- •Тема №7 Поняття та форми правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності.
- •1. Поняття правового режиму майна.
- •2. Поняття майна у сфері господарювання та джерела його формування
- •3. Правова охорона знаків для товарів і послуг.
- •4. Правова охорона промислових зразків.
- •5. Правова охорона винаходів і корисних моделей.
- •6. Зовнішньоекономічні договори (контракти) у підприємницькій діяльності
- •7. Поняття, характеристика та види готівкових і безготівкових розрахунків.
- •8. Договори позики, кредиту, банківського вкладу
- •9. Договір банківського рахунка
- •10. Договір факторингу
- •11. Поняття та види цінних паперів
- •12. Договір комерційної концесії (франчайзингу).
8. Договори позики, кредиту, банківського вкладу
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Характеристика договору позики.
Предметом договору позики є гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, які позикодавець передає у власність позичальнику.
Економічна суть позики полягає в можливості користування чужими речами, визначеними родовими ознаками, в тому числі грошами. Проте у вужчому юридичному розумінні позика зводиться не до користування, а до розпорядження предметом відповідного договору (витрачання грошей, використання палива та інших речей, визначених родовими ознаками), а відтак — до передачі речей, що є предметом договору позики, не у користування, а у власність позичальника. Відповідно, поверненню (тобто зворотному переходу з власності позичальника у власність позикодавця) підлягають не ті самі речі чи грошові кошти, а речі (кошти) такого ж роду, якості (суми).
Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. За загальними положеннями цивільного законодавства ними можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. Вказані суб'єкти можуть вільно укладати договори позики, предметом яких є речі, визначені родовими ознаками (крім грошей). Якщо ж предметом договору позики є грошові кошти, можливість та умови його укладення тим чи іншим суб'єктом залежать від того, укладається відповідний договір у зв'язку зі здійсненням ним підприємницької діяльності чи ні.
Позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Крім того, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Строк повернення позики встановлюється в договорі; строк, щоправда, не є істотною умовою договору позики. Договір позики є реальним договором і вважається укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Поняття кредитного договору
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Характеристика кредитного договору
Предметом кредитного договору є виключно грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах, визначених у договорі. Це відрізняє кредитний договір від договору позики, предметом якого можуть бути як грошові кошти, так і речі, ви значені родовими ознаками.
Сторонами кредитного договору є позичальник і кредитодавець. Номінально позичальником може бути будь-яка юридична або фізична особа, в тому числі суб'єкт підприємницької діяльності. Проте факт набуття зазначеними особами статусу «позичальника» (тобто можливість отримання ними кредиту) залежить від положень нормативних актів, що встановлюють особливості укладення кредитних договорів того чи іншого виду, а також у кінцевому підсумку — від волі кредитодавця — особи, яка надасть грошові кошти.
Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. На відміну від позики, яка допускає безоплатне користування майном, сплата процентів за договором про надання кредиту за загальним правилом є обов'язковою.
Згідно зі ст. 1055 ЦК кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, на відміну від договору позики, є консенсуальним договором і набирає чинності з дня досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами.
Поняття договору банківського вкладу
За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Характеристика договору банківського вкладу
Предметом договору банківського вкладу (депозиту) є грошові кошти, що приймаються банком.
Сторонами договору банківського вкладу є банки та вкладники. Приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб належить до виключно банківських операцій, тому, відповідно, здійснюється банками або іншими фінансовими установами.
Банк зобов'язаний виплатити вкладнику як отриману від нього суму, так і проценти на неї або дохід в іншій формі.
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. Цей договір є реальним і вважається укладеним з моменту внесення грошових коштів до банківської установи.