1

A. Добове моніторування ЕКГ та АТ,

B. Холтерівське моніторування ЕКГ,

C. Велоергометрія,

D. Ехокардіографія.

E. Коронарографія.

52. Чоловік, 52 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, загальну слабкість. Обьєктивно: акроціаноз, АТ – 110/60 мм рт ст., ЧСС – 98 уд у хв., в легенях у нижніх ділянках вологі хрипи. Ліва межа серця зміщена вліво на 3 см, тони глухі, систолічний шум на верхівці, набряки гомілок. На ЕхоКГ – ФВ лівого шлуночка – 36\%, КДР лівого шлуночка – 6,2, лівого передсердя -5,1, регургітація до покрівлі лівого передсердя. Який механізм розвитку змін у серці хворого?

A. Систолічна дисфункція,

B. Діастолічна дисфункція,

C. Систоло-діастолічна дисфункція.

D. Метаболічні порушення,

E. Перевантаження тиском.

53. У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка, що швидко перейшла в ядуху. Об’єктивно: бліда, на лобі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодиноке сухе хрипотіння, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку?

A. Нитрогліцерин в/в +Фуросемід в/в,

B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в,

C. Строфантин в/в + Нитрогліцерин в/в,

D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в.

E. Нитрогліцерин в/в + Капотен.

54. Чоловік 44 років скаржиться на задуху, запаморочення, зомління, які з’являються після фізичного навантаження. Об’єктивно: АТ-160/90 мм рт.ст. ЧСС-98 в 1 хв., при аускультації серця грубий систолічний шум вздовж лівого краю грудини, акцент II тону над легеневою артерією. На ЕКГ – патологічний зубець Q у I, avL, V5-6 відведеннях. На ЕхоКГ – фракція викиду лівого шлуночку 65\%, товщина міжшлуночкової перегородки - 2,5 см, розмір лівого передсердя – 5,1см , регургітація до Ѕ ЛП. Який механізм розвитку змін у серці у хворого?

A. Діастолічна дісфункція,

B. Систолічна дисфункція,

C. Систолічна та діастолічна дисфункція,

D. Метаболічні порушення.

E. Перевантаження об’ємом.

55. Чоловік 53 років на протязі 3 місяців відмічає інколи порушення ритму серця, задишку при ходьбі. В анамнезі рік тому був біль за грудиною. Об’єктивно: Рs-84 в 1 хв., АТ-150/90 мм рт.ст.. В легенях дихання везикулярне, тони серця приглушені, печінка не збільшена, набряків нижніх кінцівок немає. На ЕКГ без динаміки QS в III, AV відведеннях, ізоелектричний сегмент ST, позитивний зубець Т, поодинокі надшлуночкові екстрасистоли. Яка патологія обумовлює таку картину?

A. Постінфарктний кардіосклероз,

B. Інфаркт міокарду,

C. Стенокардія.

D. Порушення ритму,

E. Артеріальна гіпертензія.

56. До приймального відділення звернувся хворий 42-х років зі скаргами на біль за грудниною, задуху, сухий кашель. Біль іррадіює у спину, не знімається за допомогою нітрогліцерину. Місяць тому переніс ГРВІ. Положення у ліжку вимушене з нахилом тіла вперед, набухання вен шиї, ціаноз, АТ- 110/70 мм рт.ст., Ps- 100/хв., тони серця приглушені, збільшена печінка. Рентгенологічно: тінь серця розширена, трикутної форми. На ЕКГ: зниження вольтажу, зміщення ST та деформація зубця Т. У крові: лейкоцитоз, збільшення ШЗЕ. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Ексудативний перикардит,

B. Лівобічна нижньодольова пневмонія,

C. Міокардит,

D. ІХС, стенокардія.

E. Мі тральний стеноз.

57. У хвороі, 30 років, протягом останніх 5 років утримується тиск 170/100 – 200/120 мм.рт.ст. При об`єктивному обстеженні вислуховується систолічний шум над пупоком зліва. Яка причина гіпертензіі?

