15. Типи державного втручання в економіку

1. Недискримінаційні втручання:

Вимога: призначення на керівні пости національних підданих.

Переговори по трансферних цінах з метою сприяння податковим надходженням у своїй країні.

Вимоги до експортних галузей, щоб вони здійснювали продаж на внутрішньому ринку за цінами порога рентабельності, щоб: субсидувати місцеве споживання або сприяти місцевому інвестуванню.

2. Дискримінаційні втручання:

Дозволяються тільки спільні підприємства (в яких фірма нерезидент володіє меншою часткою).

Збирання спеціальних податків або значних платежів за комунальні послуги.

Використання значних юридичних перепон.

3. Дискримінаційні санкції:

Прихована експропріація (наприклад, обов'язкове і точно встановлене реінвестування прибутку)

Збирання податків або платежів, призначених перешкодити репатріації прибутку.

Вимоги солідного відшкодування за минулі порушення закону.

Позбавлення володіння:

а) експропріація – примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності;

б) націоналізація;

в) соціалізація (загальна націоналізація)

16. Суть міжнародного стратегічного планування.

Слово “стратегія” походить від грецького “strategos” – мистецтво генерала. Міжнародна стратегія фірми – це узагальнений опис скоординованих дій щодо визначення основного напрямку діяльності міжнародної організації, її місця в МПП та шляхів реалізації всього комплексу її міжнародних цілей. Необхідність стратегії в міжнародному менеджменті полягає в наступному: 1. Визначення і утримання основного напрямку розвитку компанії в умовах диверсифікації міжнародних операцій. 2. Потреба координації та інтеграції різноманітних операцій в масштабах корпорації. 3. Посилення позицій в конкурентній боротьбі.

Переваги стратегічного планування: 1. Координація і моніторинг довготривалих міжнародних операцій. 2. Детальне комплексне опрацювання проблем, пов’язаних з політичними ризиками, конкурентами, стабільністю валютних курсів і т. д.

Найскладнішою проблемою в розробці стратегії для МНК є наступне: як поєднати необхідність глибокого і детального знання великої кількості особливостей, необхідних для успішного ведення бізнесу на даній національній території, з вимогами спільності та одноманітності, властивими глобальній корпоративній стратегії, що задає загальні рамки і напрямки міжнародних операцій компанії. Відповідь на це питання в кожному конкретному випадку значною мірою залежить від стратегічної орієнтації фірми.

У відповідності зі своєю стратегічною орієнтацією фірма розробляє свою міжнародну стратегію. Вибір стратегії може бути сформульований як дихотомія централізації – децентралізації, тобто визначення співвідношення між ними, яке обирається менеджером компанії в конкретних умовах.

17. Сучасні стратегічні орієнтації міжнародних кор­порацій.

У практиці світового бізнесу міжнародні корпорації проходять три основні етапи інтернаціоналізації:

1) початковий;

2) локальної ринкової експансії;

3) транснаціональний.

Кожний з етапів характеризується не лише специфікою завдань зарубіжної діяльності, але й відмінностями в орієнтації вищого менеджменту.

Регіоцентрична (R) орієнтація фокусується на регіональній організації повноважень і комунікаційних потоків.

Геоцентрична, або глобальна (G), орієнтація передбачає співробітництво між штаб-квартирою та філіями для розробки стандартів і процедур, які відповідають як загальним, так і локальним завданням фірми.

Більшість сучасних ТНК прагнуть використовувати концепцію геоцентризму в управлінні своєю зарубіжною діяльністю. Регіо-центрична орієнтація характерна для тих випадків, коли специфіка бізнесу (наприклад, у харчовій промисловості, сфері телеко-мунікацій, металургії і т.ін.) не дозволяє досягти повної стандартизації управлінських процедур.

Етноцентризм - цінності та інтереси материнської компанії є головними в стратегічних рішеннях. ТНК схильна до централізації основних маркетингових рішень.

Поліцентризм - стратегічні рішення змінюються від країни до країни, в яких діє компанія.

Регіоцентризм - поєднання власних інтересів фірми з інтересами ії регіональних відділень.

Геоцентризм - інтегрування рішень в єдину глобальну систему.

Планування міжнародної діяльності пов'язане з оцінюванням багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенням майбутніх світових можливостей і небезпек, формулюванням глобальних цілей і стратегій підприємства у світлі оцінки зовнішніх умов і внутрішнього обстеження сильних і слабких сторін підприємства. Планування міжнародної діяльності включає формулювання короткострокових і довгострокових цілей і завдань, розподіл ресурсів (людей, капіталів, технологій, інформації) в міжнародному масштабі для досягнення глобальних цілей підприємства. Оскільки підприємницька діяльність на міжнародних ринках впливає на всі функції компанії, необхідний широкий підхід до формулювання міжнародних цілей.