народженню (аристократії). Це особливо яскраво позначилося в його релігійних поглядах, для яких характерна віра в безпосереднє втручання богів в людські справи, віра у всілякі знамення, за допомогою яких боги повідомляють смертним свою волю.

Твори: Спогади про Сократа,Домострой — поради для раціонального ведення домашнього господарства. Бенкет Апологія Сократа (Захист Сократа на суді). Твори Ксенофонта відрізняються простотою мови і ясністю викладу. Цикл сократичних творів був написаний Ксенофонтом з метою реабілітувати Сократа в суспільній думці і довести, що він був страчений несправедливо. Перед дослідниками завжди поставав питання про вірогідність зображення особи Сократа Ксенофонтом і Платоном. Ксенофонт зобразив Сократа насамперед як учителя моралі, ігноруючи відсторонені філософські міркування (головна відмітна риса двох версій образу Сократа). Твори Ксенофонта є такими ж літературними творами, а не історичними описами, як і діалоги Платона.Гієрон.

антісфенбув присутній при передсмертній бесіді Сократа, зафіксованій в творах Платона і Ксенофонта.

Після смерті Сократа Антісфен відкрив в Афінах власну школу, на Киносарге, в гимназії для неповноправних громадян (по назві «Киносарг» послідовники Антісфена стали іменуватися киникамі). Хоча в теорії Антісфена виразний вплив вчителів, він протирічить софістам, далеко відходить від інших учнів Сократа (Ксенофонта, Платона, Евкліда, Федона, Арістіппа).Антісфен — перший номіналіст, що відкидає існування загальних понять і що затверджує, що ідеї існують тільки в свідомості людини. виступав проти традиційного з часів елейськой школи розділення миру на умопостігаємоє («по істині») і плотському («на думку») бутті, чим передбачив арістотелівську критику ідей Платона. проповідував аскетизм, природність, пріоритет особистих інтересів перед державними. Заперечуючи традиційну релігію і державу, він і Діоген першими назвали себе не громадянами якої-небудь певної держави, а громадянами всього світу — космополітами. У логіці Антісфен вважав, що «о одному може бути висловлено тільки одне, а саме лише його власне ім'я»; суб'єктові не можна приписати відмінний від нього предикат, вислів може бути тільки тавтологічним. (У цьому дослідники убачають полеміку Антісфена з Платоном і його вченням про ідеї як основу в т.ч. предикацію.)У основі етики Антісфена — вчення про автаркію, самодостатність.Антісфен і його учень Діоген Синопській були найбільш послідовними, безкомпромісними киникамі. Принцип старогрецьких філософів «відповідності форми життю її внутрішньому змісту» вони доводили до явної демонстративності. Образ мудреця взагалі, створений Антісфеном, був далі розвинений в стоїцизмі, а по створеному ним образу киника зокрема — короткий подвійний плащ на голе тіло, довга борода, посохнув, жебрацька торба — киников пізнавали впродовж всієї античності.