A. Рено-васкулярна гіпертензія,

B. Гіпертонічна хвороба,

C. Подікістоз нирок,

D. Коарктація аорти.

E. Гломерулонефрит.

58. У хворого 45 років після фізичного навантаження з'явився пекучий біль в ділянці серця, відчуття страху смерті, пітливість. На ЕКГ зубець QS з куполоподібним підйомом ST та негативним Т в I, AVL,V1-V3 відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий інфаркт міокарду в ділянці передньої стінки лівого шлуночка,

B. Прогресуюча стенокардія,

C. Гострий міокардит.

D. Тромбоемболія легеневої артерії,

E. Розшарування аорти.

59. Хворий 65 років відзначає біль за грудиною, при підйомі на 2 поверх, що триває близько 5-8 хвилин, з іррадіацією під ліву лопатку. Подальші 10 днів напади болю стали турбувати частіше, з'явилося відчуття нестачі повітря, біль не зникала після прийому однієї пігулки нітрогліцерину. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Прогресуюча стенокардія,

B. Стенокардія Принцметалу,

C. Стенокардія напруження III ф. кл.

D. Інфаркт міокарду,

E. Гострий міокардит.

60. У хворого 58 років раптово виник головний біль, запаморочення, нудота, шум у вухах, миготіння “сітки” перед очима, серцебиття, біль у ділянці серця. Страждає на гіпертонічну хворобу 18 років. Об'єктивно: ЧCC=96 в 1 хв, АТ= 210/115 мм.рт.ст. Призначення якого препарату найдоцільніше у даного хворого?

A. Корінфар,

B. Адельфан,

C. Анальгін.

D. Крістепін,

E. Эгілок.

61. У чоловіка 25 років раптово з'явилася задишка, блідість шкіри з ціанозом. ЧСС 130 уд за 1 хвилину. АТ 85/50 мм.рт.ст, глухість серцевих тонів. На ЕКГ політопна екстрасистолія, дифузні зміни міокарду. На рентгенограмі різке розширення меж серця в усі боки. 15 днів тому була реакція на в/м введення анальгіну. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Ідиопатичний міокардит Абрамова-Фідлера,

B. Гіпертрофічна кардіоміопатія,

C. Ексудативний перикардит.

D. Ендокардіальний фіброеластоз,

E. Мітральний стеноз.

62. Хворий 68 років відзначає втрати свідомості,що виникають після перенесеного 6 місяців тому інфаркту міокарду. Об'єктивно: тони серця глухі, ЧСС=40 в 1 мін, АТ 110/70 мм.рт.ст. При проведенні холтерівського моніторування ЕКГ встановлена АВ блокада II ступеня, Мобітц 2 (3:1, 4:1), періоди асистолії до 3-4 секунд. Яка ваша тактика?

A. Імплантація штучного водія ритму,

B. Призначення нітратів,

C. Постійний прийом атропіну,

D. Призначення предукталу.

E. Постійний прийом ізадрину.

63. Жінка 28 років,через два тижні після перенесеного грипу відзначає біль за грудиною. Об'єктивно: осиплість голосу, набухання шийних вен, зникнення відносної серцевої тупості. На ЕКГ: зниження вольтажу та підйом сегменту ST над ізолінією у всіх відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Перикардит,

B. Повторний інфаркт міокарду,

C. Гострий міокардит,

D. Ідиопатична кардіоміопатія.

E. Стенокардія.

64. У жінки 25 років через два тижні після перенесеного грипу з'явилася різка слабкість, задишка, постійний ниючий біль у ділянці серця, субфебрильна температура. Об'єктивно: I тон на верхівці ослаблений t=37,30 С. На ЕКГ: вольтаж знижений, а-в блокада I ступеня. В крові ШОЭ= 30 мм/ч. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Гострий міокардит,

B. Пневмонія,

C. Ділятаційна кардіоміопатія,

D. Інфекційний ендокардит.

E. Нестабільна стенокардія.

65. Чоловік 38 років протягом двох тижнів відзначає зтискаючий біль у верхній третині грудини, що виникає при підйомі на 3-й поверх та триває до 5-10 хвилин. Об'єктивно: ЧСС=82 в хвилину; АТ= 120/80 мм.рт.ст. На ЕКГ: згладжені зубці Т в V1-V4. Який найбільш вірогідний діагноз?

