Тема 3. Грошові надходження підприємств

Фінансові ресурси набувають реальну практичну сутність із того моменту, коли вони надходять у розпорядження підприємства. У зв’язку із цим виникає головна проблема фінансової діяльності – як залучити капітал і як раціонально його використати. Тому дана тема має важливе значення для розуміння процесів формування грошових потоків підприємства.

Вивчення цих питань пропонується розпочати з основного фінансового документа, що обліковує грошові потоки підприємства, – Звіту про рух грошових коштів. Аналіз цієї звітності дозволяє дати відповідь на три ключових питання:

1. Яку кількість грошових коштів підприємство отримало за звітний період?

2. Які джерела грошових надходжень?

3. Як підприємство використало свої грошові кошти?

Студентам пропонується ознайомитися зі стандартом бухгалтерського обліку №4, звернути особливу увагу на визначення таких понять, як грошові кошти, рух грошових коштів, операційна діяльність, інвестиційна діяльність, фінансова діяльність. Після цього необхідно ретельно вивчити структуру форми №3 і представити потоки грошових коштів підприємства у вигляді схеми. Її аналіз дозволить більш глибоко зрозуміти значення грошових надходжень для забезпечення нормальної фінансової діяльності підприємства.

Цілеспрямоване управління грошовими потоками здійснюється на основі їх планування. Для проведення цієї процедури необхідно визначити фактори, що впливають на величину грошових коштів (виручки) на підприємствах у різних галузях економіки. Слід підкреслити, що методика планування виторгу залежить і від з’ясування моменту реалізації продукції. У зв’язку із цим студентам пропонується ознайомитись із способами обліку виручки та методами її розрахунків.

Виручка від основної діяльності відіграє важливу роль у відтворювальному процесі матеріального виробництва. Виступаючи кінцевою ланкою кругообігу коштів підприємства, вона створює економічні умови для нового виробничого циклу. У цьому аспекті доцільно розглянути схему розподілу виручки від операційної діяльності, а також формування валового і чистого доходу підприємства.

Звернути увагу необхідно на грошові надходження від інвестиційної та фінансової діяльності. Хоча слід зауважити, що оскільки підприємства намагаються розширити й модернізувати виробничі потужності, то інвестиційна діяльність найчастіше призводить до відпливу грошових коштів. Фінансова діяльність на підприємстві ведеться з метою примноження його грошових коштів і служить для фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності.

Свою інвестиційну діяльність підприємство здійснює відповідно до розроблених стратегічних напрямів, які зумовлюють розподіл інвестицій на капітальні та фінансові. Фінансові інвестиції поділяються на довгострокові й поточні.

Тема 4. Формування і розподіл прибутку

Грошовим вираженням основної частини грошових надходжень, які створюються на підприємстві в процесі підприємницької діяльності, виступає прибуток.

Характеризуючи економічний зміст прибутку, доцільно звернути увагу на три таких аспекти: прибуток – це показник, який найбільш повно відображає ефективність виробництва; завдяки прибутку підприємства можуть здійснювати свою діяльність на основі принципу самофінансування; за рахунок прибутку підприємств формуються не тільки фінансові ресурси суб’єктів господарювання, але й бюджетні ресурси та позабюджетні фонди.

Прибуток як кінцевий результат господарської діяльності визначається на основі бухгалтерського обліку всіх господарських операцій підприємства і розраховується за результатами звітного періоду в Звіті про фінансові результати.

Студентам пропонується ознайомитись із стандартом бухгалтерського обліку №3. Ретельно вивчити структуру форми №2 і подати у вигляді схеми порядок формування чистого прибутку підприємства.

На формування прибутку підприємства впливають дві групи факторів:

1.Зовнішнього середовища (кон’юнктура ринку, система оподаткування, рівень цін на енергоносії й сировину, природні умови господарювання).

2.Внутрішні (рівень господарювання, конкурентоспроможність продукції, рівень організації виробництва і праці, дотримання режиму економії).

Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Розміри прибутку від операційної діяльності значною мірою залежать від собівартості реалізованих товарів і рівня цін на них. Собівартість є узагальнюючим, якісним показником діяльності підприємств. Існують певні особливості у формуванні собівартості продукції (робіт, послуг) залежно від сфери діяльності, галузі господарства.

На підприємствах можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

При формуванні системи розподілу прибутку головна вимога зводиться до того, щоб органічно поєднувались інтереси підприємства, суспільства в цілому і конкретних працівників.

Реалізація цієї вимоги обумовлює основні принципи розподілу прибутку:

• першочергове виконання фінансових зобов’язань перед суспільством у цілому в особі держави;

• максимальне забезпечення за рахунок прибутку потреб розширеного відтворення;

• використання прибутку на матеріальне стимулювання працівників;

• спрямування прибутку на задоволення соціально-культурних потреб.

Зверніть увагу на те, які фонди грошових коштів створюються за рахунок чистого прибутку і яким чином використовується нерозподілений прибуток.

Одним із найважливіших показників, що характеризує кінцевий фінансово-господарський результат діяльності підприємства, є рентабельність.

Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва.

В економічній практиці використовується ціла система показників рентабельності:

• показники, що розраховуються на основі виробничих активів;

• показники, що розраховуються на основі собівартості продукції;

• показники, що розраховуються на основі використання виручки;

• показники, що розраховуються на основі капіталу.

Уважно ознайомтесь із методикою розрахунків перелічених показників і практикою їх застосування в управлінні господарською діяльністю.