- •Isbn 966-663-140-7
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології ...... .. 17
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 12. Соціологія політики
- •Тема 13. Соціологія праці та управління
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 15. Методична частина програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції cot
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука, Предмет функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє Соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціологи
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціологи
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української qi
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськії соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •2. Співчуття лише до тих, хто поруч і близький
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •11. Намалюйте схему структури соціологічного знання.
- •Розділ II Суб”єкти суспільного життя
- •РозділIi
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •1.Соціальне самовизначення молоді .
- •2. Політичне самовизначення молоді
- •3.Професійне самовизначення молоді
- •4. Економічне самовизначення молоді
- •Тема 12
- •Тема 13
- •380 Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •392 Соціологія праці й управління, п поняття і категорії
- •399 Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні
- •1. Зміни в характері виробництва:
- •2. Трансформація власності:
- •3. Зміни характеру організації та управління виробництвом:
- •4. Зміна соціального статусу і ролі робітника та формування нової системи цінностей:
- •Тема 14
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •3. Здійснення інтерпретації понять
- •II рівень інтерпретації понять
- •Iiі рівень понять інтерпретації
- •IV рівень інтерпретації понять
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 15
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно – соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •1. Етап підготовки до польового дослідження
- •2. Етап польового дослідження
- •3. Підготовка первинної інформації до її опрацюван ня та обробки на комп'ютерах
- •4. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
- •Завдання першої групи складності
- •Завдання другої групи складності
- •41. Чим зумовлене існування різних типів культур у сучасній Україні?
- •Завдання третьої групи складності
- •Завданнядо теми 14
Тема 6. Суспільство як цілісна системи
думки з її наголосом на спільнотах-громадах, через які індивід входить у суспільство і з'єднується з ним, мають рацію.
Виходячи з цих міркувань можна зробити висновки, що суспільство як система структурно складається із людства в цілому (макро- рівень), соціальних спільнот з утвореними ними соціальними інсти- тутами (мезорівень), індивідів (мікрорівень). Структура Можливі й інші спроби розгляду структури суспільства, де її скла-
суспільства довими вважаються економічна, соціальна, політична і культурна підсис-теми, кожна з яких впливає на інші, зазнаючи зворотнього впливу.
Деякі російські соціологи до соціальних процесів і явищ, які складають суспільство, зараховують соціальні дії та взаємодії, зв'язки та соціальні відносини, соціальні цінності й норми тощо.
Названі підходи можна поєднати, якщо дотримуватися таких процедур:
схематично уявити соціальну систему як пласку піраміду, елементи якої функціонують на трьох рівнях: макро-, мезо- та мікрорівні;
наповнити цю піраміду об'ємністю, додавши чотири бічні сторони відповідно до підсистем або сфер: економічну, соціальну, політичну та культурну;
пронизати цю багатовимірну піраміду прямими та навскісними стрілками, які позначають соціальні взаємодії, взаємозв'язки та соціальні відносини між людьми, людьми та спільнотами, людьми та суспільством у цілому, суспільством та спільнотами, спільнотами та соціальними інститутами тощо (див. схему).
Розділ І. Загальна теорія та історія соціології
Суспільство Отже, відповіді на запитання, що собою становить суспільство, чому
як цілісна і яким чином воно створюється, що і чому об'єднує людей, є різнома-
система нітними, але певний консенсус тут поступово досягається. Його суть
полягає у тлумаченні суспільства як цілісної системи, такого соціального утворення, яке наділене інтегральною системною якістю, що не зводиться до характеристик окремих людей чи їх простої суми. Тим часом слід застерегти від абсолютизації першості й вищості суспільства над людьми, які до нього входять. Надмірне наголошування на тому, що суспільство — це самостійна субстанція, первинна щодо індивідів; що внаслідок своїх інтегральних властивостей соціальна система набуває самостійності, — все це зміщує органічну єдність у бік макроструктур і макроутворень, що було властиво ще для Е.Дюркгайма. Суспільна Додамо також, що ситуація постмодерну не відкидає ідеї систем-
система ності суспільства, але надає їй нового, розширеного змісту. На переламі
в ситуації XX і XXI ст. системність суспільства розглядається в єдності найрізно-
постмодерну манітніших його вимірів. Якщо раніше у трактуванні суспільства виходили передусім із чітко фіксованих структурних компонентів, їх взаємодії і взаємозв'язку, виконуваних ними функцій тощо, то нині на перший план поволі висуваються такі його складники, котрі раніше залишалися на узбіччі наукової уваги, але без яких годі уявити собі сучас-не (чи постсучасне) суспільство. Це й ускладнення соціальних структур зі зростанням ролі нетрадиційних соціальних груп (марґіналів, осіб нетрадиційної сексуальної орієнтації, різноманітних соціальних меншин загалом), і зростання соціальних впливів нових соціальних рухів (наприклад, ісламського фундаменталізму), й ускладнення соціальних зв'язків, зростаюче переважання в них індивідуалістичнихмотивів. Щодо останнього — слід зауважити окремо: вважається, що XX ст. продемонст-рувало поступове вивищення індивідуального над соціальним, суспіль-нісним. Однак останні декади цього століття показали й нову, пара-доксальну тенденцію в цьому плані, а саме зростання ваги і значення для Ком'юнітаризм особи так званих ком'юнітаристських начал. Тобто досягнення максимально можливої індивідуальної свободи людини призвело не до її усамітнення, а до зростання прагнення «бути зі своїми, серед своїх»; поєднувати свої зусилля там, де централізована держава набрала забагато повноважень або, навпаки, нічого не робить. Змінюються акценти і в розумінні найменшої, але водночас найважливішої складової суспільної системи, власне людини) дослідників дедалі більше цікавлять такі сторони її єства, як ірраціональне, позасвідоме, тілесне.