A. Стенокардія,що вперше виникла,

B. Інфаркт міокарду,

C. Стенокардія напруження III ф.к.

D. Стенокардія напруженняIV ф.к,

E. Вегето-судинна дистонія.

66. У жінки нормальної статури і живлення, 28 років, вперше в житті виникла миготлива аритмія з ЧСС до 130 за хв. Об'єктивно: бліда, рум'янець на щоках, частота дихання - 24 за хвилину, гучний 1 тон, судити про інші особливості аускультації серця складно внаслідок тахісистолії, дихання жорстке, без хрипів, живіт - без особливостей. На ЕКГ - гіпертрофія правого шлуночку, миготлива аритмія. До останнього часу до лікарів не зверталася, жила в сільській місцевості. Найбільш вірогідний діагноз?

A. Мітральний стеноз,

B. Міокардит,

C. Тиреотоксикоз.

D. Атеросклеротичний кардіосклероз,

E. Міокардіодистрофія.

67. Жінка 39 років “на ногах” перенесла ГРВЗ, через короткий час після якої відмітила припухання задишку інспіраторного характеру, болі в ділянці серця, підвищення температури до 380С. Перкуторно – межі серця розширено вліво і вправо. При аускультації серця прослуховується різке ослаблення тонів серця, шум тертя перикарду. Позитивний симптом Гірке. На рентгенограмі органів грудної клітки – серце збільшене, трикутної форми. У загальному аналізі крові – запальні зміни. Найбільш ймовірним діагнозом є:

A. Ексудативний перикардит,

B. Інфекційно-алергічний міокардит,

C. Мітральний стеноз.

D. Тонзилогенна міокардіопатія,

E. Септичний ендокардит.

68. Пацієнт визначає серцебиття, пульсацію в судинах шиї, задишку при навантаженні, головокружіння. Хворіє з дитинства. Над ІІ-ІІІ міжребір’ям визначається систолічне та діастолічне тремтіння. Аускультативно чути безперервний шум (“шум тунелю”) систоло-діастолічного характеру. Рентгенологічно визначається збільшення та підвищення пульсації лівого шлуночка, подовження дуги легеневої артерії. Який найбільш ймовірний діагноз ?

A. Незарощення артеріального протоку,

B. Тріада Фалло,

C. Дилятаційна кардіоміопатія.

D. Недостатність аортальних клапанів,

E. Пролапс мітрального клапану ІІІ ст.

69. При огляді пацієнта встановлено: на руках АТ – 190/110 мм рт.ст, на ногах – 90/50 мм рт.ст. Нижня частина тіла недорозвинена. Систолічний шум чути над проекцією аорти і в міжлопатковому просторі. Рентгенологічно відмічається розширення та деформація висхідної частини аорти і підсилена пульсація. Який найбільш ймовірний діагноз ?

A. Коарктація аорти,

B. Атеросклероз дуги аорти,

C. Субаортальний стеноз.

D. Розшаровуючи аневризма аорти,

E. Неспецифічний аортоартеріїт.

70. У хворого Б. 68 років, що переніс рік тому Q-інфаркт міокарда, два тижні тому з’явились перебої в роботі серця. Холтер-моніторування показало, що у хворого за добу є 4352 позачергові широкі комплекси QRS (?0,12с), перед якими немає зубця Р, паузи яких дорівнюють подвоєному інтервалу RR нормальних скорочень. Про яке порушення ритму йдеться в цьому випадку ?

