- •Тема №7 Поняття та форми правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності.
- •1. Поняття правового режиму майна.
- •2. Поняття майна у сфері господарювання та джерела його формування
- •3. Правова охорона знаків для товарів і послуг.
- •4. Правова охорона промислових зразків.
- •5. Правова охорона винаходів і корисних моделей.
- •6. Зовнішньоекономічні договори (контракти) у підприємницькій діяльності
- •7. Поняття, характеристика та види готівкових і безготівкових розрахунків.
- •8. Договори позики, кредиту, банківського вкладу
- •9. Договір банківського рахунка
- •10. Договір факторингу
- •11. Поняття та види цінних паперів
- •12. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
6. Зовнішньоекономічні договори (контракти) у підприємницькій діяльності
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Характеристика зовнішньоекономічного договору (контракту)
Зовнішньоекономічний договір є матеріально оформленою угодою сторін. Згідно зі ст. 6 Закону України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. При його укладанні сторони мають право використовувати як зазначений та інші закони
України, міжнародні договори України, так і відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій (наприклад, Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р.). Також Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 р. № 201, визначені умови, які повинні бути передбачені в договорі, якщо сторони такого договору (контракту) не погодили інше.
Сторонами зовнішньоекономічного договору є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні контрагенти.
Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України. Держава Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи;
- об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Іноземними суб'єктами господарської діяльності вважаються суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України.
Суб'єкти, які є сторонами договору, повинні бути здатними до його укладення відповідно до законодавства України або закону місця укладення контракту.
Зовнішньоекономічний договір укладається з приводу встановлення, зміни чи припинення прав та обов'язків його сторін у зовнішньоекономічній діяльності.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладання, якщо сторони не погодили інше. Також права та обов'язки сторін зовнішньоекономічних договорів (контрактів) можуть визначатися правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в результаті подальшого погодження. За відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватись до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:
продавцем — у договорі купівлі-продажу;
наймодавцем — у договорі майнового найму;
ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;
охоронцем — у договорі зберігання;
комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консигнації);
довірителем — у договорі доручення;
перевізником — у договорі перевезення;
експедитором — у договорі транспортно-експедиторського обслуговування;
страховиком — у договорі страхування;
кредитором — у договорі кредитування;
дарувальником — у договорі дарування;
поручителем — у договорі поруки;
заставником — у договорі застави.
Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності передбачений ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; він є відкритим і передбачає можливість здійснювати будь-яку зовнішньоекономічну діяльність, не заборонену прямо і у виключній формі законами України. Відтак, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.