A. Екстрасистолія,

B. Синоаурикулярна блокада, неповна-тип 2,

C. Повна атріовентрикулярна блокада,

D. Синдром відказу синусового вузла.

E. Фібриляція шлуночків.

71. Хворому І. 34 років встановлено діагноз:"Гіпертрофічна кардіоміопатія". Скарги на задишку, біль в ділянці серця, запоморочення. Ослаблене везикулярне дихання, дрібно-міхурцеві вологі хрипи в нижніх відділах. Серце: тони ритмічні, подвійний верхівковий поштовх, систолічний шум вздовж лівого краю груднини, що не проводиться на судини шиї, посилюється в положенні стоячи. АТ-135/72 мм.рт.ст. ЕхоКГ: субаортальний градієнт систолічного тиску 25 мм.рт.ст., трансмітральна регургітація 2+, діаметр лівого передсердя 6,2 см, лівого шлуночка 6,1 см, фракція викиду 55\%. Дайте оцінку функції лівого шлуночка

A. Діастолічна функція,

B. Норма,

C. Систолічна дисфункція,

D. Недостатньо інформації.

E. Потрібна ендоміокардіальна біопсія.

72. Хворому Д. 47 років встановлено діагноз: "Дилятаційна кардіоміопатія". Скарги на задишку, серцебиття при незначному фізичному навантаженні, набряк ніг, поганий апетит. В легенях-везикулярне дихання. Тони серце ослаблені, протодіастолічний ритм галопу, ЧСС 118уд/хв, систолічний шум на верхівці. Живіт м’який, печінка на 4 см виступає з-під правої реберної дуги. На гомілках і стопах набряки. ЕхоКГ: діаметр лівого передсердя 4,5 см, лівого шлуночка 5,5 см, фракція викиду 20\%. Дайте оцінку функції лівого шлуночка

A. Систолічна дисфункція лівого шлуночка,

B. Серцева недостатність із збереженою систолічною функцією лівого шлуночка,

C. Норма.

D. Недостатньо інформації,

E. Потрібна ендоміокардіальна біопсія.

73. Хворий Д. 69 років звернувся до сімейного лікаря з приводу скарг на задишку, серцебиття, порушення ритму роботи серця, набряк стоп та гомілок. Два роки тому назад лікувався у кардіологічному відділенні. В легенях-ослаблене везикулярне дихання. Тони серця неритмічні з ЧСС 130-140уд/хв, систолічний шум на верхівці серця. Живіт м’який, печінка на 4 см. виступає з-під правої реберної дуги. ЕКГ: хвилі, різні інтервали RR, у відведеннях V3-V4 комплекс Qr з ізоелектричним розташуванням сегмента S-T і зубця Т. Поставте правильний діагноз:

A. Постінфарктний кардіосклероз,

B. Хронічна аневризма лівого шлуночка,

C. Постміокардитичний кардіосклероз,

D. Дилатаційна кардіоміопатія.

E. Хронічне декомпенсоване легеневе серце.

74. Хворий Д. 50 років, звернувся до сімейного лікаря із скаргами на задишку, підвищення t° до 38,90С, кволість, серцебиття. Переніс туберкульоз легень 10 років тому. Загальний стан важкий. В легенях-ослаблене везикулярне дихання. Перкуторно над серцем деревоподібна тупість. Тони серця майже не прослуховуються, ЧСС 132уд/хв, АТ-112/78 мм.рт.ст. Печінка на 4 см. виступає з-під правої реберної дуги. ЕхоКГ: фракція викиду 38\%, сепарація листків перикарду 30 мм. Поставте правильний діагноз:

A. Гострий перикардит,

B. Підгострий первинний інфекційний ендокардит,

C. Інфекційно-токсичний міокардит,

D. Інфаркт міокарда.

E. Синдром Дресслера.

75. Хвора В. 23 років скаржиться на швидку втому, задишку, серцебиття, напади ядухи вночі. Пульс швидкий, високий, 119 уд/хв., АТ-120/40 мм.рт.ст. Посиленний верхівковий поштовх, аускультативно: систоло-діастолічний (машинний) шум у ІІ міжребер’ї ліворуч груднини, який іррадіює у спину. Рентгенологічно: збільшення розмірів лівого шлуночка і лівого передсердя, посилення легеневого судинного малюнка, вибухання висхідної аорти, збільшення розмірів правого шлуночка. Доплер-ЕхоКГ: постійні систоло-діастолічні потоки в стовбурі легеневої артерії. Який найбільш ймовірний діагноз у цього хворого?

A. Відкрита артеріальна протока,

B. Дефект міжпередсердної перетинки в поєднанні з мітральним стенозом,

C. Дефект міжшлуночкової перетинки,

D. Аневризма лівого коронарного синуса Вільсави.

E. Синдром Ейзенменгера.

76. Хвора З. 18 років з дитинства скаржиться на задишку, посиніння шкіри, запаморочення, що посилюється при мінімальному фізичному навантаженні. Біомас-індекс 16. Губи, вуха-сині, пальці рук у вигляді барабанних паличок. Пальпаторно у ІІ міжребер’ї ліворуч від краю груднини-грубий систолічний шум, який краще вислуховується в горизонтальному положенні. В легенях-ослаблене везикулярне дихання. Живіт збільшений в об’ємі-асцит, позитивний симптом “плаваючої крижини”. Стопи-сині, набряклі. ЕКГ: електрична вісь відхилена вправо, глибокий зубець S у V4–V6. ЕхоКГ: праворозташованість кореня аорти, переривчастість зображення міжшлуночкової перетинки, звуження вихідного тракту правого шлуночка, гіпертрофія правого шлуночка. Поставте найбільш ймовірний діагноз

A. Тетрада Фалло,

B. Дефект міжпередсердної перетинки типу ostium primum,

C. Надгребеневий дефект міжшлуночкової перетинки.

D. Тріада Фалло,

E. Дефект аорто-легеневої перетинки.

77. Хворий Д. 20 років подає скарги на головний біль, запаморочення, відчуття пульсації в голові, шум у вухах, часті носові кровотечі, задишку, серцебиття, біль у литкових м’язах, швидку втому. Хворіє з дитинства. Біомас-індекс 23. Добре розвинуті м’язи рук. Гіперемія верхньої половини тулуба. В легенях-ослаблене везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, 106 уд/хв, АТ на руках 150/68 мм.рт.ст., на ногах-112/60 мм.рт.ст. В лівій підключичній ділянці-систолічний шум, який поширюється в лопаткову ділянку. Пульс на стегнових артеріях послаблений. ЕКГ: гіпертрофія лівого шлуночка. Рентгенологічно: розширення та пульсація висхідної аорти. ЕхоКГ: діаметр аорти у висхідному відділі 5,2 см. Про який діагноз йдеться у цього хворого?

A. Коартикація аорти,

B. Аномалія Ебштейна,

C. Синдром Ейзенменгера.

D. Тетрада Фалло,

E. Тріада Фалло.

78. Хлопчик 19 років, скаржиться на задишку, швидку втому. Хворіє з народження. ІМТ- 20. Ціаноз щік, губів та кінцевих фаланг верхніх та нижніх кінцівок, чітко виділяється серцевий горб, пальпаторно–систолічне дрижання у ІІ міжребер’ї біля лівого краю грудини, там же грубий систолічний шум і ослаблений ІІ тон. ЕКГ: гіпертрофія правого шлуночка. ЕхоКГ: діаметр аорти 3,0 см., легеневої артерії-4,8 см., правого шлуночка-5,2 см., лівого шлуночка-4,8 см. Який найбільш ймовірний діагноз у цього випадку?

A. Стеноз легеневої артерії,

B. Коарктація аорти,

C. Передсердний септальний дефект.

D. Дефект міжшлуночкової перетинки,

E. Недостатність клапана легеневої артерії.

79. Хворий В. 60 років госпіталізований у сільську лікарню із скаргами на задишку, важкість у правому підребер’ї, збільшення живота. Хворіє близько 3 місяців. Не лікувався. Обличчя одутловате, синє, шийні вени набухли. В легенях-ослаблене везикулярне дихання. Межі серця в нормі. Тони серця дуже ослаблені, ЧСС 124 уд/хв, АТ 112/63 мм.рт.ст. Живіт збільшений в об’ємі, напружений, пропальпувати печінку не вдається. Рентгенографія серця: розміри не збільшені; рентгенконтрастний контур за ходом правих відділів серця. ЕхоКГ: сепарація листків перикарду 5 мм., фракція викиду-48\%. Який найбільш ймовірний діагноз?

A. Констриктивний перикардит,

B. Гострий вірусний міокардит,

C. Ексудативний перикардит.

D. Підгострий інфекційний ендокардит,

E. Міокардитичний кардіосклероз.

80. У хворої Ж 50 років, яка упродовж 8 років, страждає на артеріальну гіпертензію (АТ 178/108 мм.рт.ст.), раптово АТ підвищився до 220/140 мм.рт.ст., після чого з’явився сильний біль за грудиною, який тривав 3 год. На ЕКГ: ритм синусовий, правильний, відхилення електричної осі вліво, у відведеннях V4-V6 підйом сегмента ST на 12 мм над ізолінією. Рівень серцевого тропоніна І-1,2 нг/мл. Як розцінити підвищення АТ у цієї хворої?

A. Ускладнений гіпертензивний криз,

B. Неускладнений гіпертензивний криз,

C. Підвищення АТ від підвищеного рівня,

D. Підвищення АТ від нормального рівня.

E. Злоякісна фаза артеріальної гіпертензії.

81. Хвора 32 років звернулась зі скаргами на задуху при фізичному навантаженні, періодичний біль у ділянці серця колючого характеру.. Об-но: стан задовільний, пульс 78 за хв., ритмічний, АТ 120/70 мм рт ст. Верхівковий поштовх підсилений. Межі серця розширені вправо в вліво. При аускультації - систолічний шум над верхівкою і в II –III межреберрі зліва від грудини.ЕКГ: неповна пересердно-шлуночкова блокада, ознаки гіпертрофії правого передсердя і шлуночка. Ваш діагноз?

A. Дефект міжпересердної перетинки,

B. Коарктація аорти,

C. Дефект міжшлуночкової перетинки.

D. Відкрита артеріальна протока,

E. Стеноз гирла легеневої артерії.

82. Чоловік 43 роки, скаржиться на головний біль. Знаходиться на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби на протязі 5 років. Гіпотензивна терапія малоефективна. Об-но: АТ 220/150 мм рт. ст. Ан. крові: ер. 4,5х1012/л, лейк. - 7,6х109/л, ШОЕ 17 мм/год. Ан. сечі: відн. щільність - 1022, лейк. 5-6 п/з, ер. 3-4 п/з. На рентгенограмі ОГК - гіпертрофія лівого шлуночка серця. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

A. Ангіографія ниркових судин,

B. Рівень катехоламінів,

C. УЗД нирок.

D. Рівень реніну та альдостерону плазми,

E. Екскреторна урографія.

83. У хворого задишка при малому фізичному навантаженні. При аускультації у легенях вологі хрипи, тони серця послаблені. Живіт пальпаторно м’який, печінка збільшена на 5см. Помірні набряки на нижніх кінцівках. При ультразвуковому дослідженні серця фракція викиду лівого шлуночка 30 \%. Який варіант серцевої недостатності має хворий ?

A. Систолічний.,

B. Діастолічний,

C. Невизначений,

D. Аритмічний.

E. Дилятаційний.

84. У хворого задишка при ходьбі. Аускультативно в легенях вологі хрипи застійного характеру. Тони серця послаблені. Частота серцевих скорочень 100 за 1 хвилину. Живіт м’який при пальпації. Печінка не збільшена. Периферичних набряків немає. При ультразвуковому дослідженні серця фракція викиду 60 \%. Який варіант серцевої недостатності у хворого ?

A. Діастолічний,

B. Систолічний,

C. Аритмічний,

D. Невизначений.

E. Дилятаційний.

85. У хворого 73 років з постійною формою миготливої аритмії на основі дифузного кардіосклерозу скарг немає, перифе-ричних набряків немає.Ехокардіографічне дослідження показало: фракція викиду лівого шлуночка 38\%.Яке сполу- чення медикаментів є найбільш доцільним для вторинної профілактики серцевої недостатності у цьому випадку?

A. Бета-адреноблокатори та ІАПФ,

B. Серцеві глікозиди та діуретики,

C. ІАПФ та серцеві глікозиди.

D. Бета-адреноблокатори та серцеві глікозиди,

E. Діуретики та бета-адреноблокатори.

86. У хворого з серцевою недостатністю ІІ-А ступеню погіршав стан:посилилась задишка,з’явились периферичні набряки та миготлива аритмія, яку не вдалося ліквідувати. Хворий приймав раніше ІАПФ та діуретики. Який з лікувальних заходів треба провести в першу чергу для усунення перифе-ричних набряків та подальшої стабілізації стану хворого?

A. Додати серцеві глікозиди та діуретики в/в,

B. Збільшити дозу ІАПФ,

C. Додати бета-адреноблокатори в/в,

D. Додати нітрати в/в.

E. Додати антагоністи кальція per os.

87. Хворий К.,30 років скаржиться на різкий головний біль,серцебиття, яке виникло після емоційного стресу.Хворіє на гіпертонічну хворобу на протязі 2 років. При обстеженні хворий збуджений, обличчя гіпереміроване,шкіра зволожена.Пульс 100 на/хв., АТ 180/90 мм.рт.ст.Зафіксовано підвищення ударного та хвилинного об’єму.Який механізм розвитку гіпертензивного кризу в данному випадку?

A. Активація симпатоадреналової системи,

B. Активація ренін-ангіотензивної системи,

C. Активація натрій- об’єм залежної та альдестеронової системи,

D. Активація барорецепторів дуги аорти.

E. Надмірна продукція кінінів та простагландинів.

88. Хвора К.,45 років надійшла у кардіологічне відділення з гострою гіпертензивною енцефалопатією,яка розвинулася на тлі гіпертоніч-ної хвороби ІІ ступеня. Який препарат ви призначите для купіруван-ня кризу?

A. Сульфат магнію,

B. Пропроналол,

C. Клофелін,

D. Дибазол.

E. Ніфедипін.

89. Хворий К., 30 років надійшов до кардіологічного відділення у зв’язку з ускладненням гіпертонічної хвороби ІІ ступеня. Зафіксова-но підвищення ударного та хвилинного об’єму крові при нормаль-ному загальному периферичному опіру. Яке ускладнення виникло у хворого?

A. Гіпертензивний криз І типу,

B. Гостра недостатність лівого шлуночка,

C. Гіпертензивний криз ІІ типу.

D. Гостра гіпертензивна енцефалопатія,

E. Транзиторна ішемічна атака.

90. У чоловіка 52 р. через 4 тижні після перенесеного інфаркту міокарда виникло підвищення температури тіла, біль у ділянці серця, за грудиною та у бічних ділянках тулубу, що посилюється при диханні. Через кілька днів також виникли артралгії. При обстеженні – наявність перикардиту, плевриту, сіновіїту, артриту. Аналіз крові – лейкоцитоз, підвищення ШОЕ. ЕКГ – конкордатний підйом сегмента S-T у стандартних відведеннях. Який діагноз найбільш імовірний?

A. Постінфарктний аутоімунний синдром Дреслера,

B. Тромбоемболія легеневої артерії,

C. Синдром передньої стінки грудної клітини.

D. Набута вада серця,

E. Тулуб – туловище, набутий – приобретенный, вада – порок, імовірний - вероятный.

91. Хворий 60 років скаржиться на інспіраторну задишку, нічні напади ядухи.5 років тому переніс інфаркт міокарду.Загальний стан тяжкий, вимушене положення напівсидячи, АТ 150/95 мм.рт.ст.,Ps –100/хв, ритмовий. За даними ЕхоКГ фракція викиду 32\%.Вкажіть головний патогенетичний механізм розвитку даного стану

A. Систолічна дисфункція лівого шлуночку,

B. Діастолічна дисфункція лівого шлуночку,

C. Систолічна дисфункція правого шлуночку.

D. Підвищення артеріального тиску,

E. Синусова тахікардія.

92. У хворої Н.,50 років, яка страждає гіпертонічною хворобою понад 10 років на тлі стресу раптово підвищився артеріальний тиск до 200 и 110 мм рт.ст.Стан супроводжувався тремтінням тіла, головним болем, тахікардією,загальним збудженням,відчуттям жару та сухості в роті, похолодінням ніг.З яких препаратів слід почати купірувати криз?

A. Бета-адреноблокаторів,

B. Антагоністів кальцію,

C. Сечогінних.

D. Інгібіторів АПФ,

E. Седативних.

93. Хворий 62 років знаходиться на диспансерному обліку з приводу ІХС, стабільної стенокардії. ІІ ФК. СН0. Звернувся до дільнічного лікаря зі скаргами на почастішання нападів стенокардії та збільшення дози нітратів. При ЕКГ-обстеженні без нападу стенокардії особливих змін не виявлено. Яка тактика лікаря?

A. Терміново направити до кардіологічного відділення,

B. Призначити лабораторно-інструментальне дообстеження,

C. Призначити лікування та видати листок непрацездатності на 5 діб,

D. Направити до денного стаціонару.

E. Видати листок непрацездатності та організувати лікування в умовах стаціонару вдома.

94. У 18-ти річного юнака випадково виявлено систолічний шум з епіцентром в 2 міжребер'ї зліва, ІІ-й тон над легеневою артерією відсутній. Загальний стан відносно компенсований. Яку ваду можна запідозрити?

A. Стеноз легеневої артерії,

B. Дефект міжпередсердної перетинки,

C. Коарктація аорти.

D. Дефект міжшлуночкової перетинки,

E. Субаортальний стеноз.

95. Хвора скаржиться на задишку, кровохаркання. При огляді –акроціаноз, застійні хрипи в легенях , на верхівці вислуховується акцент 1 тону та діастолічний шум Діагноз?

A. Мітральний стеноз,

B. Мітральна недостатність,

C. Комбінована мітральна вада серця,

D. Аортальний стеноз.

E. Тристулковий стеноз.

96. У 33-х річного повністю здорового раніше чоловіка випадкво виявлено грубий систолічний шум в тoчці Боткіна, котрий проводиться на судини шиї. верхівку, міжлопаткову ділянку. Від подальшого лікування відмовився. Через 2 місяці на фоні грипу виникла важка серцева недостатність. Для якої вади характерний такий перебіг?

A. Аортальний стеноз,

B. Аортальна недостатність,

C. Мітральний стеноз.

D. Вроджене уарження тристулкового клапана,

E. Мітральна недостатність.

97. У мужчины 60 лет с передне-перегородочным инфарктом миокарда с зубцом Q на 5-й день появилась резкая слабость, систолический шум в III – IV межреберье слева у грудины. АД – 90/60 мм рт. ст. Какое осложнение развилось у больного?

A. Разрыв межжелудочковой перегородки,

B. Отек легких,

C. Отрыв папиллярной мышцы.

D. Острая аневризма сердца,

E. Синдром Дресслера.

98. У мужчины 64 лет во время осмотра участкового терапевта АД 180/100 мм рт.ст., через 1 и 2 недели соответственно 170/95 и 180/90 мм рт.ст. На ЭхоКГ умеренная гипертрофия левого желудочка. Патологии со стороны мочевыделительной системы не выявлено. Как следует проводить диспансеризацию больного?

A. После назначения антигипертензивной терапии еженедельный осмотр до стабилизации состояния, затем – 1 раз в 3-6 мес,

B. После назначения антигипертензивной терапии осмотр каждые 6-12 мес,

C. После назначения антигипертензивной терапии ежемесячный осмотр до стабилизации состояния, затем – 1 раз в год.

D. После назначения антигипертензивной терапии рекомендовать санаторно-курортное лечение,

E. В диспансеризации не нуждается.

99. Больной Р., 65 лет жалуется на эпизодически возникающее головокружение, перебои в работе сердца, 2 дня назад потерял сознание. В анамнезе 3 года назад перенес инфаркт миокарда. Об-но: ЧСС – 60 уд/мин., тоны сердца ослабленные, АД – 160/90 мм. рт. ст. На ЭКГ: ритм синусовый, правильный, частота 60 уд/мин., в V2-V5 патологический QS, сегмент ST на изолинии. Какое из указанных диагностических мероприятий является первоочередным?